Справа № 11-кп/796/2127/2015 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Категорія: ч.3 ст.185 КК України Доповідач: ОСОБА_2
22 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого: судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, кримінальне провадження №12015100010004973 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Голосіївського району м.Києва ОСОБА_6 на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 09 листопада 2015 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тбілісі, Республіка Грузія, громадянина Республіки Грузії, не маючого на території України постійного місця проживання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, -
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 ККУкраїни, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_9 ,
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 09 листопада 2015 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015100010004973 по обвинуваченню ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, повернуто прокурору прокуратури Голосіївського району м.Києва.
Цією ж ухвалою запобіжний захід ОСОБА_7 , у виді тримання під вартою, продовжено до 07 січня 2016 року, включно.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції встановив, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК, оскільки в ньому, в порушення п.5 ч.2 ст.291 КПК України, не зазначено за допомогою яких відповідних завчасно підготовлених спеціальних пристроїв та інструментів, що застосовувались обвинуваченим та іншими особами, було пошкоджено замикаючий пристрій дверей для можливості проникнення до житла з метою отримання безпосереднього доступу до майна.
Крім цього, в порушення п.2 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті не зазначено чи було відбуто покарання, призначені ОСОБА_7 за судовими рішеннями. Також, не в повній мірі відображено анкетні відомості обвинуваченого ОСОБА_10 щодо його імені та по-батькові.
Всупереч вимогам КПК реєстр матеріалів досудового розслідування не містить даних щодо прийняття слідчим рішення про визнання ОСОБА_11 потерпілим у даному кримінальному провадженні, та не містить даних щодо повідомлення потерпілому про відкриття сторонам кримінального провадження матеріалів.
В розділі І реєстру матеріалів досудового розслідування відсутня послідовність викладених процесуальних дій, проведених під час досудового розслідування. В пунктах 1, 2, 3 розділу ІІІ реєстру матеріалів досудового розслідування не зазначено строк застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що були застосовані в ході досудового розслідування даного кримінального провадження.
Окрім цього, органом досудового розслідування не було дотримано вимог п.18 ч.3 ст.42 КПК України, оскільки обвинуваченому ОСОБА_7 не було вручено обвинувального акту рідною мовою, або іншою мовою, якою він володіє.
Не погоджуючись з ухвалою суду прокурор прокуратури Голосіївського району м.Києва ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 09 листопада 2015 року скасувати, обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 повернути на новий розгляд у суд першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції. Зазначає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України в цілому та ч.2 вказаної статті зокрема. Відповідно до п.2 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті в повній мірі відображені анкетні відомості обвинуваченого ОСОБА_7 , згідно паспортних даних. Відповідно до ст.290 КПК України потерпілому ОСОБА_11 вручено обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування. Окрім цього, на підставі ст.68 КПК України в підготовче судове засідання було залучено перекладача. Крім того, як зазначає апелянт, доводи, наведені в ухвалі підготовчого судового засідання чинним законодавством не визначенні, як істотні порушення вимог КПК України, котрі б давали суду підстави для повернення обвинувального акту прокурору.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, крім того, просив продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, проти продовження строку запобіжного заходу не заперечували, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, ч.3 ст.314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Так, частиною другою ст.291 КПК України визначено вичерпний перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті. Зокрема обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію цього правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Отже, рішення про повернення обвинувального акту прокурору може бути прийнято лише в разі, якщо при його складанні були допущені порушення вимог ст.291 КПК України.
Так, дії ОСОБА_7 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.3 ст. ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна - крадіжка, вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням у житло, в той же час в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 , в порушення п.5 ч.2 ст.291 КПК України, не зазначено за допомогою яких відповідних завчасно підготовлених спеціальних пристроїв та інструментів, що застосовувались обвинуваченим та іншими особами, було пошкоджено замикаючий пристрій дверей для можливості проникнення до житла з метою отримання безпосереднього доступу до майна. Вищезазначене свідчить про неконкретність обвинувачення щодо ОСОБА_7 .
Згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Обвинувачення повинно бути конкретним, без будь-яких суперечностей та зрозумілим, з метою уникнення порушення права обвинуваченого на захист і це чітко визначено національним законодавством в тому числі і рішеннями Європейського суду з прав людини, які є обов'язковими для застосування.
Крім цього, в порушення п.2 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті не зазначено чи було відбуто покарання, призначені ОСОБА_7 за судовими рішеннями. Також, не в повній мірі відображено анкетні відомості обвинуваченого ОСОБА_10 щодо його імені та по-батькові, з чим погоджується і колегія суддів.
Окрім цього, органом досудового розслідування не було дотримано вимог п.18 ч.3 ст.42 КПК України, оскільки обвинуваченому ОСОБА_7 не було вручено обвинувального акту рідною мовою, або іншою мовою, якою він володіє.
При поверненні обвинувального акту, також необхідно усунути недоліки на які звернув увагу суд першої інстанції, які містяться в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Вказані підстави, з яких суд першої інстанції повертає обвинувальний акт прокурору, колегія суддів вважає обґрунтованими та достатньо мотивованими. Тому, колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги прокурора про те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та винесеним з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до вимог ст.ст. 194, 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу та покладених на обвинуваченого обов'язків, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходуобвинуваченому строком на 60 днів підлягає задоволенню, оскільки є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Керуючись ст.ст. 291, 314, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів Апеляційного суду м.Києва, -
п о с т а н о в ил а:
Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Голосіївського району м.Києва ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 09 листопада 2015 року, якоюобвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015100010004973 по обвинуваченню ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, повернуто прокурору прокуратури Голосіївського району м.Києва, - без змін.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, у виді тримання під вартою, - задовольнити.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_7 у виді тримання під вартою, продовжити на строк 60 календарних днів з 07.01.2016 року по 06.03.2016 року, включно.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ _____________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4