Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/9911/15-а Провадження № 2-а/279/10449/15
27.07.2015 року м. Коростень
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Снігір В. М., розглянувши в м. Коростені матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коростенської міської ради з участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання частково нечинним та скасування пунктів 13, 16, 17, 18 рішення № 1714 від 18.12.2014 року восьмої сесії 6-го скликання Коростенської міської ради, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати визнати частково нечинним та скасування пунктів 13, 16, 17, 18 рішення № 1714 від 18.12.2014 року восьмої сесії 6-го склшикання Коростенської міської ради.
Згідно ч.2 ст. 107 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем у цій справі оскаржуються пункти 13, 16, 17, 18 рішення осьмої сесії 6-го скликання Виконавчого комітету Коростенської міської ради № 1714 від 18.12.2014 року, за якими надано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Разом з тим, Конституційний Суд України в п. 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного (господарського) судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд розглянувши справу не віднесену до його юрисдикції, не буде вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).
Спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, має не публічний, а приватно-правовий характер, а тому вирішення таких спорів не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства. Зважаючи на характер правовідносин, що склалися між сторонами, їх правову природу, адміністративний позов ОСОБА_1 до Коростенської міської ради з участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання частково нечинним та скасування пунктів 13, 16, 17, 18 рішення № 1714 від 18.12.2014 року восьмої сесії 6-го скликання Коростенської міської ради не може бути предметом розгляду в місцевому загальному суді як адміністративному суді, оскільки спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1, ст.18,ст.19тап.6 ч.3 ст.108 КАС України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Коростенської міської ради з участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання частково нечинним та скасування пунктів 13, 16, 17, 18 рішення № 1714 від 18.12.2014 року восьмої сесії 6-го скликання Коростенської міської ради повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області до апеляційного суду Житомирської області протягом п”яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.М. Снігір