21 грудня 2015 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 лютого 2015 року, ухвали Апеляційного суду Донецької області від 16 червня 2015 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до житлово-комунального підприємства "Азовжилкомплекс", треті особи: Маріупольська міська рада, комунальне комерційне підприємство "Маріупольтепломережа", про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної шкоди,
ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України із зазначеною заявою, а також із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування зазначеного клопотання ОСОБА_1 посилається на те, що відповідно до пункту 7 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору, як споживач у справі за позовом, пов'язаним з порушенням її прав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Оскільки за змістом змін до ст. 5 Закону України "Про судовий збір", які прийняті пізніше, ніж Закон України "Про захист прав споживачів", убачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання заявниці на положення Закону України "Про захист прав споживачів" не можуть бути взяті до уваги, а клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Дана заява не відповідає вимогам ст. ст. 357, 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 подала заяву з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ (п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України).
У зв'язку з цим, заявниці відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 357 ЦПК України слід уточнити обґрунтування, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України підстав перегляду судових рішень, зазначивши у заяві, які саме норми (норма) матеріального та процесуального права неоднаково застосовано судом касаційної інстанції.
Крім того, заявниці згідно з п. 3 ч. 1 ст. 358 ЦПК України на підтвердження підстав подання заяви, передбачених п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, слід надати копії (копію) різних за змістом судових рішень суду касаційної інстанції.
Відповідно до ст. 358 ЦПК України до заяви про перегляд судових рішень додається документ про сплату судового збору. Такий документ у матеріалах, що додаються до заяви ОСОБА_1, відсутній.
З 1 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким змінено ставки судового збору за подання до суду процесуальних документів і перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тощо.
Згідно із підпунктом 8 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Розмір ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, визначено підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 указаного Закону (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У відповідності до штампу на конверті ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України 14 грудня 2015 року.
Отже, у даному випадку заявниці у частині майнової вимоги необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 130 % від 1 відсотку ціни позову (0,2 розміру мінімальної заробітної плати х 1218 грн х 130 %), що складає 316 грн 68 коп
За вимогу немайнового характеру заявниці необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 130 % від 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (0,2 розміру мінімальної заробітної плати х 1218 грн х 130 %), що складає 316 грн 68 коп.
З огляду на викладене, для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд судових рішень судовий збір у розмірі 633 грн 36 коп. повинен бути перерахований на рахунок Верховного Суду України з такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030002 р/о 31213207700007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030002, код банку отримувача - 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "судовий збір (Верховний Суд України, 060)" символ звітності 207.
На адресу Верховного Суду України слід надіслати оригінал документу про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 359 ЦПК України у разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог ст. ст. 357 та 358 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог ст. ст. 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.
Керуючись ст. ст. 357, 358, 359 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від оплати судового збору за подання до суду заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судових рішень залишити без руху та надати заявниці строк до 18 січня 2016 року для усунення зазначених недоліків заяви.
Роз'яснити, що у разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України А.Г. Ярема