Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" грудня 2015 р.Справа № 922/4239/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.
розглянувши справу
за позовом Заступника прокурора Харківської області м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну інспекцію сільського господарства в Харківській області, м. Харків
до 1) Харківської міської ради, м. Харків, 2) ОК "ЖБК "Міг", м. Харків, 3) Управління Держземагенства у Харківській області, м. Харків, 4) Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області, м. Харків
про скасування рішення, визнання недійсним державного акту та зобов"язання вчинити певні дії
за участю представників:
прокурор - Кондратюк Н.А., посвідчення № 023324 від 03.12.2015 року;
відповідача (ХМР) - ОСОБА_1, довіреність №08-11/4660/2-14 від 24.12.2014 року;
відповідача (ОК ЖБК "Міг") - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 26.08.2015 року;
відповідача (Управління Держземагенства у Харківській області) - не з'явився;
відповідача (Управління Держгеокадастру у місті Харкові Харківської області) - не з'явився;
третьої особи - не з'явився,
Заступник прокурора Харківської області (далі за текстом Прокурор) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій простить:
- визнати незаконним та скасувати п.16. додатку 1 до рішення Харківської міської ради «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування» від 31.12.2009 р. №275/09;
- визнати недійсним державний акт від 21.12.2009 серія ЯИ № 817280 на право власності на земельну ділянку, площею 9,8149 га, кадастровий номер 6310136600:16:001:0010, яка розташована за адресою: м. Харків, просп. Академіка Курчатова, виданий ОК «ЖБК «МІГ»;
- визнати недійсним запис у Книзі записів реєстрації держаних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №3209706000015 щодо державної реєстрації державного акта на права власності на земельну ділянку;
- зобов'язати ОК «ЖБК «МІГ» повернути земельну ділянку, площею 9,8149 га, кадастровий номер 6310136600:16:001:0010 у власність територіальної громади м. Харкова.
Представник прокуратури у судовому засіданні у повному обсязі підтримує заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.
В обґрунтування позовних вимог прокурор у позові зазначає, що спірні рішення Харківської міської ради прийнято всупереч вимогам ст. 41 Земельного кодексу України, ст.ст.133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186. Прокурор вважає, що створення та діяльність ОК "ЖБК "МІГ" не відповідає вимогам ст.ст.133, 135, 137 ЖК та Примірного статуту в частині мети його діяльності, як житлово-будівельного кооперативу і, всупереч ч. 6 ст.137 ЖК та абз. 2 п.4 Примірного статуту, рішення про створення ОК "ЖБК "МІГ" та список членів кооперативу не затверджено виконавчим комітетом Харківської міської ради, при тому що статут кооперативу зареєстровано саме у цій місцевій раді. Також Прокурор вказує, що всупереч ст.135 ЖК та абз. 1 п.8 Примірного статуту члени кооперативу (на момент створення), а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не потребували поліпшення житлових умов, а, всупереч ст.135 ЖК та абз. 1 п.8 Примірного статуту у статуті ОК «ЖБК «МІГ» не зазначено, що члени кооперативу повинні постійно проживати у місті Харкові і потребувати поліпшення житлових умов (перебувати на відповідному обліку).
Прокурор вважає, що за організаційно-правовою формою ОК "ЖБК "МІГ" є обслуговуючим кооперативом, про що зазначено у п.1.1. його статуту, та метою його діяльності не є житлове будівництво і фактично ОК "ЖБК"МІГ" є саме обслуговуючим кооперативом.
Прокурор зазначає, що строк позовної давності розпочав свій перебіг у березні 2015 року, оскільки тільки в цей час прокурор провів вивчення даних офіційного веб-сайту Харківської міської ради щодо розміщених рішень сесій та ознайомився з документами ОК "ЖБК "МІГ" у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби. В процесі розгляду справи прокурор звернувся із заявою про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними, в якій визнав факт пропуску строку позовної давності, однак просив визнати поважними причини його пропуску, оскільки велика кількість документів та матеріалів, які необхідно було вивчити не дозволяла вчасно звернутися з позовом.
08.12.2015 року до господарського суду надійшла заява Державної інспекції сільського господарства в Харківській області про розгляд справи без представника Інспекції, оскільки у зв'язку зі звільненням працівників (спеціалістів сектору юридичного забезпечення) не мають можливості кваліфіковано представляти інтереси Інспекції.
Суд, розглянувши дане клопотання, вважає його таким, що не суперечить вимогам діючого законодавства, тому вважає за можливе його задовольнити.
