Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"10" грудня 2015 р. Справа № 911/4474/15
Господарський суд Київської області, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»,
04053, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Кудрявська, буд. 26/28
в особі філії: Управління з переробки газу та газового конденсату,
39420, Полтавська обл., Машівський р-н, с. Базилівщина, вул. Польова, буд. 6
до Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Європлюс»,
07501, Київська обл., Баришівський р-н, смт Баришівка, вул. Торф'яна, буд. 28
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 підприємство «Одеська залізниця»,
65012, Одеська обл., м. Одеса, Приморський р-н, вул. Пантелеймонівська, буд. 19
про стягнення 30647,08 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 25.12.2014 № 2-67д);
відповідача - ОСОБА_3 (довіреність від 18.09.2014 № 18/09-2014);
третьої особи - не з'явився, про час, дату і місце судового засідання повдомлений належним чином
Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії: Управління з переробки газу та газового конденсату (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Європлюс» (далі-відповідач) про стягнення 30647,08 грн. штрафу за перевищення термінів використання залізничних цистерн та заборгованості за послуги по використанню цистерн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів № 9/6-тр/Б від 06.01.2015.
Ухвалою суду від 05.10.2015 порушено провадження у справі №911/4474/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні 27.10.2015.
Через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 25240/15 від 27.10.2015), відповідно до якого позов заперечений повністю та письмові клопотання відповідача (вх. № 25239/15 від 27.10.2015) про витребування доказів, в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України та про залучення до участі у справі Державного підприємства «Одеська залізниця» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Через канцелярію суду позивачем подано письмові пояснення (вх. № 25306/15 від 27.10.2015), відповідно до яких розмежовано позовну вимогу, з огляду на різну правову природу частин суми, що заявлена до стягнення: на 17500,00 грн. штрафу за перевищення термінів використання залізничних цистерн та 13147,08 грн. заборгованості за послуги по використанню цистерн, зважаючи, що вказане відповідає змісту позовної заяви та не змінює предмету, підстав чи розміру позовних вимог, подальший розгляд позову здійснюється з урахуванням вказаних пояснень.
Ухвалою суду від 27.10.2015 задоволено клопотання відповідача, залучено до участі у справі ОСОБА_1 підприємство «Одеська залізниця» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, витребувано у третьої особи та позивача докази, в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, на 12.11.2015.
Ухвалою суду від 12.11.2015 розгляд справи відкладено, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, на 01.12.2015.
Ухвалами суду від 01.12.2015 продовжено строк вирішення спору, відповідно до частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України та відкладено розгляд справи, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, на 10.12.2015.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.12.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -
Між позивачем (далі-виконавець) та відповідачем (далі-замовник) укладено договір по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів № 9/6-тр/Б від 06.01.2015 (далі-Договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого виконавець надає замовнику послуги по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів та послуг по наливу газу вуглеводневого скрапленого паливного для комунально-побутового споживання.
Відповідно до пункту 2.1 Договору, відвантаження продукції здійснюється в залізничних цистернах, що належать виконавцю, залізничних цистернах сторонніх організацій, а також автоцистернах наданих замовником.
Згідно з пунктом 2.3 Договору, надання послуг здійснюється на умовах 100 % попередньої оплати.
Відповідно до пункту 4.2 Договору, термін використання пропан - бутанових цистерн власності позивача, на відстань до 800 км від станції Селещина Південної залізниці до станції призначення, складає 19 діб від дати відвантаження цистерни до дати повернення цистерни на станцію приписки Селещина (Сенча) Південної залізниці або станцію, зазначену виконавцем.
Пунктом 4.3 Договору встановлено, що термін використання цистерни власності виконавця починається з дати відправлення завантаженої цистерни зі станції Селещина Південної залізниці та закінчується датою повернення порожньої цистерни на станцію Селещина Південної залізниці або станцію зазначену виконавцем; дата відправлення завантаженої цистерни та дата повернення порожньої цистерни визначаються календарним штемпелем станції у залізничній накладній, графа 56 (календарний штемпель станції відправлення) та графа 51 (календарний штемпель прибуття вантажу); при обчисленні використання цистерни день відправлення завантаженої цистерни та день повернення порожньої цистерни зараховується як одна доба.
Згідно з пунктом 5.3 Договору, за перевищення термінів використання пропан - бутанових цистерн власності виконавця, що передбачені пунктом 4.2 Договору, замовник сплачує штраф у розмірі 500,00 грн. за кожну добу понаднормового використання.
Договір діє з моменту підписання до 31.12.2015, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань за ним (пункт 7.8 Договору).
На виконання умов Договору, згідно з листом-заявкою відповідача від 26.02.2015 № 94 (Т.1, а.с. № 13) позивач надав послуги по оформленню та відвантаженню продукції (скрапленого газу), залізничним транспортом по території України в залізничних цистернах позивача, що підтверджується наданими до матеріалів справи залізничними накладними № 44740546, №40111726 (Т.1, а.с. №№ 14,15).
Відповідно до накладної № 44740546, цистерна зі скрапленим газом №50861947 (далі - цистерна позивача) відправлена 01.03.2015 із станції Селещина Південної залізниці на станцію ОСОБА_2 застава 1 Одеської залізниці на адресу ТОВ «Євротанк ЛПІДЖІ» на відстань 646 км, відтак, за умовами пункту 4.2 Договору, термін її використання відповідачем - 19 діб.
