Рішення від 05.08.2010 по справі 5/74

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/74 05.08.10

За позовом До ПроПублічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Енерго» звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Іванова Л.Б.

Представники сторін:

Від позивача предст. ОСОБА_1, дов. № б/н від 04.01.2010р.

Від відповідача не з'явились

Рішення прийнято 05.08.2010 року після оголошеної на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України перерви.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Енерго” про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2009р. порушено провадження у справі № 5/74 та призначено розгляд справи на 22.12.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5/74 від 12.01.2010 року назву позивача замінено на нову назву -Публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк”, призначено у справі судову оціночну експертизу з визначення ринкової вартості предмета іпотеки, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю “СВАН КОНСАЛТИНГ” та зупинено провадження у справі до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

11.03.2010р. до суду надійшов звіт експерта з результатами судової оціночної експертизи, в зв'язку з чим, ухвалою суду від 23.03.2010р. провадження у справі № 5/74 було поновлено та призначено розгляд справи на 13.04.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5/74 від 13.04.2010р. провадження у справі було зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи № 06-5-33/1576-27/06-10 за позовом ТОВ «Сервіс-Енерго»до АКІБ «УкрСиббанк»про визнання недійсним Договору про зміни № 7 від 12.06.07р.

02.06.2010р. до суду надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»про поновлення провадження у справі № 5/74 в зв'язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення. До клопотання позивача додано копію постанови Харківського апеляційного господарського суду № 06-5-33/1576-27/06-10 від 20.05.2010р., якою скасовано рішення господарського суду Харківської області від 24.02.2010р. та прийнято нове рішення про відмову в позові.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5/74 від 16.07.2010р. було поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 27.07.2010р., а в судовому засіданні 27.07.2010р. було оголошено перерву до 03.08.2010р. в зв'язку з поданням відповідачем клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою Голови Господарського суду міста Києва № 5/74 від 28.07.2010р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Енерго»про призначення колегіального розгляду справи № 5/74 залишено без задоволення.

27.07.2010 року та 03.08.2010 року представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів, які судом були задоволенні.

Крім того, 03.08.2010 року відповідач через канцелярію суду подав клопотання про витребування доказів, про залучення до участі у справі ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства «Корпорація Енерготрансінвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг»в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про зупинення провадження у справі № 5/74 до розгляду справи № 50/396 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг»банкрутом та про виклик експерта в судове засідання.

Також, в судовому засіданні 03.08.2010р. представником відповідача було подано клопотання про призначення повторної експертизи для визначення справедливої ринкової вартості предмету іпотеки.

Розглянувши в судовому засіданні вищезазначені клопотання та заслухавши пояснення представників сторін з приводу заявлених клопотань, суд відмовив в їх задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Разом з тим, враховуючи, що договір іпотеки укладений між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Енерго», господарський суд вважає, що рішення зі спору між сторонами договору іпотеки про звернення стягнення на предмет іпотеки, що розглядається в межах даної справи, не вплине на права та обов'язки осіб, про залучення яких клопотав відповідач. За таких обставин, клопотання відповідача про залучення до участі у справі ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства «Корпорація Енерготрансінвест»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг»в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Крім того, в матеріалах справи наявна заява № 33-7/811 від 05.08.2010р., в якій представник позивача повідомив, що будь-якою третьою особою, в тому числі поручителем та/або майновим поручителем, погашення заборгованості по кредитній лінії та/або по жодному траншу за період із 08.01.2009р. по 04.08.2010р. не здійснювалось.

Необґрунтованими визнаються судом також клопотання відповідача про виклик експерта та про призначення повторної експертизи, які мотивовані наявністю розходжень висновків експертів щодо вартості предмету іпотеки, оскільки визначення різними експертами різної вартості предмета іпотеки обумовлена різними часовими періодами проведення експертного дослідження ринкової вартості нерухомого майна.

Клопотання відповідача про витребування додаткових доказів задоволенню не підлягає, оскільки документи, які просить витребувати відповідач не вплинуть на розгляд справи по суті та на прийняття обґрунтованого рішення.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 5/74 до розгляду справи № 50/396 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг»банкрутом слід зазначити наступне:

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Разом з тим, справи № 5/74 та № 50/396 не взаємопов'язані, оскільки процес розгляду та результат розгляду справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг»(позичальника) не вплине на правовідносини між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Енерго», що виникли на підставі договору застави (іпотеки) об'єкту незакінченого будівництва від 10.12.2003р.

В судовому засіданні 03.08.2010 року представником відповідача була подана заява про відвід судді Іванової Л.Б. від розгляду справи № 5/74, в зв'язку з чим, судовому засіданні було оголошено перерву до 05.08.2010р.