У судовому засіданні 18.12.15р. представник прокуратури зазначив, що, на його думку, позовні вимоги підлягають задоволенню, з визнанням причин пропуску строків позовної давності поважними.
У судовому засіданні 18.12.15р. представник Харківської міської ради проти позову заперечував, у наданому відзиві посилався на дотримання вимог податкового законодавства та відсутність підстав для задоволення позову, подав заяву про застосування строків позовної давності.
У судовому засіданні 18.12.15р. представник ОК "ЖБК "МІГ" також проти позову заперечував, наголошував на тому, що кооператив створено у відповідності до Закону України "Про кооперацію" та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", кооператив не міг бути, навіть в принципі, створений при виконавчому комітеті, оскільки це не відповідає вимогам Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", мета створення та мета діяльності кооперативу відповідає вимогам закону. Подав заяву про застосування строків позовної давності, вказував не пропуск без поважних причин строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові.
Управління Дерземагенства та управління Держгеокадастру представників для розгляду справи в судове засідання 18.12.15р. не направили.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням 38 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 25 листопада 2009 року № 274/08 "Про надання юридичним та фізичним особам ділянок для будівництва об'єктів" надано у власність ОК "ЖБК"МІГ" земельну ділянку, за рахунок земель житлової та громадської забудови загальною площею 9,8148 га по просп. Академіка Курчатова.
На підставі вказаного рішення ОК "ЖБК "МІГ" отримав державний акт на право власності на земельну ділянку від 31.12.2009, серія ЯИ № 817280, площею 9,8149 га, яка розташована за адресою: м. Харків, просп. Академіка Курчатова.
Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 320970600015.
Відповідно до Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво в суді інтересів держави та громадянина у випадках, визначених законом.
Статтею 123 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначається законом.
Згідно з Законом України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на час звернення прокурора з позовом), підставою для представництва прокуратурою у суді інтересів громадянина або держави полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, а також інші форми представництва.
Прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь - якій стадії судочинства, в порядку передбаченому процесуальним законом.
Згідно з ч.2 ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві.
Про обов'язок прокурора зазначити у позовній заяві про відсутність такого органу також вказано в абз. 4 п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" (у редакції, викладеній у пункті 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 №2 "Про внесення до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України доповнень і змін, що стосуються участі прокурора у судовому процесі"). У даному випадку такий орган відсутній, оскільки особа, яка наділена територіальною громадою міста відповідними повноваженнями у даному випадку виступає у якості відповідача.
Відповідно до п.2.1. наказу Генерального прокурора України №6гн від 28.11.2012 "Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень" пріоритетним напрямом представницької діяльності є захист інтересів держави у сфері земельних відносин.
Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, у зв'язку з чим захист інтересів держави у сфері земельних правовідносин є одним із пріоритетних напрямів представницької діяльності прокурорів.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Згідно з ч. 9 ст. 16 ГПК України, справи у спорах, передбачених п. 6 ч.1 ст.12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Як зазначає прокурор, у ході вивчення правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок, розташованих на території м. Харкова прокуратурою міста встановлено, що п. 16 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 25.11.2009 № 275/09 ОК "ЖБК "МІГ" надано у власність земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:16:001:0010), яка належала територіальній громаді м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 9,8149 га для будівництва та подальшої експлуатації житлових комплексів по просп. Академіка Курчатова.
У подальшому, на підставі вказаного рішення Харківської міської ради Управлінням Державного земельного агентства у місті Харкові (на той час - Управління Держкомзему у м. Харкові) видано ОК "ЖБК "МІГ" державний акт на право власності на земельну ділянку серії № 817280.
Підставою звернення із даним позовом прокурор вказує те, що вказане рішення прийнято усупереч вимогам ст.41 Земельного кодексу України, ст.ст. 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186.
Судом встановлено, що спірна земельна ділянка була безоплатно передана у власність другого відповідача на підставі положень ст.41 ЗК України.
Відповідно до ст.41 ЗК України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.
Тобто, наведеною нормою передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена, як житлово-будівельний кооператив, а тому, при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід враховувати саме мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.
В силу ст.ст. 133, 135 ЖК та абз.1 п. 8 Примірного статуту, громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу (далі -ЖБК) і одержати в ньому квартиру; до членів ЖБК приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і які потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до ст. 137 ЖК житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності ЖБК установлюється цим Кодексом, Примірним статутом та іншими актами законодавства.
Згідно зі ч. 6 ст. 137 ЖК та абз. 2 п.4 Примірного статуту рішення зборів про організацію кооперативу, список громадян, які вступають до кооперативу, і членів їх сімей, що виявили бажання оселитися в будинку кооперативу, затверджуються виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів.
Відповідно до абз. 2 п. 5, п. 5, абз. 2 п. 7 абз. 1, п. 45 , абз. 1 п. 74 Примірного статуту ЖБК діє на підставі статуту, прийнятого відповідно до цього Примірного статуту і зареєстрованого у виконавчому комітеті Ради народних депутатів, який затвердив рішення про організацію кооперативу; число громадян, які вступають до організованого кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у жилому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. При будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік; до членів ЖБК приймаються особи віком до З0 років; громадянин може бути членом тільки одного ЖБК, крім випадку вступу до новостворюваного кооперативу у зв'язку з потребою у поліпшенні житлових умов; контроль за діяльністю житлово-будівельних кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків здійснюють виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів.
Суд приходить до висновку, що при вирішенні питання, яким нормативно-правовим актом слід керуватись при створенні Житлово - будівельного кооперативу: ст. 7 Законом України "Про кооперацію" або Житловим кодексом України та Примірним статутом необхідно врахувати, що зазначені нормативно-правові акти співвідносяться, як загальний (Закон України "Про кооперацію") та спеціальний (Житловий кодекс України та Примірний статут), а тому слід застосовувати норми спеціальних нормативно-правовових актів.
Також, всупереч ч. 6 ст. 137 та абз. 2 п. 4 Примірного статуту, рішення про створення ОК ЖБК "МІГ" (протокол №1 установчих зборів засновників) та список членів кооперативу не затверджено виконавчим комітетом Харківської міської ради, в той час як статут кооперативу зареєстровано.
Відповідачі не надали суду жодного доказу того, що члени кооперативу на момент його створення, потребували поліпшення житлових умов, що суперечить вимогам ст. 135 ЖК України та абз.1 п.8 Примірного статуту.
Вимога щодо необхідності поліпшення житлових умов повинна бути передбачена у матеріалах реєстраційної справи та статутних документах. Вивчення судом зазначених документів ОК "ЖБК "МІГ" встановлено, що відповідні відомості у них відсутні.
Також судом встановлено, що всупереч п. 5 Примірного статуту, з урахуванням того, що число членів кооперативу не визначено виконавчим комітетом Харківської міської ради, число його членів не повинно бути менше п'яти. При цьому відповідно до переліку членів кооперативу, як у редакції статуту на момент прийняття спірного рішення так і в новій редакції за 2009 рік - число його членів три.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що спірне рішення Харківської міської ради від 25.11.2009 № 275/09 щодо надання ОК "ЖБК "МІГ" у власність земельної ділянки для будівництва та подальшої експлуатації житлових комплексів є передчасним.
Зазначене зумовлює висновок суду про наявність порушеного права. Проте, позовні вимоги не можуть бути задоволені, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
В процесі судового розгляду даної справи, відповідачами було заявлено про застосування строків позовної давності.
У пункті 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). При цьому, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається з матеріалів справи, про що свідчить протокол сесії Харківської міської ради 5 скликання, прокурор міста Харкова брав особисту участь у проведенні 25 листопада 2009 року сесії Харківської міської ради при ухваленні органом місцевого самоврядування спірного рішення.
Як вбачається з супровідного листа від 16.12.2009 № 08-04/2736/2-09, з відміткою прокуратури м. Харкова про прийняття, паперова копія оскаржуваного рішення сесії отримана прокуратурою 21 грудня 2009 року.
Прокурором не надано суду доказів відсутності представника прокуратури під час сесії Харківської міської ради, яка відбулася 25.11.2009 та неотримання вказаного ним вказаного рішення, коли відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції та законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Акти органів місцевого самоврядування доводяться до відома населення. Крім того, згідно ст. 21 Закону України "Про інформацію" рішення Харківської міської ради та її органів розміщуються на офіційному сайті Харківської міської ради (www.kharkov.ua), публікуються в газеті "Харьковские известия" та Бюлетенях міської ради.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.6 Закону України "Про прокуратуру", органи прокуратури України становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.
Отже, прокурор дізнався про винесення спірного рішення 25 листопада 2009 року та на підставі вимог Закону України "Про прокуратуру" мав організувати проведення перевірки.
Згідно з ч. 1 п. 4 ст. 268 ЦК України, в редакції, яка діяла на час прийняття 1-м відповідачем рішення Харківської міської ради "Про надання юридичним та фізичним особам ділянок для будівництва об'єктів" від 25.11.2009 № 275/09, позовна давність не поширювалася на вимоги власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011 року, № 4176-VI у Цивільному кодексі України пункт 4 частини першої статті 268 виключено.
