іменем україни
16 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Дем'яносова М.В.,Коротуна В.М.,Маляренка А.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 вересня 2015 року,
У липні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з даним позовом та, уточнивши позовні вимоги, просила визнати за нею автомобіль марки Volkswagen Тransporter, державний номер НОМЕР_1, синього кольору, 1993 року випуску спільним майном подружжя, визнати за нею право власності на 1/2 частини автомобіля марки Volkswagen Тransporter, державний номер НОМЕР_1, синього кольору, 1993 року випуску, стягнути з ОСОБА_5 на її користь компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля в розмірі 46 800 грн та судові витрати по справі в розмірі 589 грн 80 коп.
На обґрунтування позову зазначила, що з 21 жовтня 2006 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 27 січня 2014 року шлюб було розірвано. За час шлюбу вони придбали автомобіль Volkswagen Тransporter, державний номер НОМЕР_1, синього кольору, 1993 року випуску, яким користується одноособово лише відповідач.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 22 вересня 2015 року, позов задоволено частково. Визнано автомобіль марки Volkswagen Тransporter, спільним майном подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину автомобіля марки Volkswagen Тransporter.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про визнання спірного автомобіля спільним майном подружжя, визнавши при цьому право власності на Ѕ цього автомобіля за позивачем відповідно до ст. ст. 60, 63, 71 СК України.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
М.В. Дем'яносов В.М. Коротун А.В. Маляренко