Ухвала
іменем україни
23 грудня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Євтушенко О.І.,
суддів: Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на рішення апеляційного суду Харківської області від 04 лютого 2015 року,
У грудні 2013 року ТОВ «ФК «Вектор Плюс» звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 23 червня 2008 року № 1205/0608/45-024 в сумі 31 657 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 253 034 грн 10 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій; виселити зі зняттям з реєстраційного обліку громадян, які проживають та зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Вектор Плюс» 2 530 грн 30 коп. компенсації витрат зі сплати судового збору.
На обґрунтування заявлених вимог ТОВ «ФК «Вектор Плюс» зазначало, що відповідно до укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Сведбанк» договору від 23 червня 2008 року № 1205/0608/45-024 ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 29 тис. доларів США. На забезпечення виконання зобов'язань між ОСОБА_1 та ПАТ «Сведбанк» укладено іпотечний договір № 1205/0608/45-024-Z-1, відповідно до умов якого в іпотеку передана квартира АДРЕСА_1.
28 листопада 2012 року ПАТ «Сведбанк» відступило TOB «ФК «Вектор Плюс» право вимоги до відповідача за вказаними кредитним та іпотечним договорами.
ОСОБА_1 не виконує свої зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 11 листопада 2013 року становить 31 657 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 253 034 грн 10 коп.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 квітня 2014 року позов задоволено.
Звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.
Виселено ОСОБА_1 із квартиру АДРЕСА_1.
У решті позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 04 лютого 2015 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ТОВ «ФК «Вектор Плюс» просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Судом установлено, що 23 червня 2008 року ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк» уклали кредитний договір № 1205/06-8/45-024, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 29 тис. доларів США терміном до 23 червня 2038 року для придбання житла під зобов'язання погашення кредиту шляхом щомісячних фіксованих платежів.
На забезпечення виконання зобов'язань того ж дня між ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк» укладено іпотечний договір № 1205/0608/45-024-Z-1, відповідно до умов якого в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1.
13 грудня 2013 року ТОВ «ФК «Вектор Плюс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначаючи, що 28 листопада 2012 року ПАТ «Сведбанк» і ТОВ «ФК «Вектор Плюс» уклали договір факторингу № 15, за умовами якого банк відступив ТОВ «ФК «Вектор Плюс» (фактору) права вимоги заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками, зазначеними в реєстрі заборгованості боржників, а також уклали договір про відступлення прав за іпотечними договорами.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції вважав доведеними обставини, на які посилався позивач.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, зазначав, що всупереч вимог процесуального закону суд першої інстанції ухвалив заочне рішення за відсутністю в матеріалах справи даних, які б свідчили, що ОСОБА_1 отримала копії ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками та належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суд також розглянув без її участі та за відсутністю відомостей про те, що вона належним чином повідомлена про час та місце судового засідання.
Ухвалюючи рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції всупереч положенням ст. 39 Закону України «Про іпотеку» не зазначив у рішенні суму заборгованості відповідача за кредитним договором, на задоволення якої звертається стягнення на квартиру; не з'ясував межі позовних вимог та коло осіб, яких позивач просив виселити з квартири та зняти з реєстраційного обліку та самостійно вирішив, що такою особою є ОСОБА_1, ухваливши рішення про її виселення із квартири, в якій, крім неї, зареєстровані і проживають двоє її неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Крім того, у матеріалах справи відсутні дані про повідомлення учасниками договору факторингу від 28 листопада 2012 року № 15 позичальника ОСОБА_1 про перехід прав кредитора та іпотекодержателя до іншої особи - ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та повідомлення її даних про обсяг невиконаних зобов'язань, порядок і спосіб їх виконання.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» відхилити.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 04 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Євтушенко
судді: І.М. Завгородня
Ю.Г. Іваненко