За твердженням позивача, що погоджено відповідачем, вказане використання цистерни повністю оплачене відповідачем на умовах попередньої оплати, згідно з розрахунками сторін та з огляду на предмет і підстави позову - не входить до предмету доказування у даній справі.
Відповідно до календарного штемпелю залізниці у накладній №40111726, цистерну позивача повернуто на станцію Селещина 24.04.2015, тобто, з перевищенням терміну використання на 35 діб.
Зважаючи на перевищення терміну використання вищевказаної цистерни, позивач звернувся з даним позовом та заявляє до стягнення з відповідача за 35 діб перевищення використання цистерни позивача 17500,00 грн. штрафу за перевищення термінів використання залізничних цистерн, відповідно до пункту 5.3 Договору та 13147,08 грн. оплати за послуги по використанню цистерни у цей період.
Відповідачем позов заперечений тим, що 17.03.2015, тобто, без порушення термінів, що визначені Договором, спірна цистерна була вивантажена та оформлена як порожня зі станції Одеса-Застава 1 Одеської залізниці на станцію Селещина Південної залізниці на адресу позивача, що підтверджується накладною №40111726, проте, рішенням залізниці, 20.03.2015, згідно з повідомленням № 3962 на ремонт або технічне обслуговування вагону №50861947, цистерна позивача, після вивантаження переведена до неробочого парку, у зв'язку із закінченням міжремонтного періоду, про що було повідомлено позивачу, згідно з наданим до матеріалів справи листуванням за участю позивача, відповідача та Державного підприємства «Одеська залізниця».
Зважаючи на вказані твердження сторін, наявні у справі докази, предмет і підстави позову та відсутності у суду правових підстав для виходу за межі позовних вимог, судом враховано таке.
Договір, що укладений сторонами, за правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання, а згідно з статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
З урахуванням пункту 4.3 Договору, судом встановлено, згідно з календарним штемпелем залізниці у графі 51 накладної № 44740546, що термін використання цистерни власності виконавця почався 01.03.2015, згідно з календарним штемпелем залізниці у графі 56 накладної №40111726, що відправлення порожньої цистерни позивача залізницею у зворотному напрямку до позивача відбулось 17.03.2015, тобто, без порушень терміну використання цистерни, згідно з календарним штемпелем залізниці у графі 51 накладної №40111726, цистерна прибула до позивача 24.04.2015, тобто, з порушенням 19-ти добового терміну.
Згідно з наявними у матеріалах справи доказами, з 20.03.2015 цистерна перебувала у володінні Державного підприємства «Одеська залізниця», якою відповідно до повідомлення № 3962 на ремонт або технічне обслуговування вагону №50861947, прийнято рішення, після вивантаження цистерни перевести її до неробочого парку, у зв'язку із закінченням міжремонтного періоду, про що було повідомлено позивача, згідно з наданим до матеріалів справи листуванням за участю позивача, відповідача та Державного підприємства «Одеська залізниця», крім того, саме за розпорядженням позивача, було визначено умови повернення йому залізницею спірної цистерни.
Відповідно до пункту 8 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України; вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.
Згідно з пунктом 1.1. Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17 (далі-Правила), ці Правила регламентують порядок експлуатації власних вантажних вагонів на залізничному транспорті загального користування, є обов'язковими при перевезеннях вантажів вагонами, що перебувають у власності операторів, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, які орендують їх в інших власників або якими вони володіють на підставі договору управління майном, договору про спільну діяльність тощо, а також вагонами, які перебувають на балансі державних вагонних компаній, а згідно з пунктом 3.4. Правил, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона, відповідно до пункту 3.1. Правил, курсування власних вантажних вагонів на коліях загального користування здійснюється на підставі договору між власником (орендарем, оператором) та залізницею.
З огляду на вказане, позивачем не доведено, що у період, за який ним нараховані суми до стягнення, спірна цистерна перебувала у користуванні відповідача, відтак, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача вартості послуг з користування нею у межах правовідносин за Договором та штрафних санкцій, що визначені пунктом 5.3. Договору за понаднормове використання цистерни.
За висновками суду, відсутня вина відповідача у порушенні договірних зобов'язань з повернення цистерни позивачу у встановлений строк, згідно з наявним листуванням у справі, відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання за Договором, з урахуванням його правового статусу у правовідносинах між власником вагону і залізницею, отже, відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, статті 614 Цивільного кодексу України, до відповідача не підлягають застосуванню штрафні санкції, що визначені Договором.
Вказаних висновків суду не спростовує помилкове складання відповідачем податкової накладної на спірну суму за надісланим позивачем рахунком, а також, з огляду на межі позовних вимог у даній справі, не підлягають встановленню правомірність дій залізниці з переведення спірного вагону до неробочого парку та належність дій сторін у правовідносинах з залізницею з повернення вагону, у тому числі, твердження позивача про те, що він з вини відповідача несвоєчасно дізнався про простій вагона у депо Державного підприємства «Одеська залізниця».
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Таким чином, на підставі аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, дослідження матеріалів та всебічного розгляду всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 17500,00 грн. штрафу за перевищення термінів використання залізничних цистерн та 13147,08 грн. заборгованості за послуги по використанню цистерн не обґрунтовані, позивачем не доведені належними і допустимими доказами та задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 23.12.2015.
Суддя С.О. Саванчук