Провадження № 11-кп/774/2246/15 Справа № 202/7232/14-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
24 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
судді - доповідача - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2015 року, постановлену щодо
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_7
засудженого - ОСОБА_6
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2015 року задоволено клопотання прокурора про заміну ОСОБА_6 основного покарання, призначеного вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2014 року за ч. 1 ст. 172 КК України у виді штрафу в розмірі 850 грн. - покаранням у виді громадських робіт на строк 50 годин.
Суд, задовольнивши клопотання прокурора вказує на те, що призначене вироком покарання у виді штрафу засуджений не виконав, штраф не сплатив, із заявою про відстрочку сплати штрафу не звертався, тому змінив призначене йому покарання - покаранням у виді громадських робіт.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу скасувати, як необґрунтовану та таку, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки призначене покарання вироком суду у виді штрафу в розмірі 850 грн. він відбув, сплативши штраф ще 04 серпня 2014 року. При цьому заяву про долучення до матеріалів провадження квитанції про сплату штрафу подав до суду 16 грудня 2014 року та зазначені відомості є в матеріалах провадження, але судом при винесенні ухвали не враховані.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який при розгляді скарги покладався на розсуд суду та вважав, що якщо сплата штрафу підтверджена, то апеляційна скарга підлягає задоволенню, дослідивши доводи скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла до такого.
Згідно ч. 1 ст. 53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Зі змісту ч. 5 ст. 53 КК України слідує, що у разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КВК України, засуджений до основного покарання у виді штрафу зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.
Як вбачається з матеріалів провадження, вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2014 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 172 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. З квитанції №1741492-1 слідує, що 04 серпня 2014 року ОСОБА_6 сплатив штраф у розмірі 850 грн. та 16 грудня 2014 року подав до суду заяву про долучення до матеріалів провадження квитанції про сплату штрафу (а.п. 56, 57). Отже, ОСОБА_6 , добровільно оплативши штраф, про що свідчить оригінал зазначеної квитанції, відбув покарання, призначене вищевказаним вироком.
Разом з тим, суд, задовольнивши клопотання прокурора, не з'ясував та не перевірив вказані обставини, та безпідставно, без участі в судовому засіданні ОСОБА_6 , постановив ухвалу про зміну призначеного йому покарання у виді штрафу - покаранням у виді громадських робіт на строк 50 годин,що є не припустимим, в силу вимог ст. 19 КПК України, в якій закріплено, що ніхто не може бути двічі покараним за кримінальне правопорушення, за яким він був засуджений на підставі вироку суду, що набрав законної сили.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд, при постановленні судового рішення, необґрунтовано застосував закон України про кримінальну відповідальність, який не підлягає застосуванню, тому апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвалу - скасуванню з постановленням, у відповідності до вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України нової ухвали суду апеляційної інстанції, якою в задоволенні подання прокурора про заміну ОСОБА_6 покарання, призначеного вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2014 року слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2015 року - скасувати.
В задоволенні клопотання прокурора про заміну ОСОБА_6 покарання, призначеного вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2014 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Апеляційного суду
Дніпропетровської області:
___________________ _____________________ _____________________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4