18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"25" грудня 2015 р. Справа № 925/1953/15
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -особисто та ОСОБА_1 - за довіреністю,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області
про зобов'язання укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди -
Заявлено позов про зобов'язання відповідача укласти із позивачем додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі від 30 грудня 2005 року (державна реєстрація від 19.12.2007 року № 040778400010) на умовах запропонованого позивачем "проекту додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі від 30.12.2005 року (державна реєстрація від 19.12.2007 року № 040778400010) та внесення змін до нього".
Заявою від 23.12.2015 року позивач свої позовні вимоги уточнив та просить суд зобов'язати відповідача укласти із позивачем договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 7121581500:11:001:0001 на новий строк на умовах проекту додаткової угоди.
В судовому засіданні представники позивача свої уточнені вимоги підтримали та просять суд їх задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направив, заперечень проти позову суду не подав.
Суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті на підставі ст. 75 ГПК України.
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З матеріалів справи вбачається наступне:
30.12.2005 року між СПД ОСОБА_1 та Золотоніською райдержадміністрацією було укладено договір оренди землі (а.с. 10), за умовами якого Золотоніська РДА передала, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Бубнівськослобідської сільської ради за межами населеного пункту. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 29,6944 га ріллі із земель запасу. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена (п 2,4).
Договір оренди укладено терміном на 10 років з 01.01.2006 року по 31.12.2015 року (п. 7).
Цим же пунктом передбачено, що після закінчення строку дії договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Таким чином, термін дії договору спливає 31.12.2015 року, а заяву про поновлення дії договору слід подавати не пізніше 31 вересня 2015 року.
За доводами позивача, він вчасно, 07 вересня 2015 року направив відповідачу (як належному розпоряднику землями державної форми власності для сільськогосподарського виробництва згідно положень Земельного Кодексу України з 01.01.2013 року), заяву про поновлення договору оренди землі з прикладеним проектом додаткової угоди (а.с. 14), а потім - заяву від 17.09.2015 року ( а.с. 17). Однак відповідач заяви не задовольнив, з чого і виник спір.
Позивач заявою про уточнення позовних вимог від 23.12.2015 року просить застосувати до правовідносин сторін ч. 1 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" та наполягає на задоволенні позову у вигляді зобов'язання відповідача укласти із позивачем договір оренди земельної ділянки на новий строк на умовах проекту додаткової угоди.
У відповідності до ч. 1-5 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Постановою Пленуму ВГСУ від 17 травня 2011 року N 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у пункті 2.17. роз'яснено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору. Разом з тим судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.
Позивач вказав, що на його пропозицію щодо поновлення договору оренди відповідач повідомив про зауваження щодо визначення грошової оцінки земельної ділянки та неотримання від позивача проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди від 30.12.2005 року.
На вимогу суду уточнити свої позовні вимоги, позивач заявою від 23.12.2015 року змінив їх формулювання, але наполіг на задоволенні позову у вигляді зобов'язання відповідача укласти із позивачем договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 7121581500:11:001:0001 на новий строк на умовах проекту додаткової угоди.
Згідно норм чинного законодавства сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України “Про оренду землі”.
У відповідності до роз'яснення постанови Пленуму ВГСУ від 17 травня 2011 року N 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вказано, що вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.
Таким чином, вимога позивача про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди , внести зміни до договору чи укласти його на новий строк на умовах проекту додаткової угоди - є неналежним способом захисту порушеного права.
Обрання неналежного способу захисту порушеного права є самостійною підставою для відмови в позові.
В пункті 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” зазначено, що господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити повністю.
На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати при відмові в позові покладаються на позивача. Зайво сплачена сума судового збору у розмірі 160,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України за заявою позивача та за ухвалою суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-
В позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Повне рішення складено 25 грудня 2015 року.
Суддя Н.М. Спаських