На підставі ст. 20 Господарського процесуального кодексу України за резолюцією керівництва суду від 04.08.2010 року зазначену заяву було передано на розгляд судді Івановій Л.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5/74 від 05.08.2010 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Енерго»про відвід судді Іванової Л.Б. відхилено.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням висновку експерта та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 03.08.2010р. Жодних клопотань та повідомлень про причини неявки в судове засідання через канцелярію суду не подав та суд не повідомив. В попередніх судових засіданнях та в письмовому відзиві відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не було дотримано вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»щодо дотримання 30-денного строку на виконання порушеного зобов'язання відповідачем, зі впливом якого іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки; на зобов'язання відповідача, як майнового поручителя за договором застави, поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, що введений згідно ухвали від 25.05.2009р. у справі № 50/396 про банкрутство ТОВ «Енерготрансінвест Холдинг», а також, зазначив, що вважає ціну предмету іпотеки, що визначена в позовній заяві, заниженою.

В судовому засіданні 05.08.2010 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, яке долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2003 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»та Закритим акціонерним товариством «Корпорація Енерготрансінвест» було укладено кредитний договір № 09-12/03КА, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії з лімітом кредитування 10 000 000 грн.

12 червня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Корпорація Енерготрансінвест»(сторона 1), Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг»(сторона 2) та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(сторона 3) було укладено договір про заміну сторони у зобов'язанні, відповідно до якого сторона 1 передала стороні 2 права та обов'язки за кредитним договором № 09-12/03КА, укладеним 09 грудня 2003р. стороною 1 та стороною 3 в повному обсязі і на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

У зв'язку з укладенням договору про заміну сторони у зобов'язанні, 12 червня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг»(надалі - позичальник) було укладено додаткову угоду № 273/11168521000 до кредитного договору № 09-12/03КА від 09.12.2003р., в якій узгоджено порядок відкриття рахунків, порядок повернення коштів та інші додаткові умови між банком та новим позичальником.

Пунктом 1 Додаткової угоди № 370 від 05.03.2008р. до кредитного договору передбачено, що загальний ліміт заборгованості позичальника за кредитом встановлений в базовій валюті -національній валюті України -35 000 000 (Тридцять п'ять мільйонів) гривень 00 копійок.

Позичальник згідно з пунктом 1 Додаткової угоди № 485 від 30.04.2009 року до кредитного договору зобов'язувався сплачувати позивачу за користування кредитними коштами в сумі 33 294 997,00 грн. проценти у розмірі 23% річних у гривні та за користування кредитними коштами в сумі 1 705 000,00 грн. проценти у розмірі 25% річних у гривні. Понад встановлений термін кредитування застосовується процентна ставка в розмірі 46% та 50% відповідно.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредит на загальну суму 34 999 997 грн., а позичальник прийняв зазначені кошти та зобов'язався повернути надані транші у повному обсязі та у визначені договором строки, а також, сплатити визначену договором та додатковими угодами до нього плату (проценти) за користування кредитом.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 1 Додаткової угоди № 450 від 08.08.2008р. до кредитного договору термін користування кредитом встановлений до 08 січня 2009 року.

Разом з тим, ні 08 січня 2009 року, ні станом на час розгляду справи в господарському суді Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг»свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконало, грошові кошти, отримані у позивача за кредитним договором, не повернуло, що підтверджується довідками-розрахунками, залученими до матеріалів справи.

За розрахунком позивача заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг»за кредитним договором складає 41 714 017, 73 грн., з яких 34 999 997 грн. -заборгованість по кредиту, 5 389 399, 55 грн. - заборгованість зі сплати процентів, 1 217 222, 12 грн. -пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором, 107 398, 76 грн. -пеня за несвоєчасне погашення заборгованості зі сплати процентів. Розрахунок заборгованості здійснений позивачем станом на 31.07.2009 року, оскільки відповідно до постанови Господарського суду міста Києва № 50/396 від 31.07.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдінг»визнано банкрутом, ухвалено вважати строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) таким, що настав з 31.07.2009р. та припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута з 31.07.2009р.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдінг»за кредитним договором, між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(заставодержатель) та Товариством з обмеженою в дповідальністю «Сервіс-Енерго»(заставодавець) було укладено договір застави (іпотеки) об'єкту незакінченого будівництва від 10.12.2003р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 2109-у.

Відповідно до п. 1.1. договору застави, заставодавець з метою забезпечення викладених нижче зобов'язань заставляє нежитловий будинок не закінчений будівництвом, що знаходиться в місті Києві по вул. Хорива під № 41 літ. Б. Згідно даного договору предмет застави належить заставодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового будинку не закінченого будівництвом, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Енерготрансінвест»та заставодавцем, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 08.11.2002 року за реєстровим номером № 5296.

