Провадження № 22-ц/774/10812/15 Справа № 199/13928/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Єлізаренко І.А.
Категорія 27
24 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Єлізаренко І.А.
суддів - Калиновського А.Б., Свистунової О.В.
за участі секретаря - Гулієва М.І.о
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави,-
У грудні 2013 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулися з позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави.
В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» посилався на те, що 16 квітня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_3 було укладений кредитний договір № 009/08-ФЛ/18, за умовами якого банк надав ОСОБА_3 кредит в розмірі 75 600 доларів США зі сплатою за користування 15 % на рік, строком до 10 квітня 2016 року для придбання автомобіля. В якості забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором ОСОБА_3 передала банку за договором застави від 16 квітня 2008 року автомобіль марки LEXUS, модель RX350, реєстраційний номер НОМЕР_1. 18 січня 2011 року господарським судом Запорізької області порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 10 жовтня 2013 року господарський суд Запорізької області затвердив звіт ліквідатора та припинив провадження у справі. Ліквідатором додано до звіту копію договору купівлі-продажу, нотаріально посвідченого 19 квітня 2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та укладеного на підставі акта про проведення прилюдних торгів з реалізації автомобіля, проведених товарною біржею «Придніпров'я» 18 квітня 2011 року. Відповідно до зазначеного договору предмет застави автомобіль марки LEXUS, реєстраційний номер НОМЕР_1, був проданий ОСОБА_2 без згоди заставодержателя. Зазначили, що ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, у звя'зку із чим станом на 13 грудня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 2 872 316 грн. 73 коп., тому просили звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки LEXUS, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 04 березня 2014 року відмовлено ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» просять заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2014 року заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2014 року скасовано. Позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 16 квітня 2008 року № 009/08-ФЛ/18 в розмірі 2 872 316 грн. 73 коп., з яких: заборгованість строкова за кредитом 44 576 доларів США 05 центів; заборгованість прострочена за кредитом 14 017 доларів США 63 цента; заборгованість строкова за відсотками 317 доларів США 38 центів; заборгованість прострочена за відсотками 47 880 доларів США 48 центів; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором 2018731грн 94 коп., яка утворилась станом на 13 грудня 2013 року, звернуто стягнення на автомобіль марки LEXUS, модель RX 350, тип легковий універсал-В, 2008року випуску, колір чорний, шасі 2T2HK31U88CO95906, VIN 2Т2HK31U88CO95906, зареєстрований на ім'я ОСОБА_2, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 кв.№ 94, шляхом проведення публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження. Встановлено, що початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Вирішено питання щодо судових витрат (а.с. 133-140).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 228-230).
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи 16 квітня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №009/08-ФЛ/18, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_3 кредит у сумі 75 600 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % річних, строком до 10 квітня 2016 року для придбання автомобіля (а.с.12-15).
У якості забезпечення виконання за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 16 квітня 2008 року було укладено договір застави автомобіля №009/08/01/18, відповідно до умов якого остання передала в заставу автомобіль марки LEXUS, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.16).
ОСОБА_3 було допущено невиконання умов кредитного договору, в результаті чого, станом на 13 грудня 2013 року, утворилася заборгованість у розмірі 2 872 316 грн. 73 коп., яка складається із: заборгованість строкова за кредитом - 44 576,05 доларів США; заборгованість прострочена за кредитом - 14 017,63 доларів США; заборгованість строкова по відсоткам - 317,38 доларів США; заборгованість прострочена по відсоткам - 47 880,48 доларів США; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 2 018 731 грн. 94 коп. (а.с.17-22).
Постановою господарського суду Запорізької області від 02 лютого 2011 року фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. 10 жовтня 2013 господарський суд Запорізької області ухвалою затвердив звіт ліквідатора та припинив провадження у справі (а.с.23-25).
Під час проведення ліквідаційної процедури 19 квітня 2011 року було укладено договір купівлі-продажу автомобіля, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, на підставі акту про проведення прилюдних торгів з реалізації автомобіля, проведених товарною біржею «Придніпров'я» 18 квітня 2011 року та відповідно до зазначеного договору предмет застави - автомобіль марки LEXUS, реєстраційний номер НОМЕР_1, був проданий відповідачу ОСОБА_2 (а.с.26-27).
З матеріалів справи вбачається, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20 листопада 2013 року ухвала господарського суду Запорізької області від 10 жовтня 2013 року скасована та провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 припинено (а.с.28-30).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції посилався на те, що ОСОБА_2 не перебувала з банком у договірних відносинах, предмет застави було придбано відповідно до неоспорюваного договору купівлі-продажу від 19 квітня 20011 року, однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них через неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що у відповідності до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України, - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.
Згідно із ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до ч.2 ст. 592 ЦК України банк має право дострокового виконання грошового зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави.
16 квітня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №009/08-ФЛ/18, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_3 кредит в розмірі 75 600доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% річних, строком до 10 квітня 2016 року для придбання автомобіля (а.с.12-15).
Відповідно до вищезазначеного договору та договору застави автомобіля від 16 квітня 2008 року ОСОБА_3 надала банку у заставу автомобіль марки LEXUS, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.16).
ОСОБА_3 було допущено невиконання умов кредитного договору, в результаті чого, станом на 13 грудня 2013 року, утворилася заборгованість у розмірі 2 872 316 грн. 73 коп. (а.с.17-22).
Постановою господарського суду Запорізької області від 02 лютого 2011 року фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
10 жовтня 2013 господарський суд Запорізької області ухвалою затвердив звіт ліквідатора та припинив провадження у справі (а.с.23-25).
Під час проведення ліквідаційної процедури 19 квітня 2011 року було укладено договір купівлі-продажу автомобіля, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, на підставі акту про проведення прилюдних торгів з реалізації автомобіля, проведених товарною біржею «Придніпров'я» 18 квітня 2011 року (а.с.26-27).
Відповідно до зазначеного договору предмет застави - автомобіль марки LEXUS, реєстраційний номер НОМЕР_1, був проданий відповідачу ОСОБА_2
Тобто, без згоди банку, було здійснено відчуження предмету застави, а саме: автомобіля марки LEXUS, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.
Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.
На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.
Це правило відповідає речовій природі застави як способу забезпечення, що отримало назву «право слідування».
Згідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюєтьсяв ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі - продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст.10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала майно за відплатним договором вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Згідно ч. 2 ст. 589 ЦК України, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
З матеріалів справи вбачається, відповідно до зазначеного договору предмет застави - автомобіль марки LEXUS, реєстраційний номер НОМЕР_1, був відчужений відповідачу ОСОБА_2
На відчуження предмета застави банк своєї згоди не надавав, а отже, теперішній власник предмета застави - відповідач не є його добросовісним набувачем у розумінні ч.1 ст.10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Положеннями частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Згідно договору застави автомобіля від 16 квітня 2008 року узгоджена сторонами вартість предмета застави - автомобіля марки LEXUS, реєстраційний номер НОМЕР_1 модель RX 350, тип легковий універсал-В, 2008 року випуску становить 428 442 грн. (а.с.16).
За таких обставин, враховуючи, вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції у скасуванню з ухваленням нового рішення, про задоволення позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
З матеріалів справи вбачається за звернення до суду зі вказаним позовом та за подачу апеляційної скарги на рішення суду позивачем ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було сплачено судовий збір в розмірі 3441 грн. та 1720 грн. 50 коп. відповідно, яка, згідно ст. 88 ЦПК України, повинна бути стягнута з відповідача на користь банку (а.с. 11, 68).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити.
Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави скасувати.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №009/08-ФЛ/18 від 16 квітня 2008 року в розмірі 2 872 316 грн.73 коп., яка складається із: заборгованість строкова по кредиту - 44 576,05 доларів США; заборгованість прострочена по кредиту - 14 017,63 доларів США; заборгованість строкова по відсоткам - 317,38 доларів США; заборгованість прострочена по відсоткам - 47 880,48 доларів США; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 2 018 731 грн. 94 коп., яка утворилася станом на 13 грудня 2013 року, звернути стягнення на автомобіль марки LEXUS, модель RX 350, тип легковий універсал-В, 2008 року випуску, колір - чорний, шасі 2T2HK31U88C095906, VIN-2T2HK31U88C095906, зареєстрований на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом проведення публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження. Початкову ціну предмета іпотеки для подальшої його реалізації встановити - 428 442 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» судовий збір в розмірі 5 161 грн. 50 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді