"22" грудня 2015 р.Справа № 5017/3761/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Діброви Г.І.
суддів Принцевської Н.М., Ярош А.І.
при секретарі судового засідання - Саломатовій К.А.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 05.01.2015 року №21/17-4;
від Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
на ухвалу господарського суду Одеської області від 03.12.2015 року
у справі № 5017/3761/2012
за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
до Публічного акціонерного товариства “Одесагаз”, м. Одеса
за участю Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області
про стягнення 48 138 730 грн. 02 коп.
Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія ”Нафтогаз України”, м. Київ звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Одесагаз”, м. Одеса про стягнення суми основного боргу у розмірі 42 493 374 грн. 70 коп., інфляційних витрат у розмірі 303 725 грн. 53 коп., 3 % річних у розмірі 1 040 206 грн. 69 коп., пені у розмірі 4 301 423 грн. 10 коп., всього - 48 138 730 грн. 02 коп.
Рішенням господарського суду Одеської області від 09.04.2013 року у справі №5017/3761/2012 позов Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства „Одесагаз”, м. Одеса на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ основний борг у розмірі 2 842 500 грн. 20 коп., пеню у розмірі 43 014 грн. 23 коп., інфляційні витрати у розмірі 303 725 грн. 53 коп., 3 % річних у розмірі 1 122 126 грн. 19 коп., а також відшкодовано позивачу судові витрати у розмірі 64 380 грн. 00 коп.
В порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України видано наказ про примусове виконання рішення від 23.04.2013 року №5017/3761/2012.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року у справі №5017/3761/2012 рішення господарського суду Одеської області від 09.04.2013 року по справі залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2013 року у справі №5017/3761/2012 резолютивну частину рішення господарського суду Одеської області від 09.04.2013 року доповнено реченням такого змісту «В задоволенні решти позову відмовити». В іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 09.04.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року по даній справі залишено без змін.
Публічне акціонерне товариство “Одесагаз”, м. Одеса 23.09.2015 року звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби в порядку статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», в якій просило суд визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо винесення платіжної вимоги від 15.09.2015 року №ДВ - 3/3 на загальну суму 5 540 299 грн. 47 коп. за наказом господарського суду Одеської області за № 5017/3761/2012 та зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області скасувати платіжну вимогу від 15.09.2015 року №ДВ - 3/3 на загальну суму 5 540 299 грн. 47 коп. за наказом господарського суду Одеської області за № 5017/3761/2012.
27.10.2015 року Публічне акціонерне товариство “Одесагаз”, м. Одеса надало місцевому господарському суду уточнення до скарги на дії органу державної виконавчої служби, в яких просило суд визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №38807676 за наказом господарського суду Одеської області за №5017/3761/2012 та зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №38807676 за наказом господарського суду Одеської області за №5017/3761/2012.
Уточнення до скарги на дії органу державної виконавчої служби прийняті до розгляду місцевим господарським судом.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.12.2015 року у справі №5017/3761/2012 (головуючий суддя Степанова Л.В., судді Желєзна С.П., Д'яченко Т.Г.) скаргу Публічного акціонерного товариства “Одесагаз”, м.Одеса в редакції уточнень до неї задоволено в повному обсязі, визнано протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №38807676 за наказом господарського суду Одеської області від 23.04.2013 року по справі №5017/3761/2012, зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №38807676 за наказом господарського суду Одеської області від 23.04.2013 року по справі №5017/3761/2012.
Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія ”Нафтогаз України”, м. Київ з ухвалою суду не погодилося, тому звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 03.12.2015 року у справі №5017/3761/2012 та відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства “Одесагаз”, м. Одеса на дії органу державної виконавчої служби, а також відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку скаржника, судом першої інстанції не враховано, що відповідач не погасив розмір стягнутої судом пені по цій справі в сумі 43 014 грн. 23 коп. та відповідно неправильно зробив висновок щодо задоволення скарги на дії органу державної виконавчої служби і закінчення виконавчого провадження.
До Одеського апеляційного господарського суду 21.12.2015 року від Публічного акціонерного товариства “Одесагаз”, м. Одеса надійшов відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією долучено до матеріалів справи.
