"22" грудня 2015 р. Справа № 922/1890/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О. В.
секретар судового засідання Курченко В.А.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 24.12.2012р.)
3-ї особи - ОСОБА_2 (керівник особисто)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідного господарства «Комсомолець» Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України, с. Комсомольське (вх. № 5426 Х/2) на окрему ухвалу господарського суду Харківської області від 01.10.2015р. по справі №922/1890/14
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лозівська паливна компанія»
до Державного підприємства «Дослідного господарства «Комсомолець» Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України, с. Комсомольське
про зобов'язання вчинити певні дії,
01.10.2015р. Господарським судом Харківської області у справі №922/1890/14 прийнято окрему ухвалу у відношенні відповідача, якою повідомлено керівника Державного підприємства «Дослідного господарства «Комсомолець» Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України про недоліки в роботі осіб відповідальних за юридично-правову роботу для вжиття відповідних організаційно-правових заходів.
Відповідач з окремою ухвалою не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.10.2015р. у справі № 922/1890/14.
Свою скаргу мотивує, зокрема, тим, що судом першої інстанції неправомірно прийнято відносно відповідача окрему ухвалу, оскільки відповідачем було надіслано на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання, на якому винесено окрему ухвалу. До того ж, апелянтом зазначено, що дана справа розглядалась судами всіх рівнів неодноразово, і доводи відповідача по даній справі є в матеріалах справи.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.12.2015р. у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2015р. розгляд справи відкладено на 22.12.2015р. та витребувано у Господарського суду Харківської області всі матеріали справи, оскільки надісланих на адресу Харківського апеляційного господарського суду матеріалів оскарження окремої ухвали недостатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду апеляційної скарги.
21.12.2015р. від апелянта надійшла уточнена апеляційна скарга (вх.17255), в якій він просить скасувати окрему ухвалу Господарського суду Харківської області по справі №922/1890/14, та просить суд розглянути дану справу за відсутності його представника.
В судовому засіданні 22.12.2015р. представник позивача та третьої особи наполягали на законності ухвали, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, окрему ухвалу без змін. До того ж, вважали прийняття стосовно відповідача окремої ухвали недостатнім заходом та просили притягнути його відповідальності у вигляді накладення штрафу, оскільки своїми діями відповідач затягує процесуальний розгляд справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2015 р. у справі № 922/1890/14 касаційна скарга Державного підприємства «Дослідне господарство «Комсомолець» Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України була задоволена частково, скасовано рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2014р. та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 р. у справі № 922/1890/14, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
01.09.2015 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу призначено для розгляду судді Доленчуку Д.О.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.09.2015р. вказана справа прийнята розгляду суддею Доленчуком Д.О. та призначена до розгляду на 01.10.2015р.
Цією ж ухвалою суд першої інстанції зобов'язав сторони та 3-ю особу за 3 дні до судового засідання надати через канцелярію суду наступні документи: позивача - оригінали документів в обґрунтування позовних вимог по справі для огляду у судовому засіданні; бухгалтерські відомості та інші документи, які відображають всі господарські операції, здійснені позивачем за квітень 2013 року, розшифровка податкової звітності позивача за квітень 2013 року; письмові пояснення щодо постанови Вищого господарського суду України від 05.08.2015 р. у справі; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на вересень 2015 року; доручення представника; відповідача - оригінали документів в обґрунтування заперечень по справі для огляду у судовому засіданні; бухгалтерські відомості та інші документи, які відображають всі господарські операції, здійснені підприємством відповідача за квітень 2013 року, розшифровка податкової звітності відповідача за квітень 2013 року; відзив на позовну заяву з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 05.08.2015 р. у справі; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на вересень 2015 року; установчі документи; доручення представника; 3-ю особу - письмові пояснення щодо постанови Вищого господарського суду України від 05.08.2015 р. у справі; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на вересень 2015 року; установчі документи; доручення представника.
Явку представників сторін та 3-ї особи у судовому засіданні визнано обов'язковою.
В судове засідання 01.10.2015р. представник відповідача не з'явився, вимог суду не виконав. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.10.2015р. розгляд справи відкладено, та встановлено наявність недоліків в роботі осіб відповідальних за юридично-правову роботу відповідача, та прийнято рішення про винесення окремої ухвали, якою має бути повідомлено керівника відповідача про вказані недоліки з метою вжиття відповідних організаційно-правових заходів.
