АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 755/18415/15-ц Головуючий у суді першої інстанції: МарцинкевичВ.А.
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14789/15 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.
16 грудня 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.
при секретарі Мікітчак А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором оренди квартири.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -
У жовтні 2015 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором оренди квартири.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором оренди квартири.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції відповідач подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі відповідач порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд до Біловодського районного суду Луганської області, мотивуючи тим, що ухвала постановлена з порушенням правил підсудності.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що вона зареєстрована в Луганській області, а тому відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 № 27/0/38-14 розгляд справи повинен здійснюватися Біловодським районним судом Луганської області.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 - заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи судом повідомлена у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторінабо інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у її відсутності.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відкриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив із того, що позовна заява подана з дотриманням правил підсудності.
Такий висновок суду першої інстанції є правильним.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК).
Згідно із загальним правилом територіальної підсудності, що передбачено статтею 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Відповідно до частини 1 статті 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
За змістом вказаної норми виключна підсудність встановлена для позовів про будь-які права з приводу нерухомого майна.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 42 постанови № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо якої він просить ухвалити рішення зводиться до стягнення заборгованості за договором оренди квартири. Предметом договору оренди є квартира АДРЕСА_1, яка відповідно до адміністративно-територіального поділу районів по м. Києву розташована в Дніпровському районі м. Києва. У такому випадку слід застосовувати положення про виключну підсудність.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: