Справа № 186/1489/14-ц
24 грудня 2015 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої - судді Янжули С. А. ,
при секретарі : Лиман Н.П.
з участю представника заявника - ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля": ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Першотравенськ цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про поворот виконання рішення суду,
05 листопада 2015 року ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулося до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з заявою про поворот виконання рішення суду, посилаючись на те, що 26 березня 2015 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області винесено рішення за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення на його користь 21 110,77 гривень компенсації несвоєчасно виплаченої одноразової допомоги та 243,60 гривень судового бору на користь держави.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено в частині допуску до негайного виконання рішення суду, в іншій частині рішення залишене без змін.
Після вступу рішення в законну силу, на підставі виконавчого документу, виданого Першотравенським міським судом, державною виконавчою службою м.Павлограда було відкрито виконавче провадження про стягнення з заявника на користь ОСОБА_2 суму 21 110 гривень.
Згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 17 липня 2015 року вказане виконавче провадження було зупинено.
На момент зупинення виконавчого провадження ВДВС Павлоградського МРУЮ на виконання рішення Першотравенського міського суду від 26 березня 2015 року, було вже перераховано ОСОБА_2 суму 14 663,08 гривень, що підтверджується довідкою від 28 жовтня 2015 року №02/56345, виданою ВДВС Павлоградського МРУЮ.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 16 вересня 2015 року, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Згідно рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2015 року рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 26 березня 2015 року скасовано та прийнято нове рішення, згідно якого в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.
Відповідно ч.2 ст.380 ЦПК України, якщо рішення після його виконання відмінене і справа повернена на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволені в меншому об'ємі, або провадження в справі закрито, чи заява залишена без розгляду, суд, ухвалюючи нове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.
Відповідно ст.381 ЦПК України, якщо питання про поворот рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи, заява відповідача про повернення стягнутого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, в якому знаходиться справа.
Таким чином, 14 663,08 гривень стягнуті на користь ОСОБА_2 підлягають поверненню заявнику.
Просить суд в порядку повороту виконання рішення суду стягти з ОСОБА_2 14 663,08 гривень на їх користь, як безпідставно стягнуті за рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 26 березня 2015 року.
В судовому засіданні представник заявника свою заяву про поворот виконання рішення суду підтримав, просить її задовільнити.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в заяві доводи, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.
Згідно положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
В ст. 10 ЦПК України встановлено змагальність сторін в якості загальної засади цивільних процесуальних відносин.
Відповідно до п. 3 ст. 27 ЦПК України сторони зобов'язані реалізувати свої права добросовісно.
Відповідно до п. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до п. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Суд роз'яснював сторонам їх права та обов'язки, а також наслідки їх невиконання і постановляє судове рішення на підставі тих доказів, що були надані сторонами.
Судом встановлено, що 26 березня 2015 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області винесено рішення за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", стягнуто з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_2 відкориговану одноразову допомогу в зв'язку зі стійкою втратою працездатності (компенсацію за несвоєчасну виплату відшкодування шкоди, в зв'язку зі стійкою втратою працездатності) в розмірі 21 110,77 гривень, допустивши рішення суду негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць, стягнуто з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" судовий збір на користь держави в сумі 243,60 гривень.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено в частині допуску до негайного виконання рішення суду, в іншій частині рішення залишене без змін.
Після вступу рішення в законну силу, на підставі виконавчого документу, виданого Першотравенським міським судом, ВДВС Павлоградського МРУЮ Дніпропетровської області було відкрито виконавче провадження про стягнення з заявника на користь ОСОБА_2 суму 21 110 гривень.
Згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 17 липня 2015 року вказане виконавче провадження було зупинено.
Згідно довідки ВДВС Павлоградського МРУЮ Дніпропетровської області №02/56345 від 28 жовтня 2015 року підтверджується, що на виконанні у ВДВС з 16 квітня 2015 року перебував на виконанні виконавчий лист №186/1489/14-ц, виданий Першотравенським міським судом про стягнення з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_2 відкоригованої одноразової допомоги в зв'язку зі стійкою втратою працездатності (компенсація за несвоєчасну виплату відшкодування шкоди) в розмірі 21 110,77 гривень. ВДВС Павлоградського МРУЮ з 16 квітня 2015 року на особистий рахунок стягувача перераховано, згідно розпорядження державного виконавця від 15 травня 2015 року - 125,65 гривень, від 03 червня 2015 року - 7 607,15 гривень, від 10 липня 2015 року - 6 930,28 гривень, всього: 14 663,08 гривень.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 16 вересня 2015 року, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Згідно рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2015 року рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 26 березня 2015 року скасовано та прийнято нове рішення, згідно якого в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.
