17 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоВолкова О.Ф.,
суддів:Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом дочірнього підприємства «САВ-ІР» (далі - Підприємство) до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області (далі - Інспекція) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу, рішень та постанови,
У грудні 2013 року Підприємство звернулося до суду з позовом, у якому просило: визнати протиправними дії Інспекції по проведенню позапланової перевірки характеристик продукції у магазині «Фокстрот» по вул. Житній Ринок, 1 у м. Житомирі, на підставі листа Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 5 листопада 2013 року № 5090-2-7/6 «Щодо проведення позапланових перевірок»; визнати протиправними та скасувати: наказ Інспекції від 6 листопада 2013 року № 279 про проведення позапланової перевірки; рішення Інспекції від 20 листопада 2013 року № 138 про обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та № 139 про обмеження надання продукції на ринку шляхом заборони надання продукції на ринку; постанову Інспекції від 25 листопада 2013 року № 80 про накладення штрафних санкцій.
На обґрунтування своїх вимог Підприємство зазначило, що відповідач здійснив перевірку магазину «Фокстрот» за відсутності законодавчо визначених підстав для проведення позапланової перевірки. Послалося на те, що не вчиняло порушень, викладених в акті перевірки, на підставі якого було протиправно застосовано штрафні санкції у сумі 25 500 грн. Позивач вважає, що інформація, зафіксована в акті перевірки, не відповідає нормам чинного законодавства, а оскаржувані постанова та рішення винесені з порушенням вимог чинного законодавства, тому підлягають скасуванню. Крім того, Підприємство зазначило, що лист Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів не може бути підставою для здійснення позапланових заходів у межах Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
Суди встановили, що 6 листопада 2013 року Інспекція провела виїзну позапланову перевірку характеристик продукції у магазині «Фокстрот».
У ході проведеної перевірки виявлено порушення пункту 17 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року № 785, пункту 7 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 року № 1149, а саме: на кавомашині «Zelmer», модель 13zo14, пакуванні і супровідних документах до неї не нанесено Національний знак відповідності.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 6 листопада 2013 року № 114, на підставі якого винесено постанову від 25 листопада 2013 року № 80 про накладення штрафних санкцій.
Згідно з цією постановою до позивача застосовано штраф у розмірі тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 25 500 грн за порушення вимог пункту 2 частини другої статті 44 Закону України від 2 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон № 2735-VI ), згідно з яким штрафні санкції у зазначеному розмірі застосовуються до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Æèòîìèðñüêий îêðóæíий àäì³í³ñòðàòèâíий ñóä постановою â³ä 11 ëþòîãî 2014 ðîêó â çàäîâîëåíí³ ïîçîâó â³äìîâив.
Æèòîìèðñüêèé àïåëÿö³éíèé àäì³í³ñòðàòèâíèé ñóä ïîñòàíîâîþ â³ä 12 òðàâíÿ 2014 ðîêó, çàëèøåíîþ áåç çì³í óõâàëîþ Âèùîãî àäì³í³ñòðàòèâíîãî ñóäó Óêðà¿íè â³ä 10 áåðåçíÿ 2015 ðîêó, ïîñòàíîâó ñóäó ïåðøî¿ ³íñòàíö³¿ â ÷àñòèí³ â³äìîâè ó çàäîâîëåíí³ ïîçîâó ïðî âèçíàííÿ ïðîòèïðàâíîþ òà ñêàñóâàííÿ ïîñòàíîâè â³ä 25 ëèñòîïàäà 2013 ðîêó ¹ 80 ïðî çàñòîñóâàííÿ øòðàôíèõ ñàíêö³é ñêàñóâàâ òà ïðèéíÿâ у ö³é ÷àñòèí³ íîâó, ÿêîþ ïîçîâ ϳäïðèºìñòâà çàäîâîëüíèâ. У решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), Інспекція, посилаючись на неоднакове застосування статті 45 Закону № 2735-VI , просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10 березня 2015 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2014 року, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року залишити в силі.
На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж норми права заявник надав ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 серпня 2014 року та 2 квітня 2015 року (№№ К/800/28337/14, К/800/23243/14 відповідно).
Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Çà ïðàâèëàìè пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.
За правилами пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 2735-VI виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що вона не вводила відповідну продукцію в обіг.
У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін рішення суду апеляційної інстанції, погодився з його висновком ùîäî відсутності у відповідача підстав вважати позивача особою, яка ввела продукцію в обіг, ç îãëÿäó íà òå, ùî на момент прийняття рішення про накладення штрафних санкцій Інспекція з наданих Підприємством документів мала можливість ідентифікувати виробника продукції, що була предметом дослідження під час перевірки.
Натомість у рішеннях Вищого адміністративного суду України, наданих на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, суд касаційної інстанції, визнаючи правомірність рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафних санкцій, виходив із того, що в разі якщо під час проведення перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду не може ідентифікувати виробника продукції, щодо якої виявлено допущення порушення вимог закону, на суб'єкта господарювання покладається обов'язок доведення того, що він не є такою особою. Під час проведення перевірки суб'єкт господарювання відповідних документів про походження продукції органу ринкового нагляду не надав.
Оскільки обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справах, рішення у яких додано до заяви, то у задоволенні заяви Інспекції слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
У задоволенні заяви Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.Ф. Волков
Судді: М.І. Гриців О.А. Коротких
О.В. КривендаВ.В. Кривенко
В.Л. МаринченкоП.В. Панталієнко
І.Л. СамсінО.О. Терлецький