Україна
про залишення позовної заяви без розгляду
17 грудня 2015 р. р. Справа № 820/10117/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
при секретарі - Принцевській Ю.В.,
за участю : позивача - Абдул ОСОБА_1 Мімче,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Абдул ОСОБА_1 Мімче до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії ,-
Позивач, Абдул ОСОБА_1 Мімче, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просить суд:
- скасувати наказ Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області№122 від 08.06.2015 року про відмову в оформленні Абдул ОСОБА_1 Мімче документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформити Абдул ОСОБА_1 Мімче документи для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
У судовому засіданні від представника Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області надійшло усне клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Судом поставлено на обговорення заявлене відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 ОСОБА_1 Мімче не заперечував проти задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розглчяду.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав подане ним клопотання.
Суд, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріаали справи, встановив наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Пунктом 5 частини 1 статті 107 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, встановлений законом, (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду , то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини 2 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно ч.1, 2, 3 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України " Про біженців та осіб , які потребують додаткового або тимчасового захисту" рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.
Ч.9 ст. 12 Закону України " Про біженців та осіб , які потребують додаткового або тимчасового захисту" закріплює, що особа, яка отримала повідомлення про відхилення скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і не використала права на його оскарження до суду протягом п'яти робочих днів, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших законних підстав для перебування в Україні, встановлених Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Таким чином, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Отже, дотримання строку звернення з позовом є однією з умов для реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.
Суд зазначає, що позивач оскаржує саме рішення ( наказ ) Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області№122 від 08.06.2015 року про відмову в оформленні Абдул ОСОБА_1 Мімче документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Суд зазначає, що позивачем 09.06.15 року отримано повідомлення про відмову в оформленні документів про вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту №32 від 08.06.15р., яке складено на підставі наказу №122 від 08.06.2015 року про відмову в оформленні Абдул ОСОБА_1 Мімче документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Таким чином, судом встановлено, що позивач дізнався 09.06.15 року про наявність фактичних обставин, які Абдул ОСОБА_1 Мімче пов'язує з порушенням своїх прав.
До Харківського окружного адміністративного суду позивач звернувся 11.09.2015 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, закріпленого Закону України " Про біженців та осіб , які потребують додаткового або тимчасового захисту", а саме: протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову.
Згідно до ч.1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Суд зазначає, що позивачем при зверненні до адміністративного суду з позовом не зазначено та не подано належних доказів причин поважності пропуску строку звернення до суду, а судом не знайдено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Приписами ч. 2 ст. 100 КАС України зазначено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про залишення без розгляду адміністративного позову Абдул ОСОБА_1 Мімче до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії , у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Крім того, одночасно суд роз'яснює , що враховуючи той факт, що позивач оскаржив рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (наказ) ГУ ДМС України в Харківській області від 08.06.2015 року №122 до ДМС України та отримав повідомлення про відхилення скарги на рішення територіального органу ДМС про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту , у відповідності до вимог ч.9 ст.12 Закону України " Про біженців та осіб , які потребують додаткового або тимчасового захисту", позивач вправі оскаржити до суду саме повідомлення про відхилення скарги , яке винесено ДМС України, звернувшись до суду з окремим адміністративним позовом в загальному порядку. В даному випадку, саме таке звернення до суду буде належним способом захисту прав позивача.
Керуючись положеннями ст. 99, 100, 107, 155, 160, 165, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Клопотання представника Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Адміністративний позов Абдул ОСОБА_1 Мімче до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено 22 грудня 2015 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.