Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
21 грудня 2015 р. № 820/7447/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Зінченка А.В.
При секретарі - Алавердян Е.А.
За участі:
Представника позивача - ОСОБА_1
Представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКЕРСЬКА ОСОБА_3 КОМПАНІ» до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «БРОКЕРСЬКА ОСОБА_3 КОМПАНІ», звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.07.2014року №0002392201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з операцій з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами на суму 9000,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2250,00 грн., № НОМЕР_1, яким позивачу донараховано податок на прибуток фінансових установ, розташованих на території України, за винятком страхових організацій на суму 26939622,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 6734905,50 грн., № НОМЕР_2, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 510,00 грн. за ненадання документального підтвердження пояснень.
Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення є неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, а тому просить скасувати їх в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, вказав, що винесені податкові повідомлення-рішення повністю відповідають вимогам діючого законодавства, а тому є законними та обґрунтованими, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БРОКЕРСЬКА ОСОБА_3 КОМПАНІ» 15.01.2007 р. взято на податковий облік за №4121 і станом на даний час перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області.
Судом встановлено, що на підставі направлень від 29.05.2014 р. № 1018, 1019, 1027 та наказу №767 виданих ДПІ у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області виданих заступнику начальника відділу перевірок платників податків управління/ податкового аудиту ОСОБА_4, головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ОСОБА_5 головному державному податковому ревізору-інспектору відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних га юридичних осіб, згідно із ст.20, п.78.1.7 ст.78 Податкового Кодексу України проведена позапланова: виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКЕРСЬКА КОМПАНІЯ - ОСОБА_6 КОМПАНІ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 р. по 04.06.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 04.06.2014 р., відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку 1 до першого примірника акту перевірки.
За підсумками перевірки підприємства працівниками органу податкової служби було складено акт перевірки за №2156/20-34-22-01-05/33606534 від 20.06.2014 року.
Відповідно до висновків акту перевірки були встановлені наступні порушення: ст. ст. 44, 85 Податкового кодексу України - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн.; п.153.8 ПКУ, а саме заниження податку на прибуток по операціям з цінними паперами за 2013 рік на суму 60000грн. та п.п.213.1.7. п.213.1 ст.213, п.214.8 ст.214, п.219.1 та п.219.2 ст.219 ПКУ- не здійснено нарахування акцизного податку у загальній сумі 9000грн. за 2013 рік; заниження задекларованих ТОВ «БК-СМК» показників у рядку 01.6 Декларацій «інші доходи» на загальну суму 127 998 000грн. за 2012 рік (податок на прибуток на загальну суму 26 879 622грн.), чим порушено п.п. 135.5.4. п. 135.5 ст.135 ПК України.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення від 08.07.2014року №0002392201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з операцій з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами на суму 9000,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2250,00 грн., № НОМЕР_1, яким позивачу донараховано податок на прибуток фінансових установ, розташованих на території України, за винятком страхових організацій на суму 26939622,00 грн. та застосовано штрафну ( фінансову) санкцію у розмірі 6734905,50 грн., № НОМЕР_2, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 510,00 грн. за ненадання документального підтвердження пояснень.
Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень - рішень послугувало твердження ДПІ про те, що ТОВ «БК-СМК» у рядку 510 «Векселі видані» форми 2 «Балансу» станом на 01.01.2011 відображена сума 127998 200 грн., що підтверджуються актом попередньої перевірки та даними бухгалтерського рахунку 62 «Короткострокові векселі видані». У щорічній статистичній формі «Баланс» за 2012 рік ТОВ «БК-СМК» відображено зменшення даних по рядку 510 «Векселі видані» на суму 127 998 200 грн. Однак, відповідно до наданих до перевірки документів, а саме: банківських виписок та касових книг встановлено відсутність отриманих коштів або їх перерахування за видані векселі. Інші первинні документи, що підтверджують погашення векселів в інший ніж грошовий спосіб до перевірки не надано. Також, згідно з даними оборотно-сальдових відомостей по рахункам 62 «Короткострокові векселі видані в національній валюті» та відповідно до рахунку 378 «Розрахунки з дебіторами за договорами поручения» встановлено, що станом на 01.04.2011 у ТОВ «БК-СМК» рахується дебіторська заборгованість по рахунку 378 «Розрахунки з дебіторами за договорами поручения», яка була утворена у 31.05.2009 та підтверджена результатами попередньої перевірки (акт від 23.06.2011 № 1968/22- 014/33606534), тобто строк позовної давності закінчився, у зв'язку з чим ТОВ «БК-СМК» на порушення п.135.2, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України ТОВ «БК-СМК» занижено доходи за 2012 рік на загальну суму 127 998 200 грн. та податок на прибуток на суму 26 879 622 грн.
Крім цього, ТОВ «БК «СМК» по додатку ЦП декларації з податку на прибуток за 2013 рік відображена реалізація векселів та загальну суму 500 000 грн. та витрати на їх придбання на загальну суму 600 000 грн. Однак, згідно з даними балансу (фінансовий облік) за 2013 рік станом на 01.01.2013 (строка 1120- «векселі одержані») відображено у сумі 600000 грн., станом на 31.12.2013 по цій строчці - 0,0 грн. Таким чином, ТОВ «БК-СМК» - проведена реалізація векселів на суму 600 000 грн. Витрати на придбання векселів ТОВ «БК-СМК» не підтверджені первинними документами. ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області на адресу підприємства надано запит від 13.06.2014 № 4286/10/20-34-22-01-16-2 щодо надання пояснень та документального підтвердження відображення вказаних сум по додатку ЦП декларації з податку на прибуток за 2013 рік. Однак, ТОВ «БК-СМК» листом від 13.06.2014 року №24-БК (вхідний ДПІ №5417/10 від 16.06.2014) надані картки рахунків 341 та 3782, що не є підтвердженням факту проведення операцій та не підтверджуються даними попередньої перевірки, інші документи до пояснень не надані. Таким чином, на порушення п.135.2 ст.135, п.153.8 ст.153, п.151.4 ст.154 Податкового кодексу України ТОВ «БК-СМК» занижено дохід від продажу цінних паперів занижено на 600 000 грн. в результаті чого податок на прибуток за 2013 рік по операціям з цінними паперами занижено на 60 000 грн.
Таким чином, на думку ДПІ, ТОВ «БК-СМК» занижено податок на прибуток за 2012 - 2013 роки на загальну суму 26 939 622 грн.
Також, перевіркою встановлено, що відповідно до рядка 1120 «Векселі одержані» Балансу (Звіту про фінансовий стан) станом на 01.01.2013 у ТОВ «БК-СМК» обліковуються векселі на суму 600 000,0 грн. Станом на 31.12.2013 значення рядка 1120 «Векселі одержані» складає 0,0 грн. Таким чином, ТОВ «БК-СМК» проведена реалізація векселів поза біржовими торгами. Враховуючи вищевикладене, ТОВ «БК-СМК» на порушення пп.213.1.7 п.213.1 ст.213, п.214.8 ст.214, п.219.1, п.219.2 ст.219 Податкового кодексу України занижено особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами на загальну суму 9 000,0 грн.
Оскільки до перевірки ТОВ «БК-СМК» не надало первинні документи, які б підтверджували придбання та реалізацію векселів, відповідно ст. 44 Податкового кодексу України до нього застосовуються штрафні санкції за незабезпечення платником зберігання первинних документів та ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, передбачені п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України у сумі 510 грн.
Щодо винесення податкового повідомлення-рішення №0002372201 від 08.07.2014р.
Відповідно до вказаного повідомлення-рішення до ТОВ «БК-СМК» було застосовано штрафну санкцію у розмірі 510,00грн., передбачену п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України, за порушення п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України, а саме за ненадання документального підтвердження пояснень наданих в листі ТОВ «БК- СМК» за вих.№24-БК від 13.06.2014р., які були отримані ДПІ, як встановлено судом, 13.06.2014р. , про що свідчить відмітка на екземплярі підприємства.
