15 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючогоОСОБА_1 ,
суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю прокурораОСОБА_5 ,
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження № 12014040660000102 за касаційними скаргами захисника ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_7 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2015 року та вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2015 року,
Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2015 року
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, раніше неодноразово судимого, останнього разу вироком цього ж суду від 30.01.2014 р. за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2014 року ухвалено виконувати самостійно.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_7 процесуальні витрати.
Вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2015 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 в частині призначеного йому покарання скасовано.
Призначено ОСОБА_7 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Ухвалено також, що вказаний вирок та вирок цього ж суду від 30.01.2014 року підлягають самостійному виконанню.
У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винним і засуджено за те, що він у період з 10 год. до 11 год. 08 січня 2014 року, відімкнувши замок вхідних дверей підготовленими фрагментами проволок, проник до приміщення кв. АДРЕСА_1 , звідки таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_8 на загальну суму 5 049 грн.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, порушують питання про скасування судових рішень і призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Зазначають, що суд першої інстанції після скасування вироку місцевого суду судом апеляційної інстанції не провів підготовчого судового засідання і поклав в основу обвинувального вироку суперечливі показання свідка ОСОБА_9 , а апеляційний суд розглянув провадження у відсутності потерпілого.
Також засуджений ОСОБА_7 указує на відсутність доказів його винуватості і застосування до нього недозволених методів слідства під час досудового розслідування.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що скарги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і підтверджуються детально наведеними у вироку доказами, які суд усебічно, повно та об'єктивно дослідив, правильно оцінив.
Доводи засудженого та його захисника про відсутність у провадженні належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого йому злочину, є безпідставними.
Так, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло підтверджується:
- показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який повідомив, що 08 січня 2015 року у нього з кв. АДРЕСА_1 таємно викрали мобільний телефон Нокіа С5-03, ноутбук та сумку для нього;
- показаннями свідка ОСОБА_9 , яка повідомила, що близько 14 год. 08 січня 2014 року біля своєї квартири та квартири ОСОБА_10 бачила чоловіка схожого на обвинуваченого, під час судового розгляду вона впізнала ОСОБА_7 , як особу, що бачила в під'їзді будинку;
- показаннями свідка ОСОБА_11 , який повідомив, що в середині січня 2014 року придбав у ОСОБА_7 мобільний телефон Нокіа С5-03 чорного кольору, що знаходився у ОСОБА_12 , який останній отримав як заставу від ОСОБА_7 ;
- показаннями свідка ОСОБА_12 , який повідомив, що отримав від ОСОБА_7 мобільний телефон Нокіа С5-03 чорного кольору як заставу;
- показаннями свідка ОСОБА_13 , яка повідомила, що 08 січня 2014 року вона придбала у незнайомого чоловіка ноутбук, пізніше вона впізнала ОСОБА_7 по фотокартці як чоловіка, у якого його придбала;
- показаннями свідка ОСОБА_14 - понятого під час проведення слідчого експерименту, який повідомив, що під час слідчої дії ОСОБА_7 самостійно розповів про обставини вчиненого злочину, при цьому добре орієнтувався в квартирі, будь-якого примушування чи підказок з боку працівників міліції не було.
Ці показання повністю узгоджуються між собою, є послідовними й підтверджуються: матеріалами кримінального провадження, зазначеними в реєстрі матеріалів досудового розслідування, зокрема, даними протоколу слідчого експерименту, відповідно до якого ОСОБА_7 показав та розповів про обставини вчинення ним злочину; даними протоколів огляду місця події й огляду предметів та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Доводи касаційних скарг про те, що в основу обвинувального вироку були покладені суперечливі показання свідка ОСОБА_9 були предметом перегляду суду апеляційної інстанції, який дійшов правильного висновку про те, що окремі неточності в показаннях свідка ОСОБА_9 щодо зовнішності та антропологічних даних особи, яку вона бачила на площадці, пояснюються суб'єктивним сприйняттям нею обставин цієї події, значним проміжком часу, який пройшов після вищеописаних подій, та були спростовані її показами в судовому засіданні, де вона конкретно вказала на обвинуваченого.
Таким чином, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, повністю доведена і його дії кваліфіковані правильно.
Твердження засудженого та його захисника про те, що суд першої інстанції після скасування вироку місцевого суду судом апеляційної інстанції не провів підготовчого судового засідання, не ґрунтуються на нормах закону.
Відповідно до розділу IVКПК України судовий розгляд не включає в себе стадію підготовчого провадження, а відбувається вже після нього.
Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2014 року скасовано вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2014 року щодо ОСОБА_7 з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та призначено новий судовий розгляд.
Оскільки кримінальним процесуальним законом не передбачено повторне проведення підготовчого судового засідання в кримінальному провадженні після скасування попереднього вироку, то місцевий суд, почавши одразу судовий розгляд, дотримався вимог закону.
Доводи касаційних скарг про те, що розгляд провадження у суді апеляційної інстанції у відсутності потерпілого тягне скасування судових рішень, є необґрунтованими.
Згідно з матеріалами провадження, потерпілий ОСОБА_8 був належним чином повідомлений про дату розгляду справи апеляційним судом, в тому числі і за допомогою SMS-повідомлення. Чинний кримінальний процесуальний кодекс не містить вимоги про обов'язкову участь потерпілого в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Спростовуються матеріалами провадження і твердження засудженого ОСОБА_7 про застосування до нього недозволених методів слідства, а саме застосування шантажу працівниками міліції. Так, свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні зазначив, що під час слідчого експерименту ніякого впливу на ОСОБА_7 з боку працівників міліції не було, крім того протокол слідчого експерименту підписаний ОСОБА_7 без зауважень.
Розглянувши за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 матеріали провадження та детально їх вивчивши, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про правильне встановлення місцевим судом фактичних обставин кримінального провадження, про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину та про правильність кваліфікації його дій, а також правильно вказав на те, що відсутність у матеріалах провадження висновків експертиз, про що зазначає засуджений і в касаційній скарзі, не ставить під сумнів доведеність його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, при цьому суд звернув увагу на докази, які спростовують доводи, викладені в апеляціях.
Разом з тим, призначаючи покарання засудженому, апеляційний суд не повною мірою дотримався вимог закону.
Так, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання, суд апеляційної інстанції врахував, що ОСОБА_7 , будучи неодноразово судимим, в тому числі й за аналогічні злочини, знову вчинив крадіжку, поєднану з проникненням у житло, та дійшов висновку про необхідність постановлення свого вироку через м'якість призначеного покарання.
Однак апеляційний суд не взяв до уваги конкретні обставини справи, того, що ОСОБА_7 посередньо характеризується, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває і тяжко хворіє.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок апеляційного суду і пом'якшити засудженому ОСОБА_7 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Таке покарання, на думку колегії суддів, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для скасування судових рішень, у провадженні не встановлено.
Керуючись статтями 433, 434, 436-438 КПК України, колегія суддів
Касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2015 року щодо ОСОБА_7 змінити, пом'якшити засудженому ОСОБА_7 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.
У решті цей вирок залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3