"21" грудня 2015 р. Справа № 922/3650/14
Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.
при секретарі Міракові Г.А.
за участю :
від позивача - не прибув;
від відповідача - ОСОБА_1 (за довіреністю № 02/03-10 від 02.03.2015р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 5064 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 20.10.14 у справі № 922/3650/14
за позовом ТОВ "АНТ-Технолоджі", м. Єкатеринбург Свердловської області Російська Федерація
до ТОВ "ТПК "Нова" , м. Харків
про стягнення 1 224 000,00 рублів РФ (403920,00 грн.)
03.03.2014 між закритим акціонерним товариством "АНТ-Технолоджі" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Нова" (продавець) було укладено контракт №03-03, відповідно до умов якого продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність покупцю товар: металопродукцію (круг 12,00мм. 12Х1МФ ГОСТ 20072-74) у кількості 14,4т. на загальну суму 1 224 000,00 рублів РФ, а покупець - прийняти та оплатити цей товар.
Згідно з п.4.1. контракту оплата за товар здійснюється покупцем на підставі рахунку-фактури продавця протягом 30 днів з дати оформлення вантажної митної декларації.
Відповідно до п.7.1 контракту за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, передбачених цим контрактом, сторони несуть відповідальність у відповідності до умов цього контракту та діючого законодавства України.
Пунктом 7.2 контракту сторони передбачили, що якщо прострочка оплати товару покупцем перевищує 10 календарних днів проти встановлених цим контрактом строків, продавець має право розірвати контракт повністю або частково, надіславши про це повідомлення покупцю за 5 календарних днів до дати розірвання. Продавець у цьому випадку має право стягнути з покупця збитки, які виникли у зв'язку з достроковим розірванням цього контракту.
Відповідно до п.10.1 контракту він вступає в силу після його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2014.
Зміни і доповнення до контракту повинні бути погоджені в письмовій формі шляхом складання одного двостороннього документа і підписані уповноваженими на те представниками сторін. Специфікації, інші додатки до цього контракту є його невід'ємною частиною (п.п.10.4, 10.5 контракту).
На стадії виконання договору ЗАТ "АНТ-Технолоджі" поставили ТОВ "Торгово-промислова компанія "Нова" зазначений у контракті товар, що підтверджується декларацією на товари №10101030/120314/0003877 від 12.03.2014, рахунком-фактурою №14007 від 06.03.2014, сертифікатом про походження товару RUUA НОМЕР_1 3022985 від 12.03.2014. В силу того, що покупець свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав, ЗАТ "АНТ-Технолоджі" в порядку досудового врегулювання спору 16.06.2014 звернулися до ТОВ "Торгово-промислова компанія "Нова" з відповідною претензією №52, яку останні залишили без відповіді.
29.08.2014 закрите акціонерне товариство "АНТ-Технолоджі" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Нова" 1 224 000,00 рублів РФ. Свої вимоги обґрунтовували тим, що на виконання контракту №03-03 ними було поставлено металопродукцію у обсязі та на суму, відповідно до Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною контракту, проте покупцем не здійснено її оплату.
20.10.2014 рішенням господарського суду Харківської області (суддя Светлічний Ю.В.), залишеним без змін 08.06.2015 постановою Харківського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т.В., суддя Гребенюк Н.В.) позов задоволено, присуджено до стягнення з ТОВ "Торгово-промислова компанія "Нова" на користь ЗАТ "АНТ-Технолоджі" 1 224 000,00 рублів РФ, та відповідні судові витрати. 24.10.2014 додатковим рішенням господарського суду Харківської області достягнуто з відповідача 6 251,40грн. судового збору.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2015 у справі № 922/3650/14 частково задоволено касаційну скаргу ТОВ "Торгово-промислова компанія "Нова". Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 у справі №922/3650/14 скасовано, а справу направлено до Харківського апеляційного господарського суду для нового розгляду.
Господарський суд касаційної інстанції зазначив, що відповідач не оплату отриманого товару обґрунтовував наявністю додаткової угоди №1 від 24.03.2014, укладеною між сторонами до 13.04.2014 (закінчення 30-денного строку оплати за товар з моменту оформлення 13.03.2014 вантажно-митної декларації). Зазначеною угодою, про існування якої, за твердженням відповідача, позивач не проінформував суд, а відповідач, не будучи присутнім при розгляді справи судом першої інстанції, не надав суду цього документа, сторони розірвали контракт №03-03 від 03.03.2014 з 24.03.2014, а також обумовили зобов'язання відповідача повернути позивачу отриманий за цим контрактом товар на умовах FCA (Інкотермс-2010).
