Справа: № 823/1230/15 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
16 грудня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бужак Н. П.
Суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.
За участю секретаря Савін І.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року в справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень від 16 квітня 2015 року №0000281701 про донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 386608 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 96652 грн. 00 коп. та №0000291701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 149432 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 11096 грн. 00 коп.
Відповідно до постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 16 квітня 2015 року №0000281701 про донарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 податку на доходи фізичних осіб в сумі 386608 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 96652 грн. 00 коп. та №0000291701 про нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 єдиного внеску у сумі 149432 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 11096 грн. 00 коп.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позовних вимог в повністю.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 09.10.1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
У період з 27.02.2015 року по 20.03.2015 року податковим органом проведено планову виїзну документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року.
За результатами перевірки складено акт від 27.03.2015 року №52/23-01-17-01/НОМЕР_1 у якому встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вимог податкового законодавства, а саме: п. 177.2 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 386608 грн., в тому числі за 2013 рік на суму 41427 грн. та за 2014 рік на суму 345181 грн., пп. 2, 3 п. 1 ст. 7 та абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.10.2010 №2464-VI в результаті чого донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 149432 грн., в тому числі за 2013 рік в сумі 72494 грн. та за 2014 рік в сумі 76938 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області винесено податкові повідомлення рішення від 16 квітня 2015 року №0000281701 про донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 386608 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 96652 грн. 00 коп.; №0000291701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 149432 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 11096 грн. 00 коп.
Колегія суддів не може погодитись із доводами суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній постанові, враховуючи наступне.
Як встановлено судом в ході розгляду справи, ФОП ОСОБА_2 у період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року (перевіряємий період) оподаткування здійснював на загальній системі, був платником податку з доходів фізичних осіб, податку на додану вартість, податку з доходів найманих працівників, платником єдиного соціального внеску.
В ході перевірки податковим органом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 Книга обліку доходів і витрат у 2013-2014 роках не велась. Зазначена обставина свідчить про те, позивач облік доходів та витрат у відповідності до вимог чинного податкового законодавства України не здійснював.
Відповідно до п.177.10 ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до наказу №481 від 16.09.2013 року Міністерства доходів і зборів України затверджено форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці та Порядку її ведення.
Згідно з п. 177.2, 177.3,177.4 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).
До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Крім того, чинний Податковий Кодекс України визначає, що загальний дохід, що оподатковується - це виручка, отримана від здійснення підприємницької діяльності. В дохід підприємця включаються: виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що поступили на банківський рахунок підприємця; готівкова виручка, отримана із застосування РРО, безпосередньо підприємцем або його працівником в місці здійснення розрахунку; виручка в не грошовій формі, суми передоплати, суми штрафі, пені, сплачені підприємцю іншими суб»єктами господарювання за порушення умов цивільно-правових договорів, тощо.
Виключний перелік витрат, безпосередньо пов»язаних з отриманням доходів фізичними особами-підприємцями, встановлений п.177.4 ст.177 ПК України.
Під час перевірки податковим органом правильності визначення позивачем загального оподаткованого доходу, отриманого від провадження господарської діяльності за 2013 та 2014 роки, відображеного у деклараціях та розрахунках до декларацій, встановлено заниження позивачем суми отриманого доходу за 2013 рік у розмірі 68 996,67 грн.
Так, у декларації за 2013 рік позивачем вказана сума загального оподатковуваного доходу у розмірі 4 512 187,94 грн. В уточнюючій декларації сума зазначена 4 512 187,94 грн.
В ході перевірки податковим органом визначено загальну суму оподатковуваного доходу у розмірі 4 581 184,61 грн.
Таким чином податковим органом встановлено розбіжність загального оподаткованого доходу в розмірі 68 996,67 грн.
Підставою для визначення такої суми загального оподатковуваного доходу податковим органом стали надані на дослідження під час перевірки банківські виписки по розрахунковому рахунку за 2013 рік, відповідно до яких платником податків отримано коштів за реалізовані ТМЦ та послуги в розмірі 5 497 421,53 грн, в т.ч. ПДВ 916 236 грн, без ПДВ 4 581 185,61 грн.
Крім того, в ході перевірки правильності визначення задекларованих витрат за період з 01.01. 2013 року по 31.12.2014 року відображено у додатку 5 до податкової декларації, встановлено розбіжності, а саме за 2013 рік на суму 194 225 грн та за 2014 рік - 2 051 107,9 грн.
Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача під час перевірки брались до уваги задекларовані та документально підтверджені витрати.
Так, вартість документально підтверджених витрат відповідно до поданої позивачем декларації за 2013 рік становить 4 485 907,94 грн, уточнююча декларація - 4 485 907,94 грн.
За результатами перевірки вартість документально підтверджених витрат становить 4 291 682,94 грн, уточнююча декларація - 4 485 907,94 грн.
Вартість документально підтверджених витрат за даними перевірки становить 4 291 682,94 грн. Розбіжність становить 194 225 грн.
За 2014 рік вартість документально підтверджених витрат становить 4 827 909,06 грн, за даними податкової перевірки - 2 776 801,2 грн, розбіжність 2 051 107,9 грн.
Зазначена розбіжність, на думку податкового органу, утворилась у зв'язку з відсутністю первинних документів, тобто у позивача витрати придбаного товару та послуг не підтверджені первинними документами на їх отримання та вартість товару, що не пов'язана з господарською діяльністю та не пов'язана з отриманням доходу, вартість витрат на закупівлю товарів та послуг за готівковими розрахунками з постачальниками, які не підтверджені первинними документами.
Зокрема, документально не підтверджені витрати при взаємовідносинах з ТОВ «Ост Креатин Груп», ТОВ «Карат-2012», ТОВ «Ітако груп-33», ТОВ «Палет-сервіс», ТОВ «Евертон-2012», кошти, що перераховані ФОП ОСОБА_4 за придбання яєць.
Під час перевірки позивачем не було надано накладних на придбання товару (яєць).
Як пояснив представник позивача в ході апеляційного розгляду справи, придбання яєць і їх подальша реалізація є прямими збитками підприємця. Придбані яйця прийшли у непридатний стан та були утилізовані про що складено відповідний акт, а у подальшому списані відповідно до актів списання. Тому витрати за списаний продукт не були включені до податкової декларації за 2014 рік, так як є збитками самого підприємця.
З такими доводами позивача колегія суддів не може погодитись, виходячи з того, що грошові кошти за придбання яєць пройшли по банківських документах, проте у подальшому позивач у податковій звітності зазначені кошти не вказував.
Крім того, складений від 31 грудня 2013 року акт №1 про списання даного товару на суму 154 233 грн не відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки складений одноособово ФОП ОСОБА_8., без залучення членів комісії та без зазначення причин списання товару. До перевірки позивачем бухгалтерської документації щодо придбання та списання яєць не надавав.
Також колегія суддів враховує, що у ФОП ОСОБА_2 взагалі відсутній наказ про облікову політику в якому б було призначено комісію по списанню певних видів товарів, які прийшли у непридатний для використання стан, що представник позивача в судовому засіданні не заперечував.
Крім того, колегія суддів зазначає, що витрати по вищезазначених підприємствам не можуть вважатись витратами, пов'язаними з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_2 та не є витратами операційної діяльності, так як основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля, а такий вид торгівлі як торгівля продуктами харчування серед видів діяльності відсутній. Зазначена обставина була встановлена податковим органом в ході перевірки.
Згідно п.138.4 ст. 134 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Пунктами 138.6-138.7 ст. 138 ПК України визначено, що собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
Фактична вартість остаточно забракованої продукції не включається до складу витрат платника податку, крім втрат від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів) та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку, в разі реалізації такої продукції. Платник податку має право самостійно визначати допустимі норми технічно неминучого браку в наказі по підприємству за умови обґрунтування його розміру. Такі самостійно встановлені платником податку норми діють до встановлення таких норм центральними органами виконавчої влади у відповідній сфері (п.138.7 ст.138 ПК).
Відповідно до п.138.8ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об'єкт витрат (п.138.9 ст.138).
Крім того, в ході розгляду справи судом було встановлено, що позивачем з розрахункового рахунку за період 2013-2014 років була знята готівка у розмірі 628 729,16 грн., яка не підтверджена документально, на придбання ТМЦ або послуг.
Надані в суді першої інстанції квитанції до прибуткових касових ордерів та фіскальні чеки на суму 1 065 921 грн не можливо ідентифікувати стосовно того, до якої господарської діяльності відносяться ці документи та чи взагалі вони стосуються перевіряємого періоду.
Крім того, у додаткових поясненнях, що надані представником позивача у суді апеляційної інстанції в письмовій та усній формі, позивач не зміг чітко вказати до якої господарської діяльності відносяться дані документи та як вони підтверджуються документально.
Отже, зазначені витрати документально підтверджені позивачем не були.
