іменем україни
11 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Касьяна О.П., Остапчука Д.О., Савченко В.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 24 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 12 серпня 2015 року,
У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом та, уточнивши його, просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 8 634,41 євро банківського вкладу, 1453,39 євро трьох відсотків річних та інфляційних втрат та 5000 грн моральної шкоди.
На обґрунтування своїх вимог посилався на ті обставини, що 02 листопада 2013 року між ним та відповідачем укладено договір банківського владу «Найкращий» в іноземній валюті на суму 9 584,41 євро строком до 07 жовтня 2014 року.
По закінченню строку дії договору позивач звернувся до банку за поверненням вкладу, однак відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором банківського вкладу та виплатив позивачу тільки 950 євро, що порушує його права.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 24 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 12 серпня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, правильно встановив обставини справи про те, що після закінчення строку дії договору банківського вкладу, відповідач виконав умови договору, як передбачено ст. ст. 526, 1058, 1061 ЦК України, та перерахував суму вкладу та нараховані відсотки на поточний рахунок позивача, після чого між сторонами виникли відносини за договором банківського рахунку, і з часу їх зарахування на рахунок спірні кошти перестали бути вкладом, і банк проводив їх видачу позивачу частинами в межах обмежень, встановлених Національним Банком України, тому підстав для стягнення залишку депозитного вкладу та нарахування трьох відсотків річних та інфляційні на цю суму, а також стягнення моральної шкоди немає.
Крім того, банк не оспорює майнові права позивача на кошти, які перебувають на його рахунку, а визнає їх отримання за передбаченою Законом України «Про гарантування вкладів фізичних осіб» процедурою, і позивачем отримано 200 000 грн з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тому підстави для задоволення позову відсутні.
При цьому судами правильно застосовано закон, що регулює спірні відносини, оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень.
За таких обставин касаційну скаргу потрібно відхилити, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 24 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 12 серпня 2015 року залишити без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 332, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 24 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 12 серпня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.П. Касьян
Д.О. Остапчук
В.О. Савченко