Апеляційний господарський суд керуючись положеннями статті 101 ГПК України, зазначив, що додаткова угода №1 від 24.03.2014 не може бути прийнята та розглянута як додатковий доказ у справі, посилаючись на те, що відповідач не обґрунтував неможливістю подання її до суду першої інстанції з причин, що не залежать від нього.
Судова колегія Вищого господарського суду України вважає такі висновки суду апеляційної інстанції необґрунтованими, оскільки на думку суду касаційної інстанції апеляційним судом не враховано, що додаткова угода №1 від 24.03.2014 між ЗАТ "АНТ-Технолоджі" та ТОВ "Торгово-промислова компанія "Нова", яку заявник просив врахувати при ухваленні судового рішення містить фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Тобто впливає на обставини, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, які становлять предмет доказування, а не інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Із матеріалів справи вбачається, що заявляючи позов про стягнення суми за поставлений товар, позивач знав про існування додаткової угоди №1 від 24.03.2014, не спростовував її, проте з невідомих причин не надав до суду першої інстанції. Рішення господарського суду Харківської області ухвалено за відсутності відповідача.
26.10.2015 матеріали справи надійшли до Харківського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2015р. апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні 02.12.2015р.
Від позивача надійшли пояснення (вх. 16022 від 27.11.2015р.) щодо обставин справи.
Позивач надіслав пояснення (вх. 16367 від 04.12.2015р.) щодо обставин справи з урахуванням висновків суду касаційної інстанції.
В зазначених поясненнях (вх. 16022 та вх. 16367) позивач не погоджується з висновками суду касаційної інстанції, вважає, що прийнята судом апеляційної інстанції постанова від від 08.06.2015 у даній справі не підлягала скасуванню. На думку позивача дії відповідача направленні на уникнення від відповідальності та не виконання взятих на себе зобов'язань.
Від позивача надійшли пояснення (вх. 17213 від 21.12.2015р.), в яких він наполягає на тому, що відповідач зловживає та манипулює своїми процесуальними правами.
В судове засідання 21.12.2015р. позивач уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
В судове засідання 21.12.2015р., виконавши вимоги п. 2 резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2015р., відповідач направив уповноваженого представника, який підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі. Пояснив, що заперечує проти позовних вимог, просить скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2015р. сторони попереджені, що у разі неявки їх представників до судового засідання та ненадання витребуваних документів справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.
У п. 3.9.2. постанови пленуму ВГС України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" надано господарським судам наступні роз'яснення: у випадку нез'явлення в засідання суду представників обох сторін або однієї із них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи вищевикладене та враховуючи встановлений процесуальним законом строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду, належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, судова колегія вважає, що сторонам створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав та дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та поясненнях позивача доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника відповідача, в межах ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вказівок господарського суду касаційної інстанції, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
03.03.2014 між закритим акціонерним товариством "АНТ-Технолоджі" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Нова" (продавець) було укладено контракт №03-03, відповідно до умов якого продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність покупцю товар: металопродукцію (круг 12,00мм. 12Х1МФ ГОСТ 20072-74) у кількості 14,4т. на загальну суму 1 224 000,00 рублів РФ, а покупець - прийняти та оплатити цей товар.
Згідно з п.4.1. контракту оплата за товар здійснюється покупцем на підставі рахунку-фактури продавця протягом 30 днів з дати оформлення вантажної митної декларації.
Відповідно до п.10.1 контракту він вступає в силу після його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2014.
Зміни і доповнення до контракту повинні бути погоджені в письмовій формі шляхом складання одного двостороннього документа і підписані уповноваженими на те представниками сторін. Специфікації, інші додатки до цього контракту є його невід'ємною частиною (п.п.10.4, 10.5 контракту).
ЗАТ "АНТ-Технолоджі" поставили ТОВ "Торгово-промислова компанія "Нова" зазначений у контракті товар, що підтверджується декларацією на товари №10101030/120314/0003877 від 12.03.2014, рахунком-фактурою №14007 від 06.03.2014, сертифікатом про походження товару RUUA НОМЕР_1 3022985 від 12.03.2014.