Приймаючи оскаржувану окрему ухвалу, судом встановлено, що відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, в судове засідання його представник не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. При цьому відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду від 04.09.2015 р., яке надійшло до суду 17.09.2015 р. Така поведінка відповідача свідчить про неналежне виконання ним своїх обов'язків та використання ним своїх процесуальних прав.
З'ясовуючи вказані обставини колегія суддів дійшла висновку про правомірність оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.
Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі.
Відповідно до п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації). При цьому господарський суд не обмежений колом ні учасників судового процесу у конкретній справі, ані загалом осіб, зазначених у статті 1 ГПК.
Згідно п. 5.2. вказаної Постанови окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи. Водночас з урахуванням обставин конкретної справи (зокрема, у випадках, зазначених у підпунктах 3.12, 3.13 пункту 3 цієї постанови) суд може винести окрему ухвалу в будь-який момент часу в процесі розгляду справи.
Як вбачається, після скасування Вищим господарським судом України рішення у даній справі, Господарським судом Харківської області (суддею Доленчуком Д.О.) прийнято дану справу на новий розгляд, який передбачає необхідність розгляду справи спочатку, з урахуванням вимог Розділів ІХ та ХІ Господарського процесуального кодексу України.
Скасовуючи рішення, Вищий господарський суд України вказав, що судами попередніх інстанцій допущене неправильне застосування приписів статті 4-7 ГПК України щодо прийняття рішення за результатами обговорення всіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього кодексу стосовно всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справив їх сукупності. А викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Тому, розглядаючи справу в порядку нового розгляду, та з метою уникнення наведених Вищим господарським судом порушень, та враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, наведені в постанові від 05.08.2015р., які в силу приписів статті 111-12 ГПК України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, судом першої інстанції було вжито заходів щодо повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, зокрема, зобов'язано відповідача з'явитись в судове засідання 01.10.2015р. та надати суду необхідні для подальшого розгляду справи документи (з урахуванням вказівок викладених, викладених в постанові ВГСУ).
Проте, як вбачається відповідач вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 04.09.2015р. не виконав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, необхідні документи не надав.
Статтями 4-5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.
Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Імперативною нормою ст.124 Основного Закону України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 115 ГПК України закріплено імперативний припис щодо обов'язковості рішень, ухвал, постанов господарського суду, що набрали законної сили. Вони є обов'язковими на всій території України. Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Також, принцип обов'язковості виконання судових рішень передбачає Закон України "Про судоустрій і статус суддів", згідно ч.2 ст.13 якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Колегія суддів зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 19 березня 2015 року та 30 квітня 2015р. у даній справі є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Невиконання вимог суду, зокрема, не з'явлення без поважних причин у судове засідання, та ненадання витребуваних судом документів свідчить про неналежне виконання відповідачем у даній справі своїх обов'язків при розгляді справи №922/1890/14 та зловживання своїми процесуальними правами, наданими сторонам Господарським процесуальним кодексом України.
Що стосується доводів апелянта щодо повідомлення суду першої інстанції стосовно неможливості прибуття в судове засідання 01.10.2015р. шляхом надіслання суду клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що такі доводи не підтверджені матеріалами справи. В справі відсутнє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття його представника у судове засідання 01.10.2015р.
Зазначені клопотання надіслані до суду відповідачем стосовно подальших судових засідань в суді першої інстанції.
Так, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання 01.10.15р., розгляд справи було відкладено на 07.10.2015р., про що повідомлено відповідача, як письмово, так і телефонограмою (а.с. 40 т.3).
06.10.2015р. об 18 год.11 хв. відповідач направив електронною поштою клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю його представником бути присутнім в судовому засіданні, оскільки він буде знаходитись у м. Києві у справах, які заплановані раніше. Вказане клопотання задоволено судом, розгляд справи відкладено.
До того ж, скаржником в апеляційній скарзі зазначено, що судом першої інстанції не здійснено посилання на конкретні норми права, які, на думку суду порушено відповідачем, проте, оскаржувана ухвала мотивована, зокрема, ст. 22, 90 ГПК України, а також положення Постанови Пленуму «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Таким чином, на думку колегії суддів, доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в матеріалах даної справи та спростовуються вищенаведеним.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваної ухвали нормам чинного законодавства та матеріалам.
На підставі наведеного, окрему ухвалу господарського суду Харківської області від 01.10.2015р. у справі № 922/1890/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1, ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідного господарства «Комсомолець» Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України, с. Комсомольське залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 01.10.2015р. у справі №922/1890/14 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 24.12.2015 року.
Головуючий суддя Фоміна В. О.
Суддя Крестьянінов О.О.
Суддя Шевель О. В.