"22" грудня 2015 р. Справа № 922/5478/15
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Тихий П.В.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №5632 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 24.11.15 у справі
за позовом АК "Харківобленерго", м. Харків,
до Комунальне підприємство "Комсервіс", м. Куп'янськ,
про стягнення коштів
Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального підприємства "Комсервіс", м. Куп'янськ, Харківської області, про стягнення 162308,07 грн. В ході розгляду справи позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог згідно х якою позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 66565,33 грн. за період квітень - серпень 2015 р., інфляційні в розмірі 77281,80 грн. за період квітень, травень 2015 р., а також судові витрати. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії № 60-686 від 01.10.2012 року.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.11.2015 року (суддя Жиляєв Є.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Комсервіс", 63705, Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Леніна, 10 (п/р 260097462 у ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ: 37813203) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго", 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149 (п/р 26005474695 в АТ "ОСОБА_2 Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ: 00131954) - 34540,15 грн. пені; 518,10 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.
Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
01.10.2012 року між позивачем - Акціонерною компанією "Харківобленерго" та відповідачем - Комунальним підприємством "Комсервіс" було укладено Договір про постачання електричної енергії № 60-686 (далі - Договір) (т.с. І а.с. 10-14) .
Даний Договір відповідно до п. 9.11 пролонгований на 2015 рік.
Відповідно до п. 2.2.5 вищевказаного Договору, відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування з умовами додатку 2 "Порядок розрахунків".
Згідно з п.п. 2.2.5 вищевказаного Договору, п. 1, 4.5, 5 додатку 2 до Договору - "Порядок розрахунків", п. 10.2 "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 № 1449 відповідач (споживач) зобов'язався своєчасно проводити оплату усієї використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.
За твердженням позивача, відповідач, в порушення п.п. 2.2.5 вищевказаного Договору, п. 1, 4.5, 5 додатку 2 до Договору - "Порядок розрахунків", оплату використаної електричної енергії проводив несвоєчасно та не в повному обсязі.
Відповідно до п. 4.2.5 Договору Споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити суму пені, індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 3 % річних з простроченої суми боргу.
На підставі вищенаведених обставин, у зв'язку з несвоєчасним здійсненням з боку відповідача платежів за використану електричну енергію, позивачем заявлено до стягнення: пеню в розмірі 66565,33 грн. за період квітень - серпень 2015 року та інфляційні в розмірі 77281,80 грн. за період квітень, травень 2015 року.
Пеня нарахована позивачем за період з квітня 2015 року по серпень 2015 року, яка склала 66565,33 грн.
Нарахуванням вищевказаної суми пені обґрунтована позивачем приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та п. 4.2.1. вказаного вище Договору, в якому сторонами погоджено та встановлено, що при порушенні термінів розрахунку за спожиту електричну енергію відповідач (Споживач) сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Так, позивачем наголошено, що станом на 01.04.2015 р. заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію становила 1258480,97 грн. На вказану суму заборгованості була нарахована пеня у розмірі 25362,764 грн.
Станом на 01.05.2015 р. заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію становила 831413,16 грн. На вказану суму заборгованості була нарахована пеня у розмірі 13127,08 грн.
Станом на 01.06.2015 р. заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію становила 792668,28 грн. На вказану суму заборгованості була нарахована пеня у розмірі 12298,17 грн.
Станом на 01.07.2015 р. заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію становила 31697,28 грн. На вказану суму заборгованості була нарахована пеня у розмірі 1615,41 грн.
Станом на 01.08.2015 р. заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію становила 687011,04 грн. На вказану суму заборгованості була нарахована пеня у розмірі 14161,93 грн.
Обґрунтовуючи нарахування індексу інфляції, позивачем зазначено, що заявлені до стягнення інфляційні в розмірі 77281,80 грн. нараховані відповідно п. 4.2.1 Договору на користування електричної енергії, п. 6 Додатку 2 до договору та ст. 625 ЦК України.
Так, сума заборгованості, на яку нараховувались інфляційні у квітні 2015 року складала 427915,00 грн. На вказану суму заборгованості був нарахований індекс інфляції, який складав 46214,82 грн.
Сума заборгованості, на яку нараховувались інфляційні у травні 2015 року складала 221906,99 грн. На вказану суму заборгованості був нарахований індекс інфляції, який складав 31066,98 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на наявні в матеріалах справи: розрахунки суми боргу по електроенергії та ПДВ, пені, інфляційних, розрахунки суми боргу на яку нараховані пеня та інфляційні, звіти споживача, рахунки за спірний період , докази направлення рахунків споживачу.
Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування своїх заперечень наголошує на тому, що частина заборгованості за електричну енергію на яку позивач нарахував пеню, інфляційні та 3% річних була погашена відповідачем у відповідності до спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за електроенергію відповідно до вимог постанови Кабінету міністрів України від 11.01.2015 р. № 20 за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, укладеними між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківський області, Департаментом фінансів Харківської облдержадміністрації, КП "Комсервіс", АК "Харківобленерго" та ДП "Енергоринок", а саме: спільне протокольне рішення № 20/546 від 16.02.2015 р., оплата за яким проведена 02.04.2015 р. згідно банківської виписки Куп'янського УДКСУ на суму 427 915,00 грн.; спільне протокольне рішення № 20/943 від 17.03.2015 р., оплата за яким проведена 20.04.2015 р. згідно банківської виписки Куп'янського УДКСУ на суму 221907,00 грн.; спільне протокольне рішення № 20/1354 від 15.04.2015 р., оплата за яким проведена 07.05.2015 р. згідно банківської виписки Куп'янського УДКСУ на суму 224001,00 грн.; спільне протокольне рішення № 20/1691 від 18.05.2015 р., оплата за яким проведена 05.06.2015 р. згідно платіжного доручення № 5 від 05.06.2015 р. на суму 229704,00 грн.; спільне протокольне рішення № 20/2127 від 16.06.2015 р., оплата за яким проведена 26.06.2015 р. згідно платіжного доручення № 6 від 24.06.2015 р. на суму 52057,00 грн.; спільне протокольне рішення № 20/2569 від 16.07.2015 р., оплата за яким проведена 04.08.2015 р. згідно платіжного доручення № 7 від 21.07.2015 р. на суму 85 564,00 грн. (т.с. І а.с. 84-95).
А також, відповідачем в обґрунтування своїх заперечень наголошено на Договір № 375 Е/47 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015 р. № 375 (т.с. І а.с. 96-99).
Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги, колегія суддів враховую наступне.
За умовами спірного Договору про постачання електричної енергії № 60-686 від 01.10.2012 р., постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до пункту 2.3.3 договору відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику (позивачу) вартість електричну енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 2 «Порядок розрахунків».
Як передбачає пункт 5 додатку № 2 до вищевказаного Договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту за розрахунковий період, здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку.
У відповідності до абзацу 3 пункту 5 Додатку № 2 до Договору до 23.06.2015 р. , для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО Харківенергозбут» рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання.»
З 24.06.2015 року абзац 3 пункту 5 додатку № 2 до Договору сторонами було змінено та викладено в наступній редакції, для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами «Харківенергозбут» рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 25 операційних днів з дня його отримання.» Ця додаткова угода набула чинності з дати ії підписання, тобто 24.06.2015 року.
Розрахунковий період споживачу було встановлено з першого числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання ії обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно частини 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енрегопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму ії використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання ел/енергії споживачам та вимоги до договору про постачання ел/енергії встановлюються законами України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та «Про електроенергетику».
Як встановлює стаття 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, частина заборгованості за електричну енергію, на яку позивач нарахував пеню, інфляційні та 3 % річних була погашена відповідачем згідно з спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за електроенергію відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2015 р. за № 20 за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, укладеними між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківській області, Департаментом фінансів Харківської облдержадміністрації, комунальним підприємством «КОМСЕРВІС», АК «Харківобленерго» та ДП «Енергоринок», а саме:
- спільне протокольне рішення № 20/546 від 16.02.2015 року, оплата за яким проведена 02.04.2015 року згідно банківської виписки Куп'янського УДКСУ на суму 427 915,00 грн.;
- спільне протокольне рішення № 20/943 від 17.03.2015 року, оплата за яким проведена 20.04.2015 року згідно банківської виписки Куп'янського УДКСУ на суму 221 907,00 грн.;
- спільне протокольне рішення № 20/ 1354 від 15.04.2015 року, оплата за яким проведена 07.05.2015 року згідно банківської виписки Куп'янського УДКСУ на суму 224 001,00 грн.;
- спільне протокольне рішення № 20/1691 від 18.05.2015 року, оплата за яким проведена 05.06.2015 року згідно платіжного доручення № 5 від 05.06.2015 року на суму 229 704,00 грн.;
- спільне протокольне рішення № 20/2127 від 16.06.2015 року, оплата за яким проведена 26.06.2015 року згідно платіжного доручення № 6 від 24.06.2015 року на суму 52 057,00 грн.;
- спільне протокольне рішення № 20/2569 від 16.07.2015 року, оплата за яким проведена 04.08.2015 року згідно платіжного доручення № 7 від 21.07.2015 року на суму 85 564,00 грн.
