79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.12.2015р. Справа № 914/4146/15
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом:Публічного акціонерного товариства «Луцьк Фудз»
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок»
про:стягнення 177569 грн. 90 коп. (з яких: 171254,02 грн. - основний борг; 5912,74 грн. - пеня; 403,14 грн. - 3% річних)
Суддя: Цікало А. І.
При секретарі: Корчинському О. І.
Представники:
Позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність від 22.04.2015 р. № 8-15)
Відповідача:ОСОБА_2 - представник (довіреність від 19.12.2014 р.)
03.12.2015 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 4278 поступила позовна заява від Публічного акціонерного товариства «Луцьк Фудз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» про стягнення 177569 грн. 90 коп. (з яких: 171254,02 грн. - основний борг; 5912,74 грн. - пеня; 403,14 грн. - 3% річних).
Ухвалою суду від 04.12.2015 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 22.12.2015 р.
Позивач вимоги суду виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
Представник позивача позов підтримав повністю, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав, наведених у позовні заяві та поясненнях.
Відповідач вимоги суду виконав частково, відзив на позовну заяву не представив, проти позову не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
Представник відповідача проти позову не заперечив, надав пояснення щодо обставин справи.
Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
15.12.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Луцьк Фудз» (Постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (Покупець, відповідач у справі) укладено договір № ТП-190 (надалі - Договір; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність Покупця (відповідача) визначений цим Договором товар на підставі замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти названий товар та оплатити його.
На виконання умов Договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 171591 грн. 18 коп., що підтверджується видатковими накладними від 30.07.2015 р. № 3292, від 12.08.2015 р. № 3469, від 19.08.2015 р. № 3617, від 26.08.2015 р. № 3730, від 31.08.2015 р. № 3846, від 10.09.2015 р. № 3944, від 16.09.2015 р. № 4050, а також відповідними товарно-транспортними накладними.
Пунктом 3.3. Договору встановлено, що Покупець зобов'язаний сплатити вартість поставленої партії товару протягом 70 календарних днів з моменту отримання товару.
Порушуючи умови Договору, відповідач не провів оплати за поставлений товар.
17.09.2015 р. відповідач здійснив повернення товару за видатковою накладною від 16.09.2015 р. № 4050 у кількості 36 шт. загальною вартістю 326 грн. 16 коп., що підтверджується актом розбіжності від 17.09.2015 р. № 1-17.15.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, станом на день звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 171254 грн. 02 коп.
За неналежне виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано відповідачу 5912,74 грн. пені та 403,14 грн. 3% річних.
Станом на час розгляду справи, відповідач проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не представив.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Пунктом 6.1. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату за поставлений товар Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен протермінований день несплаченої суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із наступними змінами та доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із наступними змінами та доповненнями), розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За неналежне виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано відповідачу за період з 09.10.2015 р. по 27.11.2015 р. пеню у розмірі 5912 грн. 74 коп. та 3% річних у розмірі 403 грн. 14 коп.
Перевіривши розрахунок пені та 3% річних, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є правильним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 5912 грн. 74 коп. пені та 403 грн. 14 коп. 3% річних підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Луцьк Фудз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» про стягнення 177569 грн. 90 коп. (з яких: 171254,02 грн. - основний борг; 5912,74 грн. - пеня; 403,14 грн. - 3% річних) обґрунтовані та підлягають задоволенню.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», позивачем сплачено судовий збір на суму 2663 грн. 55 коп., що підтверджується платіжним доручення від 27.11.2015 р. № 4399.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його неправомірних дій.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 11, 15, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 599, 610, 625, 629, 632, 655, 691, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 175, 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 43, 45, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Луцьк Фудз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» про стягнення 177569 грн. 90 коп. (з яких: 171254,02 грн. - основний борг; 5912,74 грн. - пеня; 403,14 грн. - 3% річних) - задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (вул. Городоцька, буд. 359, м. Львів, 79040; ідентифікаційний код 35621418) на користь Публічного акціонерного товариства «Луцьк Фудз» (вул. Леванда, буд. 2А, с. Зміїнець, Луцький район, Волинська область, 45632; ідентифікаційний код 00377163) 177569 грн. 90 коп. (з яких: 171254,02 грн. - основний борг; 5912,74 грн. - пеня; 403,14 грн. - 3% річних) та 2663 грн. 55 коп. судового збору.
3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 25 грудня 2015 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Цікало А.І.