24 грудня 2015 року Чернігів Справа № 825/3833/15-а
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Д'яков В.І., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопрайм» до Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування акту,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопрайм» звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0044 від 19.09.2015.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Згідно з пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Суд зазначає, що рішенням суб'єкта владних повноважень, в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і акти індивідуальної дії.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.
Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно - правового акта щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосуються прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта, якому він адресований. Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законом.
Обов'язковою ознакою як нормативно-правового акту, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами.
Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів-офіційний документ, який породжує певні юридичні наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших відносин.
Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0044 від 19.09.2015 не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, оскільки не створює для позивача юридичних прав та обов'язків, а також не містить обов'язкового для нього припису, а тому законодавством не передбачена можливість для оскарження в судовому порядку вказаного акта. Вказаний акт - це документ, в якому зазначаються факти виявлених перевищень ваги на транспортному засобі при перевезенні вантажу.
Акт перевірки є носієм доказової інформації, на підставі якого приймається відповідне юридично значиме рішення і не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі № 21-237а1.
Оскільки акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів не є остаточним документом та не є актом індивідуальної дії, що породжує певні правові наслідки і не набуває статусу рішення в розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого не може бути оскарженим в порядку адміністративного судочинства.
Отже, позов не є таким, що відповідає матеріально-правовому способу захисту порушеного права.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідно до п. 1 ч. 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті провадження у справі необхідно відмовити, оскільки позовну заяву не належить розглядати в Чернігівському окружному адміністративному суді, та повернути позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами позивачу.
Керуючись статтями 109, 158-160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопрайм» до Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування акту - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Попередити позивача, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Д'яков