В судовому засіданні представники позивача та відповідача повідомили, що надавати інші докази та пояснення у справі не будуть, в т.ч. і щодо проведення судово-бухгалтерської експертизи, а тому колегія суддів врахувала під час ухвалення даного рішення ті докази, які були надані сторонами самостійно або ж за вимогою суду як під час перевірки, так і в судовому засіданні.
Відповідно до вимог Податкового Кодексу України доходом є виручка у грошовій та негрошовій формі, тобто всі суми коштів, що поступили на розрахунковий рахунок чи в касу підприємця в рахунок оплати за реалізовані товари, виконані роботи чи надані послуги.
Фактично, доходи підприємця визначаються касовим методом. Тобто, до того, як підприємець не отримав гроші на свій рахунок або в касу, доходу в нього немає. Якщо підприємець ще не реалізував товар, чи не надав послуги, а вже отримав гроші, тобто отримав аванс, то такі суми, включаються до складу доходів. Для приватних підприємців - платників податку на додану вартість до складу доходів не відноситься сума податку на додану вартість, що входить до ціни проданих товарів.
Таким чином, під час перевірки податковим органом було вірно встановлено, що ФОП ОСОБА_2 завищив витрати, пов»язані з господарською діяльністю, які задекларовані в додатку 5 до Декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік та Декларації за 2014 рік.
Також, позивачем зайво відображено у складі витрат суму 2 245 332, 9 грн, в т.ч. за 2013 рік - 194 225 грн, за 2014 рік - 2 051 107,9 грн.
Крім того, позивачем відображено в додатках 5 до податкових декларацій за 2013 та 2014 роки занижені показники суми чистого оподатковуваного доходу, внаслідок вищезазначених порушень на загальну суму 2 314 330 грн, у т.ч. за 2013 рік на суму 263 222 грн та за 2014 рік на суму 2 051 108 грн.
Унаслідок вищезазначених порушень позивачем занижено суму податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2013-2014 роки на 386 608 грн, у т.ч. за 2013 рік на суму 41 427грн та за 2014 рік на суму 345 181 грн. Розрахунок сум, поданий податковим органом, проведено у відповідності до вимог законодавства.
Згідно з п.123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до пп. 129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається: б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивачем було занижено чистий дохід на загальну суму 2 077 430 грн у т.ч. за 2013 рік занижено на 26 322 грн, за 2014 рік занижено на 2 051 108 грн, чим порушено п.177.2 ст.177 ПК України.
Згідно з пп. 3 п.1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» у зв»язку з перевищенням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску за 2013 та 2014 роки сума доходу на яку нараховується єдиний внесок за 2013 рік становить 235 195 грн, за 2014 рік - 248 472 грн.
В супереч пп.2 зазначеної норми Закону встановлено заниження бази нарахування Єдиного внеску на яку нараховується єдиний внесок на загальну суму 430 639 грн, у т.ч. за 2013 рік - на 208 915 грн, за 2014 рік на 221 994 грн.
Крім того, судом встановлено заниження суми єдиного внеску за період, що перевірявся, на загальну суму 149 432 грн, у т.ч. за 2013 рік на 72 494 грн (208 915 грн х 34,7%) та за 2014 рік на 76 938 грн (221 994 грн х24,7%).
Відповідно до п.10 та пп. 3 п.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невірне визначення позивачем суми єдиного внеску за 2013-2014 року передбачені штрафні санкції та пеня.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки податковим органом під час перевірки було встановлено заниження бази оподаткування єдиним внеском на суму 430 639 грн та визначено єдиний внесок в розмірі 149 432 грн і дана обставина підтверджена в ході апеляційного розгляду справи, рішення про застосування штрафних санкцій від 16.04.2015 року №0000291701 в сумі 11 096 грн є правомірним.
Правомірним вважає судова колегія і ППР від 16.04.2015 року №0000281701 щодо збільшення суми грошового зобов»язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 483 260 грн, виходячи із вищевикладених судом доводів та досліджених в ході апеляційного розгляду справи доказів.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції щодо безпідставності прийнятих відповідачем ППР та рішення стосовно позивача, а тому вважає за необхідне постанову Черкаського окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити у справі нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 198,202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.
Керуючись ст. ст. 195,198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області задовольнити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року скасувати та ухвалити у справі нову постанову наступного змісту.
У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Повний текст рішення виготовлено: 21 грудня 2015 року.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Троян Н.М.
Костюк Л.О.