Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
м. Дніпропетровськ, вул.Паторжинського, 18-А, 49044, (056) 713-58-29
Справа № 2-4993/10
13 травня 2010 року м. Дніпропетровськ
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді - Башмакова Є.А., при секретарі - Жук Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради, Дніпропетровська міська рада, третя особа: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про визнання права власності, -
Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тими обставинами, що вона є власником домоволодіння за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Сірка, 20. Скористувавшись своїм правом, як зареєстрованого власника даного домоволодіння, позивач самовільно прибудувала житловий будинок, житлову пристройку, пристройку фундамент, сарай, теплицю, просила суд визнати за нею право власність на дані об'єкти нерухомості.
У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та, посилаючись на ті самі підстави, просив їх задовольнити.
Представник відповідача - Виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради у судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечував, наполягав на тому, що самочинне будівництво відбулося на земельній ділянці, яка не належить позивачці. А також даний об'єкт нерухомості підлягає введенню в експлуатацію.
Представник відповідача - Дніпропетровської міської ради у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чино, суду надав свої заперечення проти позову, згідно яких, просив суд відмовити у задоволені позовних вимог, у зв'язку з тим, що позивачем було здійснено самочинне будівництво без належного погодження і проектної документації, та на земельній ділянці яка не належить позивачці.
Представник третьої особи - КП ДМБТІ у судове засідання не з'явився, надав суду листа про розгляд справи за його відсутності.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.10.2008 року позивачка отримала після смерті свого чоловіка ОСОБА_2, спадкове майно на домоволодіння, що знаходиться в м. Дніпропетровську по вул. Сірка, 20 (а.с.16).
Крім того, з технічного паспорту від 06.06.2008 рік, на дане домоволодіння вбачається, що воно збудоване самовільно, а саме: В-1 житловий будинок, В1-1 житлова прибудова, в2-1 прибудова, Г сарай, Е теплиця, дані об'єкти нерухомості підлягають введенню в експлуатацію, а також узаконенню (а.с.8).
Згідно висновку про технічний стан конструкцій житлового будинку з прибудовами за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Сірка, 20, дане домоволодіння придатне для подальшої експлуатації, позивач не надає ліцензію даної установи (а.с. 18-30).
Позивачка звернулась до ТОВ «Квартал» для підготовки правоустановчих документів на земельну ділянку за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Сірка, 20, та згідно відповіді на її звернення, щодо того на якій стадії знаходяться її документи, було роз'яснено, що матеріали інвентаризації меж земельної ділянки отримані і готуються до передачі до державного земельного кадастру для проведення реєстрації земельної ділянки (а.с.17).
Позивачка вважає, що вона скористалась своїм правом, згідно ст.ст. 376, 377 ЦК України, як зареєстрованого власника домоволодіння, та здійснила самовільну прибудову слідуючих будівель: В-1 житловий будинок, В1-1 житлова прибудова, в2-1 прибудова, Г сарай, Е теплиця, як власниця земельної ділянки.
Крім того. У судовому засіданні встановлено, що відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України, п. 2 (зі змінами згідно із Законом України від 05.11.09 року, «Про внесення змій до деяких законодавчих актів України, щодо спрощення порядку набуття прав на землю», істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на об'єкти нерухомості, є розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на нерухомість.
У правовідносинах спадкування, земельна ділянка, також, є самостійним об'єктом спадкових відносин, що потребує самостійної правової регламентації переходу права власності на неї незалежно від права власності на будівлі і споруди.
З матеріалів справи вбачається, що у свідоцтві про право па спадщину зазначено лише розмір земельної ділянки на якій розташоване спадкове нерухоме майно.
Отже, немає підстав для ствердження про набуття позивачем права власності на земельну ділянку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сірка. 20. після одержання свідоцтва про право на спадщину.
Таким чином, є неправомірним посилання на статтю 375 Цивільного кодексу України, оскільки норми зазначеної статті стосуються правомочностей саме власника земельної ділянки, а позивачка не набула права власності на землю.
Нормою статті 23 Закону України «Про планування і забудову територій» сформульовано поняття будівництва, зокрема, це здійснення не лише нового будівництва, а і виконання реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування.
Відповідно до статті 24 зазначеного Закону фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи в користуванні, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.
Позивачка не отримала передбачену чинним законодавством дозвільну документацію.
Статтею 376 ЦК України, яка є спеціальною нормою чинного законодавства, що регламентує набуття права власності на самочинне будівництво, визначено поняття самочинного будівництва, як такого, що здійснене без належного дозволу чи належно затвердженою проекту.
Важливою умовою для вирішення питання про визнання права власності на самочинне будівництво в суді є підтвердження державними приймальними комісіями готовності до експлуатації як об'єктів нового будівництва, так і реконструйованих будівель та споруд, відповідність будівництва чи ремонту державним стандартам, будівельним нормам та правилам, а також регіональним та місцевим правилам забудови.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.09 № 1035 затверджено Тимчасовий порядок, що встановлює механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими будівлями, споруджених забудовниками - фізичними особами у період з 05.08.92 по 01.01.08 без дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до п. 2 цього нормативного акта, приватні будівлі приймає в експлуатацію інспекція державно - будівельного контролю за місцем їх розташування, яка видає забудовникам на платній основі сертифікат відповідності таких будівель державним будівельним нормам, стандартам та правилам.
Технічний висновок, виготовлений ліцензійною організацією, який надано позивачкою, це звіт про проведення технічною огляду на відповідність приватної будівлі державним стандартам, ДБН. що є складовою частиною відповідного переліку технічних документів по кожному об'єкту та повинен розглядатися в сукупності з іншою документацією, необхідною для видачі сертифікату, і не може підміняти його.
Необхідною умовою, згідно зі статтею 376 ЦК України для визнання права власності на самочинне будівництво є зокрема, відведення для цієї мети в установленому порядку самочинному забудовнику земельної ділянки.
Слід зазначити, що норма статті 376 ЦК України щодо обов'язковості вирішення питання про відведення забудовнику земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно до розі ляду в судовому порядку позову про визнання права власності на самочинне будівництво є імперативною.
На підставі викладеного, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог позивачки необхідно відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 375, 376, 377 ЦК України, ст.ст.10, 11, 58, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради, Дніпропетровська міська рада, третя особа: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про визнання права власності, - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: Є.А. Башмаков