21 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
представника Служби у справах
дітей Голосіївської РДА ОСОБА_6
представника ВКМСД Голосіївського
РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_7
обвинувачених ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9
законного представника обвинуваченого ОСОБА_10
захисника ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора прокуратури Голосіївського району міста Києва ОСОБА_5 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від21 жовтня 2015 рокуу кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100010004334, за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Житомир, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Київ, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 р. обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, повернуто прокурору Голосіївського району міста Києва для усунення недоліків.
Цією ж ухвалою залишено без змін ОСОБА_9 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 12 грудня 2015 року відповідно до ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року.
Постановляючи ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору, суд першої інстанції виходив з того, що згідно матеріалів обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, захисником неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 є адвокат ОСОБА_13 .Однак, з розписки про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування убачається, що 12 серпня 2015 року вищевказаний обвинувальний акт з додатками до нього отримав захисник ОСОБА_14 , та на цій стадії його участь у даному кримінальному провадженні закінчилась, оскільки адвокат ОСОБА_14 в подальшому не здійснював захист неповнолітнього ОСОБА_8 .
Водночас, адвокат ОСОБА_11 , який здійснював захист обвинуваченого ОСОБА_8 під час досудового розслідування та в ході судового провадження, даний обвинувальний акт не отримав, що позбавляє його можливості належним чином здійснювати захист неповнолітнього обвинуваченого.
На думку суду першої інстанції, даний факт є грубим порушенням норм кримінального процесуального законодавства та права на захист неповнолітнього обвинуваченого.
Прокурор прокуратури Голосіївського району міста Києва ОСОБА_5 подав на зазначену ухвалу апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції,посилаючись на допущені судом першої інстанції істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
В апеляційній скарзі прокурором наведено доводи про те, що суд першої інстанції, повертаючи обвинувальний акт прокурору з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України, не вказав, в чому саме полягає порушення вимог ст. 291 КПК України.
Крім того апелянт зазначав, що відповідно до ст. ст. 44, 52, 53 КПК України, законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_10 , уклав договір про надання правової допомоги із захисником - адвокатом ОСОБА_15 , та на підставі даного договору ОСОБА_15 повинен був надати юридичну допомогу ОСОБА_8 в окремій процесуальній дії у кримінальному провадженні № 12015100010004334 на досудовому розслідуванні. Термін дії зазначеного договору вказано до закінчення справи.
У матеріалах кримінального провадження наявна заява законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 щодо вручення обвинувального акту неповнолітньому підозрюваному ОСОБА_8 в присутності захисника ОСОБА_15 , та захиснику ОСОБА_15 .
Разом з тим, як зазначив апелянт, слідчий належним чином повідомляв захисника ОСОБА_11 про дату та час відкриття матеріалів досудового розслідування та вручення обвинувального акту, проте на відкриття матеріалів досудового розслідування та вручення обвинувального акту неповнолітній підозрюваний ОСОБА_8 та його законний представник ОСОБА_10 з'явились із захисником ОСОБА_15 . Оскільки кожна особа вільна у виборі захисника, висновки суду першої інстанції щодо порушення права на захист обвинуваченого не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_12 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений, а тому, у відповідності до ч. 4 ст. 401 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне провести апеляційний розгляд у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, та просив її задовольнити, пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 , його законного представника ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_11 , та обвинуваченого ОСОБА_9 які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, представника кримінальної міліції у справах дітей ОСОБА_7 , який поклався на розсуд суду, представника Служби у справах дітей ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта викладені в ст. 291 КПК України. Перелік додатків до обвинувлаьного акта передбачений ч. 4 ст. 291 КПК України та надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Із наведених норм кримінального процесуального закону убачається, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акта прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.
Колегія суддів вважає, що повертаючи обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України.
Зі змісту обвинувального акту відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 убачається, що він містить в собі всі відомості, передбачені ч. 1 ст. 291 КПК України та до нього додані всі документи, передбачені ч. 4 ст. 291 КПК України.
Посилання суду першої інстанції, як на підставу для повернення обвинувального акту, на відсутність у матеріалах кримінального провадження розписки захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про вручення йому копії обвинувального акту та порушення у зв'язку з цим права на захист неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 , є помилковим та не відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, оскільки ч. 4 ст. 291 КПК України не передбачене обов'язкове долучення до обвинувального акту розписки захисника про отримання копії обвинувального акту.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України, суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема таке діяння як порушення прав особи на захист.
За правилами ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, в тому числі і питання чи винен обвинувачений у вчиненні цього правопорушення.
Вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду визначено вимогами ст. 315 КПК України, яка не передбачає на стадії підготовчого судового засідання вирішення питання про порушення права особи на захист.
Ураховуючи наведене, суд першої інстанції замість перевірки відповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, вдався до вирішення питання про порушення права обвинуваченого на захист, яке не є предметом розгляду на стадії підготовчого судового засідання і не може бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
Під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не було встановлено порушень, допущених при складанні обвинувального акту щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до розгляду, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги прокурора про безпідставність повернення обвинувального акта є обґрунтованими.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 прокурору постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому вона підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Голосіївського району міста Києва ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, зі стадії підготовчого судового засідання.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді :
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3