ЗАТ "АНТ-Технолоджі" прийнято рішення про недоцільність продовження фінансово-господарських відносин з покупцем, що стало підставою для укладення сторонами ЗАТ "АНТ-Технолоджі" та ТОВ "Торгово-промислова компанія "Нова" 24.03.2014р. додаткової угоди № 1 до контракту № 03-03 від 03.03.2014р. (а.с. 134).
Укладаючи зазначену додаткову угоду № 1 сторони узгодили, що контракт № 03-03 від 03.03.2014р. є розірваним з 24.03.2014р.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 до контракту № 03-03 покупець ТОВ "Торгово-промислова компанія "Нова" зобов'язується повернути продавцю товар, отриманий за контрактом № 03-03 від 03.03.2014р.
Пунктом 4 додаткової угоди сторони встановили, що дана додаткова угода є невід'ємною частиною контракту.
Додаткова угода № 1 від 24.03.2014р. до контракту № 03-03 підписана уповноваженим особами сторін, а саме від продавця ЗАТ "АНТ-Технолоджі" генеральним директором ОСОБА_2 від покупця ТОВ "Торгово-промислова компанія "Нова" директором ОСОБА_3 та скріплена печатками обох сторін, як і контракт № 03-03 від 03.03.2014р.
В матеріалах справи відсутні докази , що зазначена угода розірвана або визнана недійсною у встановленому законом порядку.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до господарського суду Харківської області 29.08.2014р. з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з оплати поставленого товару у розмірі 1224000,00 рублів РФ.
Однак, звертаючись до господарського суду із вищевказаним позовом, позивач приховав від суду наявність укладеної між сторонами додаткової угоди про розірвання контракту, заборгованість за яким він просить стягнути з відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Положеннями статті 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Судова колегія, виконуючи вказівки суду касаційної інстанції, враховує, що додаткова угода №1 від 24.03.2014 між ЗАТ "АНТ-Технолоджі" та ТОВ "Торгово-промислова компанія "Нова", яку заявник просив прийняти до уваги при ухваленні судового рішення, містить фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Тобто впливає на обставини, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, які становлять предмет доказування, а не інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Зважаючи на викладене, апеляційний господарський суд вважає за необхідне прийняти та врахувати при вирішення спору додаткову угоду від 24.03.2014р. до контракту № 03-03.
Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 188 Господарського кодексу України: зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини третьої ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Пунктом 4 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Умовами додаткової угоди від 24.03.2014р. сторони передбачили, що наслідками розірвання контракту № 03-03 є повернення отриманої покупцем за контрактом продукції. Умовами додаткової угоди сторони не узгодили права постачальника (ТОВ "АНТ-Технолоджі") вимагати повернення грошових коштів за поставлену продукцію.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позивач ТОВ "АНТ-Технолоджі", приховавши від суду наявність додаткової угоди про розірвання контракту та в супереч її умовам, звернувся до суду з вимогою про стягнення коштів за поставлену продукцію.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що контракт № 03-03 укладений 03.03.2014р., продукція поставлена покупцю 12.03.2014р. Умовами контракту передбачено, що оплата за продукцію повинна бути здійснена протягом 30 днів з моменту оформлення вантажної митної декларації на території покупця. Однак, до настання гранічного строку оплати сторонами прийнято рішення про розірвання контракту (через 12 днів після поставки). Додатковою угодою про розірвання контракту сторони не передбачили права постачальника вимагати оплату за поставлений товар, а передбачили наслідками розірвання контракту поставки саме повернення отриманого за договором товару.
Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення коштів за поставлений товар є безпідставною та такою, що суперечить положенням закону (ст. 653 ЦК України) та договору, тому судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Зважаючи на викладене, обставини, викладені в апеляційній скарзі, знайшли підтвердження в матеріалах справи, що є підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області у даній справі та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи положення статті 49 ГПК України, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1 ст. 104, 105 ГПК України, -
Апеляційну скаргу ТОВ "ТПК "Нова" задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 20.10.14 у справі № 922/3650/14 скасувати. Прийняти нове рішення. В позові відмовити.
Стягнути з ТОВ "АНТ-Технолоджі", м. Єкатеринбург Свердловської області Російська Федерація ( м. Єкатеринбург, вул. Шейнкмана, 75, ИНН НОМЕР_2, КПП 667101001) на користь ТОВ "ТПК "Нова", м. Харків (код ЄДРПОУ 35701461, ИНН 357014620336) 4795,02 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Повний текст постанови складено 23.12.2015р.
Головуючий суддя Здоровко Л.М.
Суддя Плахов О.В.
Суддя Шутенко І.А.