17 грудня 2015 року Справа № 915/1814/15
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Чирковій А.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Плескань В.В., довіреність від 06.01.2015р. №350/153/49/пс
від відповідача: Кожушко Є.О., довіреність від 27.08.2015р. №2698/Ю
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
до відповідача: Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» (54037, м. Миколаїв, вул. Знаменська, 4, код ЄДРПОУ 09794409)
про: стягнення 1771,45 грн., -
Суть спору: Військова частина НОМЕР_1 звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» 1771,45 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем строків виконання своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором №41/14 від 03.06.2014р. закупівлі послуг по виконанню робіт з продовження строку служби літаків Іл-76МД.
Ухвалою суду від 29.10.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 24.11.2015р. о 14:30.
20.11.2015р. за вх.№21503/15, 24.11.2015р. за вх.№21700/15 та за вх.№21680/15 до суду від сторін надійшли відзив на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У відзиві на позовну заяву відповідач заявив клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України, просив витребувати у позивача Акт оцінки технічного стану та виконання досліджень і робіт на літаку Іл-76МД №0093496907 (78820) з метою визначення можливості продовження літаку строку служби до 1-го ремонту та встановлення строку служби на 1 рік до 30.10.2015р.
Ухвалою суду від 24.11.2015р. розгляд справи відкладено на 17.12.2015р. об 11:45; клопотання відповідача про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України задоволено; витребувано додаткові документи.
17.12.2015р. за вх.№23386/15, за вх.№23387/15 та за вх.№23388/15 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, просив суд відмовити у його задоволенні, із посиланням, що роботи за договором були виконані відповідачем вчасно - 12.11.2014р. та фактично прийняті позивачем 25.11.2014р., Акт оцінки технічного стану та виконання досліджень і робіт на літаку Іл-76МД №0093496907 (78820) затверджений командиром в/ч А3840 25.11.2014р., а документальне прийняття позивачем робіт та підписання Акта приймання послуг з боку позивача 15.12.2014р. сталось не з вини відповідача.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
03.06.2014р. між Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник, позивач) та Державним підприємством «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» (Виконавець, відповідач) укладений договір №41/44 закупівлі послуг по виконанню робіт з продовження строку служби літаків Іл-76МД, за умовами якого Виконавець зобов'язався у 2014 році надати послуги, які зазначені у Специфікації послуг (Додаток 1 до цього договору), а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
Відповідно до п.1.2 договору Замовник замовляє, а Виконавець зобов'язується надати послуги з технічного обслуговування, ремонту і модернізації літальних апаратів та авіаційних двигунів, код 33.16.1 згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК016-2010, а саме: послуги по виконанню робіт з продовження строку служби (надалі - послуги) літакам Іл-76ДМ (надалі - вироби).
Згідно з п.1.4 договору Виконавець здійснює надання послуг за цим договором, після отримання від Замовника (командира військової частини НОМЕР_1 ) письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору (за поданням командира військової частини НОМЕР_3 -Т), яким Замовник визначає обсяги закупівлі послуг у відповідності до Специфікації послуг (Додаток 1 до цього договору). У разі, якщо послуги плануються до оплати за спеціальним фондом, то дане письмове повідомлення надається Виконавцю Замовником виключно після надходження коштів на рахунки Замовника на вищевказані цілі.
За п.3.1 договору сума договору становить 272532 (двісті сімдесят дві тисячі п'ятсот тридцять дві гривні), в тому числі ПДВ (20%) у розмірі 45422 грн. (сорок п'ять тисяч чотириста двадцять дві гривні).
У відповідності до п.4.2 договору розрахунки за надані послуги здійснюються за фактом їх надання згідно з чинним законодавством протягом поточного 2014 бюджетного року за умови проведення платежів Головним управлінням Державної казначейської служби після надання Виконавцем Замовнику наступних документів: рахунку; Акту приймання послуг (Форма-Додаток 3 до цього договору).
Як передбачено п.п. 5.1, 5.5, 5.6 договору:
- термін надання послуг: до 1 грудня 2014 року після отримання від Замовника письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору (згідно п.1.4);
- оформлену звітну документацію та Акт приймання послуг (форма - Додаток 3 до цього договору), зазначені у п.4.2, Виконавець надає представнику Замовника (командиру військової А0257Т), який організовує їх перевірку та подає на затвердження Замовнику Акт приймання послуг (Форма - Додаток 3 до цього договору);
- датою виконання Виконавцем зобов'язань за даним договором є дата затвердження Акту приймання послуг (форма - Додаток №3 до цього договору) Замовником.
Відповідно до п.7.2 договору за порушення строку виконання зобов'язання, зазначеного в пункті 5.1 цього договору, з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.