Відповідно до п. 1.2. зазначеного договору, заставою за цим договором забезпечуються вимоги заставодержателя, які випливають з кредитного договору № 09-12/03КА від 09 грудня 2003 року, згідно з яким заставодержатель надає Закритому акціонерному товариству «Корпорація Енерготрансінвест»кредит у формі кредитної лінії та кредитному договору № 10-12/03КА від 09 грудня 2003 року, згідно з яким заставодержатель надає ТОВ «Енергоюніверс»кредит у формі кредитної лінії.

Згідно п. 1.3. договору застави, у випадку невиконання боржником (боржниками) відповідних положень кредитного договору заставодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна (предмету застави) переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог, включаючи основну суму боргу, відсотки за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, включаючи пеню та інші штрафні санкції, а також, видатки щодо здійснення стягнення на предмет застави та його реалізацію.

У відповідності до п. 5.1. договору застави право звернення стягнення на предмет застави згідно п. 1.1. цього договору для задоволення своїх вимог відповідно до Кредитного договору виникає у заставодержателя у випадку невиконання (часткового невиконання) боржником своїх зобов'язань перед заставодержателем за кредитним договором та в інших випадках, передбачених цим договором в тому числі, при простроченні належного платежу понад 10 календарних днів.

Згідно п. 5.2. договору застави звернення стягнення на предмет застави здійснюється шляхом добровільної передачі предмета застави у власність заставодержателя, або за рішення господарського суду, чи виконавчого напису нотаріуса.

В подальшому до договору застави вносились зміни шляхом підписання додаткових угод та договорів про зміни до договору застави. Зокрема, 12.06.07р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про зміни № 7 до договору застави (іпотеки), відповідно до якого сторони погодили, що в зв'язку з тим, що 12.06.07р. ЗАТ «Корпорація Енерготрансінвест», ТОВ «Енерготрансінвест Холдинг»та АКІБ «УкрСиббанк»уклали договір про зміну сторони у зобов'язанні, з метою передачі прав та обов'язків ЗАТ «Корпорація Енерготрансінвест»за кредитним договором № 09-12/03КА від 09.12.03р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг», заставодавець погоджується на виконання в повному обсязі обов'язків за договором застави (іпотеки) об'єкту незакінченого будівництва від 10.12.03р. з метою забезпечення кредитних зобов'язань ТОВ «Енерготрансінвест Холдинг»за кредитним договором № 09-12/03КА від 09.12.03р. та додаткових угод до нього.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно статті 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

Статтею 7 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частиною 3 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У відповідності до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніш тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 27.11.2009 року було направлено на адресу відповідача вимогу (вих. № 135-21-62/1617) про усунення порушення, з повідомленням про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг» зобов'язань за Кредитним договором та про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання зобов'язань.

Згідно ч. 2 статті 35 Закону України «Про іпотеку»положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Враховуючи вимоги, викладені в ч. 2 статті 35 Закону України «Про іпотеку», а також, норми ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикція судів на всі правовідносини, що виникають у державі, ст.ст. 3, 16, 20 Цивільного кодексу України щодо захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб судом та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає право на звернення до господарського суду за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, господарський суд прийшов до висновку про правомірність звернення позивача 08.12.2009 року до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

З огляду за вищевикладене, судом вважаються безпідставними посилання відповідача на не дотримання позивачем вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»щодо надання 30-денного строку на виконання порушеного зобов'язання відповідачем, зі впливом якого іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

При відхиленні вищезазначених посилань відповідача судом приймається до уваги той факт, що звернення позивача до суду за захистом порушеного права не є тотожним поняттю зверненню стягнення на предмет іпотеки, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається не з моменту подання позову, а вже при виконанні судового рішення про задоволення позову, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 статті 39 Закону України “Про іпотеку” та ч. 2 статті 25 Закону Українит “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Відповідно до абз.5 ст.38 Закону України “Про іпотеку” ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою сторін між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до звіту експерта про оцінку предмета іпотеки - нежилої будівлі для розміщення теплопункту, критої автостоянки та адміністративних приміщень загальною площею 1 153, 20 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 41 «Б», ринкова вартість предмету іпотеки станом на 12.01.2010 року складала 24 873 472 грн. з ПДВ.

Пунктом 65 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року (надалі -Інструкція) передбачено, що якщо рішенням суду або договором про задоволення вимог іпотекодержателя передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, посвідчення таких договорів здійснюється за загальними правилами посвідчення договорів відчуження.

