Провадження № 22-ц/774/10320/15 Справа № 180/2900/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Лаченкова О.В.
Категорія
21 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Лаченкової О.В.
суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.
при секретарі - Порубай М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Автоград»
на заочне рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2015 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Автоград», третя особа: Виконавчий комітет Марганецької міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди, -
В вересні 2015 року до Марганецького міського суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Автоград», третя особа: Виконавчий комітет Марганецької міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди.
Заочним рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Автоград», третя особа Виконавчий комітет Марганецької міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди - задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Автоград» при відмові Чаплі Віктору Миколайовичу у пільговому перевезенні.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Автоград» на користь Чаплі Віктора Миколайовича(ІПН 1986713916) моральну шкоду в сумі 1 000 (одна тисяча) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Автоград» на користь держави судовий збір у сумі 1218 гривень.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Автоград» просить скасувати заочне рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2015 року та ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2015 року.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт», ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів в тому числі на надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі.
Статтею 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначені засади діяльності автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах.
Так, автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 41 Закону, пасажир зобов'язаний: мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, а за наявності права пільгового проїзду - відповідне посвідчення.
Частиною 2 статті 42 Закону визначено, що договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус.
Згідно підпункту 10 пункту 145 Правил, перевізник зобов'язаний: здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів, яким згідно із законодавством надано пільги щодо плати за проїзд.
Відповідно до ст. 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» інваліди мають право на безоплатний проїзд у пасажирському міському транспорті, а також всіма видами приміського транспорту.
Відповідно до пункту 7 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачений - безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також; залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання. Це право поширюється і на особу, яка супроводжує інваліда.
Згідно до пункту 15 ст. 20 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено безоплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі, в яких число посадочних місць для пасажирі не більше 9) на території України.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 прирівняний до інвалідів війни І групи, що підтверджується посвідченням Серії Є № 051790 від 30.03.2011 року, є громадянином, який постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, що підтверджується посвідченням Серії А № 447378 від 20.06.2003 року (а.с.4) інвалідом І групи, що підтверджується довідкою МСЕК Серії 10 ААА № 070044 від 29.03.2011 року.
28 липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Автоград» відмовило позивачу у безкоштовному проїзді по маршруту «Кільцевий А» № АЕ 778 АА на зупинці «Держбуд», що підтверджується актом від 28.07.2015 року.
Згідно Закону України «Про автомобільний транспорт» послугою з перевезення пасажирів є перевезення пасажирів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
Відповідно до ст. 29 даного Закону, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу за договором перевезення пасажира транспортним засобом, що використовується ним на законних підставах. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.
Судом встановлено, що 28 липня 2015 року ТОВ «Транспортна компанія «Автоград», яка не є суб'єктом господарювання, не маючи договорів з Виконавчим комітетом (договір на надання послуг було розірвано, що зазначено представником третьої особи) надавало послуги пасажирських перевезень у м. Марганець. При цьому ТОВ «Транспортна компанія «Автоград» відмовилося везти позивача ОСОБА_2, який пред'явив посвідчення на право безоплатного проїзду.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що працівники ТОВ «Транспортна компанія «Автоград» порушили вимоги ст. 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» та ст. 20 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не надавши ОСОБА_2 право на безкоштовний проїзд у приміському транспорт,а тому їх зазначені дії були неправомірними.
На підставі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Обговорюючи розмір відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди суд враховув характер і об'єм його фізичних, душевних, психічних страждань, потребу додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що у відшкодування моральної шкоди позивачу необхідно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Автоград», в межах заявлених ним позовних вимог, а саме 1000 гривень за перенесені ним страждання.
Щодо ухвали Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2015 року про залишення заяви про перегляд заочного рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2015 року без задоволення,колегія суддів вважає, що вона є законною та обґрунтованою , підлягає залишенню без змін.
Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Автоград» в апеляційній скарзі на те, що за відмову в пільговому перевезенні пасажирів передбачено лише притягнення до адміністративної відповідальності, колегія суддів вважає хибними,оскільки відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Автоград» про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Окрім того, доводи відповідача стосуються саме діяльності підприємства, а не щодо визнання дій неправомірними, щодо пільгового перевезення пасажирів.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Автоград» - відхилити.
Заочне рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя О.В.Лаченкова
Судді О.П.Варенко
ОСОБА_3