Відповідно до п. 1 прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону України цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 15 січня 2012 року.
Пунктом 5 прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону встановлено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 15 січня 2012 року, особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.
Отже, відповідно до зазначених законодавчих положень, строк позовної давності для звернення прокурора, як позивача, до суду з позовом про визнання незаконним та скасування п. 16 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 25.11.2009 № 275/09 починає свій перебіг з 15 січня 2012 року та закінчується 15 січня 2015 року.
Натомість, прокурор звернувся до суду з позовом у липні 2015 року, тобто після пропуску строку позовної давності.
Обґрунтовуючи відсутність пропуску строку позовної давності, прокурор посилається на те, що дізнався про незаконність спірних рішень Харківської міської ради лише в березні 2015 року у ході вивчення даних офіційного веб-сайту Харківської міської ради та ознайомлення з правовстановлюючими документами ОК "ЖБК "МІГ" у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Проте, вказане твердження прокурора суперечить правовій позиції Верховного суду України, висловленій 1 липня 2015 року у постанові у справі № 6-178цс15, 25.03.2015 у справі № 3-21гс-15, 23.12.2014 у справі № 3-194-гс14, 27.05.2014 у справі № 3-23гс14. Так, Верховний суд України вказав, що ухвалюючи рішення у справі, яка переглядається, суд не врахував положення закону та дійшов помилкового висновку про початок перебігу позовної давності з дня виявлення прокурором порушень земельного законодавства під час здійснення прокурором перевірки.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред'явлення позову, як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
При цьому, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
Частиною 1 ст. 111-28 ГПК України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
На підставі викладеного, прокурор звернувся з позов у цій справі з пропуском строку позовної давності.
Посилаючись на те, що ознайомився зі спірним текстом рішення Харківської міської ради та дізнався про порушення, на його думку, вимог законодавства, лише у березні 2015 року у ході вивчення даних офіційного веб-сайту Харківської міської ради, прокурор не зазначає, що заважало ознайомитися із ними та організувати проведення перевірки в межах строку позовної давності.
У заяві про визнання причин пропуску позовної давності поважними (вх.№ 51088 від 22.12.2015 року), прокурор вказує в якості такої обставини те, що для подачі позову було необхідно дослідити велику кількість документів, а також велику кількість аналогічних випадків, які потребували часу, тому вони є об'єктивними перешкодами.
У відповідності до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
У п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз'яснено, що питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Наведені прокурором обставини суд не може визнати поважними, оскільки вони носять виключно суб'єктивний характер, з моменту прийняття спірного рішення до моменту подачі позову минуло більше п'яти років. Зазначений час давав повну можливість своєчасно дослідити законність спірного рішення та звернутися до суду у встановлений законом строк. Прокурором не були надані достатні докази, які б унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання відповідного позову до суду.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Крім того, Конституційний Суд України в абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 р. зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.
Стаття 4-2 ГПК України гарантує, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У зв'язку з цим, суд відмовляє у задоволенні заяви прокурора про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними та вважає правомірними заяви відповідачів про застосування строків позовної давності, тому задовольняє їх.
На підставі викладеного, з урахуванням положень ч. 1 ст. 261 ЦК України, суд вважає, що існують законні підстави для застосування строку позовної давності та відмови у позові.
На підставі викладеного, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування п. 16. додатку 1 до рішення Харківської міської ради "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 31.12.2009 р. №275/09 та визнання недійсним державного акту від 21.12.2009 серія ЯИ № 817280 на право власності на земельну ділянку, площею 9,8149 га, кадастровий номер 6310136600:16:001:0010, яка розташована за адресою: м. Харків, просп. Академіка Курчатова, виданий ОК "ЖБК "МІГ" не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
У свою чергу, позовні вимоги прокурора про визнання недійсним запису у Книзі записів реєстрації держаних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №3209706000015 щодо державної реєстрації державного акта на права власності на земельну ділянку та зобов'язанні ОК "ЖБК "МІГ" повернути земельну ділянку, площею 9,8149 га, кадастровий номер 6310136600:16:001:0010 у власність територіальної громади м. Харкова є похідними від перших двох позовних вимог. Крім того, вони також заявлені із пропуском строку позовної давності, тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 43, 82-85 ГПК України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23.12.2015 р.
Суддя ОСОБА_6