Так, згідно з п.п. 61, 63 згаданої Інструкції, при нотаріальному посвідченні договорів про відчуження житлового будинку, а також іншого нерухомого майна, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності (довірчої власності) на вказане майно та, у передбачених законодавством випадках, документи, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують. Крім правовстановлювального документа на житловий будинок, садибу та інше нерухоме майно (за винятком земельної ділянки), якщо воно підлягає державній реєстрації, нотаріус вимагає витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Пунктом 5.1.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5, встановлено, що право на отримання витягу мають: власник (власники), його спадкоємці та правонаступники юридичних осіб, уповноважені особи.

Таким чином, позивач, повинен отримати право на отримання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно для його подальшого продажу.

Щодо посилання відповідача у відзиві на позов на поширення на зобов'язання відповідача, як майнового поручителя за договором застави дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що введений згідно ухвали від 25.05.2009р. у справі № 50/396 про банкрутство ТОВ «Енерготрансінвест Холдинг», суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Згідно статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Зі змісту вищезазначеної норми випливає, що мораторій поширюється виключно на вимоги кредитора до боржника і не обмежує жодним чином право конкурсного кредитора після порушення справи про банкрутство боржника пред'являти вимоги до третіх осіб, які надали забезпечення.

Враховуючи, що предметом спору у даній справі є вимога іпотекодержателя про звернення стягнення на майно, яке не входить до ліквідаційної маси, оскільки належить не боржнику, а іншій особі -ТОВ «Сервіс-Енерго», господарський суд вважає, що в даному випадку законодавець не обмежує право іпотекодержателя - Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»на звернення стягнення на предмет іпотеки в разі порушення справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, оскільки іпотекодавцем є не боржник, а інша особа.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази свідчать про безспірність та обґрунтованість вимог позивача, а тому вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на об'єкт нерухомого майна, що є предметом іпотеки за договором застави (іпотеки) об'єкту незакінченого будівництва від 10 грудня 2003 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за № 2109-у, а саме: нежилий будинок для розміщення теплопункту, критої автостоянки та адміністративних приміщень, загальною площею 1 153, 20 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 41 «Б», що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Енерго»(04080, м. Київ, вул. Межигірська, будинок 87-Б, код ЄДРПОУ 32209888) для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61050, м. Харків, просп. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750), що виникли на підставі кредитного договору № 09-12/03КА від 09.12.2003 року, згідно з яким надані два транші, що в системі Банку обліковуються за номерами 11168305000 та 11404676000 в розмірі 41 714 017 (Сорок один мільйон сімсот чотирнадцять тисяч сімнадцять) гривень 43 коп.

Встановити спосіб реалізації нежилого будинку для розміщення теплопункту, критої автостоянки та адміністративних приміщень, загальною площею 1153,20 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 41«Б», для задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61050, м. Харків, просп. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750), що виникли на підставі кредитного договору № 09-12/03КА від 09.12.2003 року згідно з яким надані два транші, що в системі Банку обліковуються за номерами 11168305000 та 11404676000 в розмірі 41 714 017, 43 (Сорок один мільйон сімсот чотирнадцять тисяч сімнадцять гривень 43 коп.) шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку»та визнати право Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61050, м. Харків, просп. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) від свого імені продати нежилий будинок для розміщення теплопункту, критої автостоянки та адміністративних приміщень, загальною площею 1153,20 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 41«Б»будь-якій особі -покупцеві на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною продажу 24 873 472 (двадцять чотири мільйони вісімсот сімдесят три тисячі чотириста сімдесят дві) грн. 00 коп.

Надати Публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк»(61050, м. Харків, просп. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) право на отримання будь-яких документів та вчинення інших дій, необхідних для укладення договору купівлі-продажу предмету іпотеки.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Енерго»(04080, м. Київ, вул. Межигірська, будинок 87-Б, код ЄДРПОУ 32209888) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61050, м. Харків, просп. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) 4 800 (чотири тисячі вісімсот) грн. витрат за проведення судової експертизи, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Суддя Л.Б.Іванова

Повний текст рішення

складено 09.08.2010р.

Попередній документ
54586378
Наступний документ
54586380
Інформація про рішення:
№ рішення: 54586379
№ справи: 5/74
Дата рішення: 05.08.2010
Дата публікації: 31.12.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (19.08.2022)
Дата надходження: 19.08.2022
Предмет позову: клопотання про залишення заяви без розгляду
Розклад засідань:
16.11.2020 16:00 Господарський суд Кіровоградської області
23.11.2020 14:30 Господарський суд Кіровоградської області