Зазначений факт не оспорюється сторонами у справі та підтверджений відповідною довідкою та копіями рішень судів.
Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1, частина перша статті 8 Конституції України). Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (частина друга статті 3 Основного Закону України). Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (частина третя статті 8 Конституції України)
Згідно з Основним Законом України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини перша, друга статті 55)
Конституція України закріпила основні засади судочинства (частина третя статті 129). Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист, зокрема шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України).
Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовані в главах 1, 2 розділу V Кодексу, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.
У статті 293 Кодексу визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, зокрема ухвал щодо повороту виконання рішення суду.
Особливістю ухвал суду щодо повороту виконання рішення є те, що вони приймаються на стадіях виконання судового рішення і оскаржити їх одночасно з рішенням суду неможливо. Згідно зі статтею 380 Кодексу питання про поворот виконання вирішує також суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Як наголошено в Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 , "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах" (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини)
Відповідно ст.381 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа. Заяву про поворот виконання можна подати у межах позовної давності. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується. Суд розглядає заяву про поворот виконання в судовому засіданні з повідомленням сторін і постановляє ухвалу.
Ст.382 ЦПК України передбачає, що у разі скасування у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. У справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
Тобто, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасоване судове рішення. Винятковими є лише випадки передбачені у коментованій статті. Так, поворот виконання рішення суду у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи допускається лише у разі одночасного існування двох умов: а) скасування рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та б) скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. У всіх інших випадках поворот виконання не допускається. Крім того, за загальним правилом поворот виконання рішення у справах про стягнення аліментів, заробітної плати чи інших виплат, що випливають трудових правовідносин не допускається. Проте, якщо рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на за відомо неправдивих відомостях позивача, то поворот виконання допускається будь-якому випадку незалежно від того в якому порядку скасоване рішення.
Статтею 1215 ЦК України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Тобто, перераховані виплати не підлягають поверненню за умови, що особа, яка зробила такі виплати, здійснила їх, по-перше, добровільно, по-друге, за відсутності рахункової помилки з її боку і, по-третє, за відсутності недобросовісності з боку набувача. Тобто, якщо, наприклад, виплата стала наслідком якоїсь іншої помилки платника (помилки у документах тощо), вищеперераховані виплати поверненню не підлягають.
З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між сторонами в зв'язку зі спричиненням шкоди здоров'ю ОСОБА_2 внаслідок виробничої травми.
Отже, за загальним правилом, при скасуванні рішення у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, поворот виконання рішення не допускається. (Ухвала Верховного Суду України від 29 вересня 2010 року № 6-18484св09).
На виконання рішення суду, яке набрало чинності ВДВС Павлоградського МРУЮ Дніпропетровської області перерахувало на користь ОСОБА_2, згідно розпорядження державного виконавця від 15 травня 2015 року - 125,65 гривень, від 03 червня 2015 року - 7 607,15 гривень, від 10 липня 2015 року - 6 930,28 гривень, всього: 14 663,08 гривень. Рахункових помилок з його боку не було.
З аналізу наведених норм закону вбачається, що поворот виконання рішення суду у спірних правовідносинах не допускається, та з огляду на відсутність доказів про те, що судове рішення, на виконання якого було виплачено ОСОБА_2 в рахунок відкоригованої одноразової допомоги в зв'язку зі стійкою втратою працездатності, спричиненої під час виконання ним трудових обов'язків на підприємстві, ухвалено на підставі підроблених документів або завідомо неправдивих відомостях, наданих позивачем, суд вважає за необхідне в задоволенні заяви відмовити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 1215 ЦК України, ст. ст. 380-382 ЦПК України,- суд
В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про поворот виконання рішення суду та стягнення з ОСОБА_2 в порядку повороту виконання рішення 14 663,08 гривень на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом п'яти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя С.А.Янжула