Також 21.12.2015 року до суду надійшло клопотання Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з направленням на адресу суду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 03.12.2015 року у справі №5017/3761/2012. Дане клопотання судовою колегією розглянуто та відхилене, з огляду на те, що на момент розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ апеляційна скарга Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області до суду ще не надійшла, при цьому, апеляційний господарський суд в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України взагалі не зв'язаний доводами апеляційної скарги та повторно розглядає справу. Крім того, відкладення розгляду справи неможливе через обмеженість Одеського апеляційного господарського суду строками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду та відпусткою суддів у передноворічні свята.
В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства “Одесагаз”, м. Одеса підтримав заперечення на апеляційну скаргу, викладені у відзиві на позовну заяву. Представники Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ та Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.12.2015 року та копія реєстру вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 року.
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в справі №5017/3761/2012 та наданих представником Публічного акціонерного товариства “Одесагаз”, м. Одеса пояснень.
Згідно з частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Апеляційний господарський суд, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду Одеської області від 03.12.2015 року підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні скарги на дії державного виконавця в зв»язку з недоведеністю, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Приписами частини 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Частиною 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 10.07.2013 року ВП №38807676 відкрито виконавче провадження з виконання наказу від 23.04.2013 року №5017/3761/2012.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 11.04.2014 року ВП №38807676 приєднано дане виконавче провадження до зведеного виконавчого провадження №4465195, яке веде Відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
Відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області направив Публічному акціонерному товариству “Одесагаз”, м. Одеса платіжну вимогу від 15.09.2015 року №ДВ-3/3 на суму 5 540 299 грн. 47 коп. з вказанням призначення платежу, а саме: стягнення згідно наказів господарського суду Одеської області від 23.04.2013 року №5017/3761/2012, від 01.02.2011 року №15-23-6/153-08-4474, від 23.05.2013 року №5017/3823/2012, від 27.06.2014 року №916/1146/14, від 05.05.2013 року №916/25/13-г, від 12.07.2013 року №5017/3710/2012, від 14.02.2013 року №5017/2633/2012.
Публічне акціонерне товариство “Одесагаз”, м. Одеса з платіжною вимогою в частині стягнення заборгованості за наказом господарського суду Одеської області від 23.04.2013 року №5017/3761/2012 не погодилось, вважає, що така заборгованість відсутня, що й стало підставою для звернення до суду зі скаргою на дії державної виконавчої служби.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Частиною 2 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
При цьому частиною 4 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.
Водночас, згідно з частиною 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Пунктом 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
У даному випадку, Публічне акціонерне товариство “Одесагаз”, м. Одеса звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця. При цьому, з аналізу вимог скаржника вбачається, що оскаржуються не дії державного виконавця, а його бездіяльність, оскільки у скарзі відповідач по справі просить визнати протиправними дії виконавця по невинесенню постанови та про зобов'язання державного виконавця винести таку постанову про закриття виконавчого провадження. Таким чином, Публічне акціонерне товариство “Одесагаз”, м. Одеса невірно визначило предмет скарги, на що суд першої інстанції не звернув уваги, задовольнивши її ще й в «редакції уточнень», що взагалі не передбачено нормами чинного процесуального законодавства України.
Щодо вимоги Публічного акціонерного товариства “Одесагаз”, м. Одеса про зобов'язання державного виконавця закрити виконавче провадження, судова колегія зазначає наступне.
Як унормовано частиною 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
З положень статті 43 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника) здійснюється у такому порядку: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми; 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені державним виконавцем відповідно до вимог цього Закону.
У відповідності до положень статті 44 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі всіх вимог стягувачів попередньої черги.
Частиною 3 статті 45 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.
Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за №489/20802, встановлено строк та порядок перерахування стягувачу належних йому коштів з депозитного рахунку органу ДВС.
Відповідно до пункту 12.11 Інструкції з організації примусового виконання рішень при надходженні коштів на депозитний рахунок органу ДВС особа, відповідальна за ведення книги обліку депозитних сум, повинна не пізніше наступного робочого дня повідомити начальника органу ДВС, від якого боржника чи стягувача надійшли кошти і в якій сумі. Начальник органу ДВС на виписці з рахунку Державної казначейської служби України або банку ставить напис "ознайомлений", підпис та дату ознайомлення.
Після цього, не пізніше наступного робочого дня особа, відповідальна за ведення книги, повідомляє державного виконавця про надходження депозитних сум. Державний виконавець на виписці Державної казначейської служби України або банку поряд із сумою, що надійшла на рахунок, ставить дату та підпис.