Пунктом 10.2 договору передбачено, що договір діє до 31 грудня 2014 року.
У Специфікації послуг, що надаються за договором (Додаток 1 до договору №41/14 від 03.06.2013р.) сторони визначили перелік робіт за договором та їх вартість.
На виконання умов договору у листі від 11.06.2014р. №350/1/805/ПС позивач надав відповідачу повідомлення про готовність до виконання умов договору.
Виходячи з наявних в матеріалах справи відповідачем виконані, а позивачем прийняті обумовлені договором роботи з продовження строку служби літакам Іл-76МД (зав. №0093496907 (78820) на суму 136266 грн., про що свідчить підписаний сторонами та скріплений печатками сторін Акт приймання послуг за договором №41/14/121-14 від 03.06.2014р., дата затвердження Акту Замовником (позивачем) - 15.12.2014р.
Порушення відповідачем строків виконання своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором №41/14 від 03.06.2014р. в частині виконання обумовлених договором робіт стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Як встановлено судом, у п.7.2 договору сторони передбачили, що за порушення строку виконання зобов'язання, зазначеного в пункті 5.1 цього договору, з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.
За встановлених обставин, враховуючи, що датою виконання відповідачем робіт (надання послуг) за договором сторони самостійно та добровільно визначили дату затвердження Акту приймання послуг, який повинен був бути затверджений до 01.12.2014р., між тим затверджений 15.12.2014р., господарський суд доходить висновку про порушення відповідачем строків виконання своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором №41/14 від 03.06.2014р. в частині виконання обумовлених договором робіт.
Доводи відповідача на вчасність виконання ним своїх зобов'язань за договором із посиланням на Акт оцінки технічного стану та виконання досліджень і робіт на літаку Іл-76МД №0093496907 (78820), затверджений командиром в/ч А3840 25.11.2014р. не беруться судом до уваги, оскільки сторонами договору №41/14 від 03.06.2014р. (стороною якого в/ч А3840 не є) чітко встановлено термін надання відповідачем послуг та строк виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, які відповідачем порушені.
Господарським судом перевірено та встановлено вірність проведеного позивачем розрахунку пені у розмірі 1771,45 грн.
Водночас відповідно до вимог ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з вимогами ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
За вимогами п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Таким чином, нормами ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України передбачене право суду у певних випадках зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
При вирішенні питання про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, а також врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора. При цьому якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Тобто, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Окрім того, як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
На підставі аналізу поданих доказів, із врахуванням відсутності в матеріалах справи доказів завдання збитків іншим учасникам господарських відносин, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов'язання, причини неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, і оскільки необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду, господарський суд дійшов висновків про необхідність використання такого права суду та про зменшення розміру нарахованої пені на 50% - до 885,73 грн.
Аналогічна правова позиція щодо зменшення розміру штрафних санкцій викладена і у постановах Вищого господарського суду України від 11.08.2011р. у справі №61/116 за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Приватного підприємства «Електрокомплект» про стягнення 117 997,26 грн., від 29.07.2010р. у справі №5/14 за позовом ТОВ «Агрон» до Державного підприємства «Мирогощанський державний іподром» про стягнення суми, від 28.02.2013р. у справі №11/5025/641/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Південно-Західні тепломережі» про стягнення суми, від 08.04.2013р. у справі №19/5025/1264/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» про стягнення 32408,65 грн., від 08.04.2013р. у справі №11/5007/1244/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» Комунального підприємства теплозабезпечення м. Коростень про стягнення 41985,70 грн., від 28.02.2013р. у справі 14/094-12 за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної компанії акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» про стягнення суми, від 11.04.2013р. у справі №5023/4917/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Красноградського підприємства теплових мереж про стягнення суми, від 22.10.2009р. у справі №19/160 за позовом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до Львівського КП «Залізничтеплоенерго» про стягнення 11 102 879,15 грн., від 23.02.2012р. у справі №5004/1640/11 за позовом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до ТОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія» про стягнення заборгованості, від 14.02.2013р. у справі №17/5014/1703/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго» в особі філії №6 про стягнення суми, від 20.09.2011р. у справі №5013/580/11 за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Теплоенергетик» про стягнення 6086228,98 грн., від 02.02.2010р. у справі №16/560 за позовом Дочірнього підприємства «Даніа Хандел А/С» до Відкритого акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» про стягнення 4504870,84 грн.
За таких обставин позов Військової частини НОМЕР_1 підлягає частковому задоволенню.
Іншого відповідачем не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» (54037, м. Миколаїв, вул. Знаменська, 4, код ЄДРПОУ 09794409) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 885 (вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 73 коп. пені та 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.
Повне рішення складено 22 грудня 2015 року.
Суддя Ю.С. Бездоля