На підставі ст. 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", відповідно до "Порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку із невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 375 від 04.06.2015 року,
- згідно договору № 375 Е/47 від 04.08.2015 року була проведена 20.08.2015 року оплата за електричну енергію в розмірі 601 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 20.08.2015р.
Пунктами 5 спільних протокольних рішень, які є ідентичними за своїм змістом, визначено, що усі учасники розрахунків не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок перераховують кошти наступному учаснику розрахунків.
Вказані вище спільні протокольні рішення та договір № 375 Е/47 від 04.08.2015 року підписані також і позивачем. Ці угоди містять умови, порядок та строк виконання зобов'язань з оплати за електричну енергію відмінні від договору № 60-686 від 01.10.2012 року.
Здійснення взаєморозрахунків на підставі підписаних сторонами вказаних вище спільних протокольних рішень відбувалось за межами строку оплати вартості електроенергії, передбаченого умовами договору № 60-686 від 01.10.2012 року.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання, тощо (ст. 653 ЦК України).
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту ( ст. 654 ЦК України).
Тобто, підписанням спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 року та договору про організацію взаєморозрахунків № 375Е/47 від 04.08.2015 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 04.06.2015 року, сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за електроенергію, поставлену відповідно до договору про постачання електричної енергії № 60-686 від 01.10.2012 року.
Вказані спільні протокольні рішення про організацію взаємних розрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету передбачають перерахування з Державного бюджету України відповідачу заборгованості по компенсації коштів по пільгам і субсидіям.
При цьому, п. 5 вказаних спільних протокольних рішень, які є аналогічними за змістом, встановлює, що усі учасники розрахунків не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок перераховують кошти наступному учаснику розрахунків.
Колегія суддів погоджується із доводами місцевого господарського суду про те, що, уклавши вищезазначені спільні протокольні рішення про організацію взаємних розрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, сторони дійшли згоди про зміну порядку і строків взаєморозрахунків за придбану електричну енергію протягом періоду, у якому виникли спірні правовідносини, а тому відсутні правові підстави стверджувати про порушення відповідачем строків оплати отриманої електричної енергії, що передбачені Договором, та притягнення відповідача до відповідності у вигляді стягнення інфляційних втрат, пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за вказаним договором.
Щодо подібних правовідносин Верховним Судом України винесена постанову № 3-105 гс14 від 09.09.2014, у якій встановлена відсутність підстав для стягнення пені, передбаченої умовами договору поставки природного газу, та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, оскільки, уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору поставки природного газу.
Вищевикладена позиція Верховного Суду України спростовує доводи позивача, покладені ним в основу апеляційної скарги.
Згідно статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Таким чином, відповідач виконав свої зобов'язання по сплаті коштів за договором № 60-686 від 01.10.2012 року в порядку та строки визначені умовами договору № 375Е/47 від 04.08.2015 р. та спільних протокольних рішень, у зв'язку із чим у позивача відсутні підстави для застосування пені в розмірі 32025,18 грн. та 77281,80 грн. інфляційних, передбачених умовами договору.
З посиланням на вказане, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині заявленої суми пені в розмірі 34540,15 грн. як обґрунтованої, такої, що відповідає вимогам закону та такої, що знаходить своє документальна відображення в наявних матеріалах справи. В решті позовних вимог суд відмовляє.
Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2015 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 23.12.2015 року.
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Терещенко О.І.
Суддя Тихий П.В.