Пунктом 12.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень визначено, що у разі відсутності відомостей, яким чином проводити виплату коштів, державний виконавець повідомляє стягувача про наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи отримання ним коштів (через фінансові установи з обов'язковим зазначенням реквізитів для перерахування коштів або поштовим переказом із зазначенням повної адреси стягувача).
Положеннями пункту 12.13. Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні.
У пунктах 12.15, 12.17, 12.18 Інструкції з організації примусового виконання рішень зазначено, що підготовка розрахункових документів про перерахування коштів здійснюється особою, відповідальною за ведення книги, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня отримання розпорядження державного виконавця.
У разі надходження суми, яка не задовольняє вимог усіх стягувачів, а також за необхідності відрахування виконавчого збору, витрат на виконання складається розрахунок, який затверджується начальником органу ДВС та долучається до матеріалів зведеного виконавчого провадження (кошти розподіляються на підставі розрахунку державного виконавця, а перераховуються на підставі розпорядження).
При перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень.
З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство “Одесагаз”, м. Одеса погашало заборгованість перед Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ, про що свідчать платіжні доручення в межах зведеного виконавчого провадження.
Розпорядженнями начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області грошові кошти, які надходили на рахунок з обліку депозитних сум при виконанні зведеного виконавчого провадження, було розподілене між всіма виконавчими провадженнями, які входять до зведеного виконавчого провадження №4465195.
Публічне акціонерне товариство “Одесагаз”, м. Одеса та місцевий господарський суд дійшли помилкового висновку щодо неправомірності дій державного виконавця при виконанні зведеного виконавчого провадження, до складу якого входить і виконання наказу суду від 23.04.2013 року №5017/3761/2012, оскільки, по-перше, кошти, які надходили від відповідача розподілялись між всіма виконавчими провадженнями, по-друге, після приєднання виконавчих проваджень до вже існуючого зведеного виконавчого провадження, вони перестали існувати як окремі виконавчі провадження, можливість їх вилучення із зведеного виконавчого провадження законом не передбачена, а сума коштів є сукупною сумою зобов'язань скаржника за кількома рішеннями судів.
Отже, відповідачем по справі не доведено порушення Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області норм чинного законодавства України при зведеному виконавчому провадженні в даному випадку.
За таких обставин, господарський суд Одеської області дійшов передчасного висновку про задоволення скарги Публічного акціонерного товариства “Одесагаз”, м.Одеса з огляду на недослідження всіх обставин справи з урахуванням помилкового розгляду нібито неправомірних дій державного виконавця при умові фактичного оскарження бездіяльності державної виконавчої служби.
Також висновок колегії суддів місцевого господарського суду щодо добровільної сплати боржником суми боргу є хибним з огляду на те, що наявні відкриті виконавчі провадження, за якими строк на добровільне виконання наказів минув.
У відповідності до приписів пунктів 3, 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду України є, зокрема, неправильне застосування норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного рішення.
Крім того, місцевим господарським судом у резолютивній частині ухвали від 03.12.2015 року зазначено, що задоволенню підлягає скарга в редакції уточнень до неї, що суперечить приписам статей 22, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у разі прийняття судом уточнень до скарги, він розглядає вимоги, наведені в прийнятих до розгляду змінах, як скарги в цілому. При цьому, діючим процесуальним законодавством не передбачено взагалі такого поняття як редакція позовної заяви чи скарги.
Водночас, судова колегія Одеського апеляційного господарського суду не приймає до уваги доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ щодо несплати пені у розмірі 43 014 грн. 23 коп. за наказом господарського суду Одеської області від 23.04.2013 року №5017/3761/2012, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, що саме ця сума пені не сплачена відповідачем за вказаним наказом у рамках зведеного виконавчого провадження.
Враховуючи викладене, судова колегія Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду Одеської області від 03.12.2015 року у справі №5017/3761/2012 підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні скарги на дії державної виконавчої служби у зв'язку з недоведеністю.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ на ухвалу господарського суду Одеської області від 03.12.2015 року у справі № 5017/3761/2012 задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 03.12.2015 року у справі №5017/3761/2012 - скасувати.
Відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Одесагаз", м. Одеса про визнання протиправними дій Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №38807676 за наказом господарського суду Одеської області за №5017/3761/2012 та зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №38807676 за наказом господарського суду Одеської області за №5017/3761/2012.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Одеський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4