Суд вказує, що пункт 85.4 ст.85 Податкового кодексу України передбачає, що при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Матеріалами справи підтверджено, що в запиті за вих.№4286/1 0/20-34-22-01-16-2 від 13.06.2014р. перевіряючими було зазначено, що копії документів вимагаються у зв'язку із встановленням можливих порушень законодавства, що протирічить вищевказаній нормі Податкового кодексу України.
Суд зазначає, що відповідно п.85.6.ст.85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому впиняється відповідний запис.
Однак судом встановлено, що посадовими особами ДПІ в Московському районі м.Харкова акт про відмову надати копії документів не складався. В акті перевірки відсутній конкретний перелік документів, які на думку податківців не надані в ході перевірки, як цього вимагає п.п.5.2 наказу ДПА України №984 від 22.12.2010р., яким затверджено порядок оформлення результатів документальних перевірок.
Матеріалами справи підтверджено, що всі витребувані документи, які підтверджують правильність відображення даних, задекларованих у додатку ЦП до декларації з податку на прибуток за 2013 рік, надані в ході перевірки в повному обсязі, що також підтверджується додатком №4 до акту перевірки, де наведено узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ «БК-СМК».
Таким чином, суд приходить до висновку, що порушення п. 85.4 ст.85 Податкового кодексу України допущено ТОВ «БК-СМК» не було, оскільки податковому органу в ході перевірки були надані усі оригінали витребуваних документів, тому винесення податкового повідомлення - рішення та нарахування штрафної санкції в розмірі 510,00грн. є безпідставним.
Щодо винесення податкового повідомлення-рішення №0002382201 від 08.07.2014р. про заниження задекларованих ТОЛ «БК-СМК» показників у рядку 01.6 Декларацій «інші доходи» на загальну суму 127 998 000 грн. за 2012 рік (податок на прибуток на загальну суму 26 879 622 грн.).
Суд вказує, що відповідно до ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності
Згідно з п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Пунктом 135.2 статті 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пп.135.5.4 п.135.5 ст..135 Податкового кодексу України вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Однак, суд вказує, що перевіряючими не прийнято до уваги, що 28 вересня 2012 року в рахунок погашення дебіторської заборгованості, ОСОБА_7 передав ТОВ «БК-СМК» 30 простих векселів на загальну суму 127 998 200 гри. (емітент - ТОВ «БК-СМК») , згідно Акт прийому - передачі , наданого до матеріалів перевірки.
Підтверджено, що зазначена операція проведена у регістрах бухгалтерського обліку: Дт 341 «Векселі одержані» Кт 3782 «Розрахунки по цінним паперам».
Суд зазначає, що відповідно до статті 219 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється збігом боржника та кредитора в одній особі. Такий збіг відбувається, якщо платник за векселем на основі безперервного ряду індосаментів стає його держателем.
Право платника за векселем стати векселедержателем виданих їм векселів передбачене ч. 3 ст. 11 Уніфікованого вексельного закону.
Відповідно до статті 86 Цивільного кодексу та статті 13 Закону України «Про власність» вексель є одним з видів майна і, отже, може бути предметом договірних відносин.
Таким чином, зобов'язаний за векселем (ТОВ «БК-СМК»), став власником емітованих ним векселів, тобто став кредитором та боржником, відносно вексельного зобов'язання.
Коли держателем векселя є відповідальна за його погашення особа, вексельне зобов'язання в силу наведеної вище норми Цивільного кодексу України є припиненим.
Встановлено, що таке припинення вексельної заборгованості було відображено у регістрах обліку: Дтб21 «Векселі видані» Кт 341 «Векселі одержані».
З огляду на наведене, на думку суду, спростовуються доводи перевірки щодо «безнадійної кредиторської заборгованості» у сумі 127 998 200 грн.
Суд також вказує, що правомірність задекларованих підприємством податкових даних є підтвердженою як регістрами бухгалтерського обліку, так і первинними документами, що були надані до матеріалів справи.
Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірне винесення податкового - повідомлення рішення №0002382201 від 08.07.2014р.
