03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/16708/2015 Головуючий у суді першої інстанції - Величко Т.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
23 грудня 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючий суддя Оніщук М.І.,
судді Українець Л.Д., Шебуєва В.А.,
секретар Троц В.О.,
за участю:
позивача ОСОБА_3,
представника позивача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності в порядку спадкування,
У червні 2015 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 40-42), просив визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.
В обґрунтування заявлених вимог вказував, що він є спадкоємцем майна за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2. Він в установлений законом строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини і йому були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак не на все майно. Так, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що правовстановлюючий документ на вказане майно (свідоцтво про право на спадщину за законом) не був зареєстрований у встановленому законом порядку. Оскільки він є єдиним спадкоємцем і не має можливості оформити свої спадкові права, просив його вимоги задовольнити.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17.11.2015 в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Вважає незаконним і необґрунтованим висновок суду про безпідставність і недоведеність заявлених вимог.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили її задовольнити.
Інші особи, які беруть участь у справі в судове засіданні не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подавали. Колегія суддів, вислухавши думку осіб, що з'явились в судове засідання, які не заперечували проти розгляду справи у відсутність інших осіб, визнала за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду справи (ч. 2 ст. 305 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з безпідставності та недоведеності заявлених позивачем вимог.
З вказаним висновком суду погодитись не можливо, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації смерті у м. Києві 27.11.2014, актовий запис № 20218 (а.с. 8).
За життя ОСОБА_5 складено заповіт за яким він заповідав усе своє майно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).
З наявних у справі даних вбачається, що спадкове майно складається з:
- земельної ділянки, площею 0,2583 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_3, виданого Оленівською сільською радою народних депутатів 28.08.1996, на підставі рішення 16 сесії XXI скликання Оленівської сільської ради народних депутатів від 31.03.1994, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 50 (а.с. 173);
- земельної ділянки, площею 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_4, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_3, виданого Оленівською сільською радою народних депутатів 28.08.1996, на підставі рішення 16 сесії XXI скликання Оленівської сільської ради народних депутатів від 31.03.1994, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 50 (а.с. 173);
- 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, що належала спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Ленінградською районною державною адміністрацією м. Києва 16.03.1998, згідно з розпорядженням № 2712 від 16.03.1998, зареєстрованого в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 06.04.1998 № 4216 (а.с. 5);
- 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, що належала спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Черноморченко О.В. 20.08.2012, реєстровий № 3-1186 (а.с. 11).
07.05.2015 позивач звернувся до приватного нотаріуса КМНО Чмирука О.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 152).
05.06.2015 позивачу видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на:
- земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_4, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, що належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_3, виданого Оленівською сільською радою народних депутатів 28.08.1996, на підставі рішення 16 сесії XXI скликання Оленівської сільської ради народних депутатів від 31.03.1994, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 50 (а.с. 209);
- земельну ділянку, площею 0,2583 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, що належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_3, виданого Оленівською сільською радою народних депутатів 28.08.1996, на підставі рішення 16 сесії XXI скликання Оленівської сільської ради народних депутатів від 31.03.1994, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 50 (а.с. 211);
- 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, що належала померлому на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Ленінградською районною державною адміністрацією м. Києва 16.03.1998, згідно з розпорядженням № 2712 від 16.03.1998, зареєстрованого в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 06.04.1998 № 4216 (а.с. 213).
У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, що належала спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Черноморченко О.В. 20.08.2012, реєстровий № 3-1186, нотаріусом відмовлено у зв'язку з тим, що правовстановлюючий документ на дану частину квартири, зокрема свідоцтво про право власності на спадщину за законом, видане на ім'я померлого ОСОБА_5 не було зареєстроване останнім у встановленому законом порядку (а.с. 13).
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
З наведеного вбачається, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом, у встановлений законом строк прийняв спадщину і йому нотаріусом видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказане вище майно, окрім свідоцтва на 1/3 частину квартири, що є предметом даного спору.
Встановлено, що видача нотаріусом такого свідоцтва не є можливою у зв'язку з відсутністю державної реєстрації права власності на це майно за померлим. При цьому, на даний час таку реєстрацію не можливо здійснити у зв'язку зі смертю особи.
Таким чином, враховуючи законне право позивача на одержання у власність спадкового майна (спадкоємець за заповітом), яке є порушеним, і не можливість його відновлення в позасудовому порядку з об'єктивних причин, колегія суддів приходить до висновку обґрунтованість заявлених вимог та, як наслідок, необхідність захисту порушеного права позивача шляхом ухвалення рішення про визнання за позивачем в порядку спадкування за заповітом права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Висновок суду про не надання позивачем належних і допустимих доказів не визнання відповідачем його права на спадкування за заповітом, є безпідставним і таким, що не ґрунтується на вимог закону, оскільки в силу вимог ст. 1277 ЦК України у разі виникнення спору щодо спадкового майна і за відсутності інших спадкоємців, належним відповідачем є орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, оскільки саме за заявою цього органу спадщина може бути визнана відумерлою. Також є цілком безпідставним посилання суду на Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України і вказівка на місце реєстрації і проживання померлого, а також посвідчення заповіту секретарем Оленівської сільської ради, Фастівського району, Київської області, оскільки ці обставини не стосуються предмету спору і не можуть бути підставами для правильного вирішення справи по суті.
У відповідності з вимогами ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, тощо.
Отже, підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 218, 303, 304, 305, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_3 до Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в порядку спадкування за заповітом право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий М.І. Оніщук
Судді Л.Д. Українець
В.А.Шебуєва