УхвалА
іменем україни
16 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про збільшення частки майна та визнання права власності за касаційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 26 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 8 вересня 2015 року
У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що з 22 жовтня 2004 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, який рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 23 січня 2013 року розірвано. За час шлюбу ними були придбані будівельні матеріали, які були використані на будівництва будинку в АДРЕСА_1, яке здійснювалось без відповідних дозвільних документів та яке не завершено, а також за спільні кошти придбано автомобіль «DAEWOO SENS», державний номерний знак НОМЕР_1, який є їхньою спільною сумісною власністю, однак ним користується тільки ОСОБА_5
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 17 березня 2014 року з нього на користь ОСОБА_5 стягнуто грошову компенсацію 1/2 частки вартості виконаних робіт та будівельних матеріалів у сумі 34 610 грн 50 коп.
Указував, що з нього на користь відповідачки було стягнуто грошову компенсацію 1/2 частки вартості виконаних робіт та будівельних матеріалів, однак право власності за ним на будівельні матеріали, які були використані для будівництва будинку, не визнано.
Ураховуючи викладене, та уточнені позовні вимоги, ОСОБА_4 просив суд визнати за ним право власності на будівельні матеріали і конструктивні елементи в цілому, а саме: руберойд покрівельний, сталь кутову, бруски обрізні, дошку обрізну з хвойних порід, дошку не обрізну з хвойних порід, бруски обрізні з хвойних порід, гарячекатану арматуру сталь, цеглу керамічну одинарну, металочерепицю, конькову планку, планку торцеву, планку карнизну, шлакоблок, напівблок шлаковий, використані на незавершене будівництво двоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1, а також визнати автомобіль «DAEWOO SENS», державний номерний знак НОМЕР_1, спільною сумісною власністю з ОСОБА_5, визнати право власності на указаний автомобіль по 1\2 частині за кожним, без реального його поділу.
У травні 2015 року ОСОБА_5 пред'явила до суду зустрічний позов про збільшення частки майна у спільній сумісній власності та просила збільшити її частку в автомобілі «DAEWOO SENS», державний номер знак НОМЕР_1, визнавши за нею право власності на 3\4 його частки, а за відповідачем на 1\4 частку, посилаючись на те, що з нею проживають двоє малолітніх дітей, але отриманих аліментів від ОСОБА_4 на їх утримання є недостатньо для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 26 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 8 вересня 2015 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано автомобіль «DAEWOO SENS», державний номерний знак НОМЕР_1, спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Визнано право власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на указаний автомобіль по 1\2 частині за кожним, без реального його поділу. У задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання за ним права власності на будівельні матеріали і конструктивні елементи в цілому, відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання за нею права власності на 3\4 частини указаного автомобіля, а за ОСОБА_4 на 1\4 частину відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову про визнання права власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині, в іншій частині судові рішення залишити без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржувані судові рішення в частині її зустрічного позову скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарг цих висновків не спростовують.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4 у частині визнання за ним права власності на будівельні матеріали і конструктивні елементи, суди, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), входили з того, що рішенням апеляційного суду Донецької області від 17 березня 2014 року, яке є преюдиційним (ч. 3 ст. 61 ЦПК України) будівельні матеріали та конструктивні елементи, які були витрачені на будівництво визнано об'єктом спільного сумісного майна подружжя та в порядку поділу майна подружжя стягнуто на користь ОСОБА_5 1/2 частки вартості будівельних матеріалів та конструктивних елементів.
Задовольняючи позов ОСОБА_4 у частині визнання права власності на Ѕ частину автомобіля, суди, дійшли до правильного висновку, що оскільки указане майно придбане за час шлюбу, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 60 СК України), а тому, з урахуванням засади рівності часток подружжя (ч. 1 ст. 70 СК України) підлягає присудженню по Ѕ частині кожному без реального поділу.
У зв'язку з цим відсутні підстави для скасування судового рішення в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_5, оскільки вона не довела наявність умов для збільшення частки в її майні ( ч. 3 ст. 70 СК України).
Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційні скарги і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 26 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 8 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Д.Д. Луспеник
Б.І.Гулько
С.Ф.Хопта