Щодо винесення податкового повідомлення-рішення №0002392201 від 08.07.2014р. про заниження податку на прибуток по операціям з цінними паперами за 2013р.та порушення пп.213.1.7. п.213.1 ст.213, п.214.8 ст.214, п.219.1 та п.219.2 ст.219 ПКУ, а саме - не здійснення нарахування акцизного податку у загальній сумі 9000 грн. за 2013 рік.
Суд вказує, що згідно з пп.213.1.7 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування особливого податку є операції з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, де відбувається перехід права власності на цінні папери, та операції з деривативами, крім операцій, що здійснюються на міжбанківському ринку деривативів.
Пунктом 214.8 статті 214 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами є договірна вартість цінних паперів або деривативів, визначена у первинних бухгалтерських документах за будь-якою операцією з продажу, обміну або інших способів їх відчуження.
Відповідно до пп. 215 '.1.4. п.215 '.1 ст.215 1 Податкового кодексу України податок за операціями з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами справляється у розмірі 1,5 відсотка від суми операції з продажу цінних паперів поза фондовою біржею, що не перебувають у біржовому реєстрі.
Згідно зі ст.219 Податкового кодексу України обчислення сум податку здійснюється шляхом множення ставки податку на базу оподаткування згідно з пунктом 214.8 статті 214 цього Кодексу. Суми податку перераховуються до бюджету податковим агентом протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за податковий період, що дорівнює кварталу. Податковим агентом за біржовими та позабіржовими операціями, визначеними в підпункті 213.1.7 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, є відповідний торгівець цінними паперами (ліцензіат), включаючи банк, який здійснює такі операції на підставі договору та зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати акцизний податок до бюджету від імені та за рахунок особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 6 Закону України «Про обіг векселів в Україні» визначено, що платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі.
Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» визначено, що безготівкові розрахунки перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Відповідно до ст.1088 Цивільного кодексу України при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.
Матеріалами справи підтверджено, що в акті попередньої перевірки №1968/22-014/33606534 від 23.06.2011р. у додатку 2 наведено інформацію щодо оплати грошовими коштами у 2010 році ВАТ «ОЛЬГА» векселів (80351618255210 та 80351618255211) на суму 500 000,0грн., пред'явлених за Актом №Т-01 від 12.03.07 р. Там же відсутня інформація щодо передачі цих погашених векселів. Це підтверджує посилання підприємства, що надані у поясненнях перевіряючим в листі за вих.№24-БК від 13.06.2014р., щодо наявності зазначених векселів у залишках по рахунку 341 «Векселі отримані» па кінець 2012 року та відображення у декларації з податку па прибуток доходу у сумі 500000,0 грн. після проведення операції з їх передачі векселедавцю (ВАТ «Ольга»), оскільки податкова звітність теж базується на даних бухгалтерського обліку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що всі документальні свідчення (щодо витрат на придбання цих векселів, період одержання, суми, отриманої від векселедавця ВАТ «Ольга») були належним чином перевірені попередньою перевіркою, та не заперечується перевіряючими в Акті.
Суд також вказує, що відповідно до п.п. 213.2.4 Податкового кодексу України не підлягають оподаткуванню операції за участю векселедавця, заставодавця та іншої особи, що видала або урахувала ордерний або борговий цінний папір з видачі, урахування та погашення цінних паперів.
Оскільки, як наведено вище, підприємством у 2013 році задекларовані доходи (500 тис. грн.) та витрати (600 тис. грн.) по простих векселях, які передані векселедавцю після повної сплати договірних вимог, викуплені емітентом, такі операції не є об'єктами оподаткування акцизним податком.
Таким чином, на думку суду, наведена операція не підлягає оподаткуванню особливим податком, а тому винесення податкового повідомлення-рішення №0002392201 від 08.07.2014р. є неправомірним.
Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
А згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 254 КАС України , суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКЕРСЬКА ОСОБА_3 КОМПАНІ» до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 08.07.2014 року №0002392201, №0002382201 та №0002372201.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКЕРСЬКА ОСОБА_3 КОМПАНІ» сплачений судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова в повному обсязі виготовлена 23 грудня 2015 року.
Суддя А.В. Зінченко