Справа: № 361/6003/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Шинкар А.О. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
22 грудня 2015 року м. Київ
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
за участю позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
У серпні 2015 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області, в якому просить:
визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Бровари та Броварському районі Київської області щодо нарахування і виплати пенсії ОСОБА_2 в розмірі, що не відповідає ст. 50, 54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 листопада 2011 року до 31 грудня 2014 року;
зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Бровари та Броварському районі Київської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в розмірі не меншому ніж вісім мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, які передбачені ст. ст. 50, 54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року за період з 01 листопада 2011 року до 31 грудня 2014 року.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2015 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2015 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2015 року - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про залишення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущений встановлений ст. 99 КАС України шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, а також відсутні підстави про поновлення цього строку та визнання причини його пропуску поважними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України. адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Так, позивач звернувся до суду з позовом 21 серпня 2015 року та просить визнати дії протиправними та зобов'язати вчинити певні дії, які стосуються періоду з 01 листопада 2011 року до 31 грудня 2014 року.
Водночас, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені в апеляційній скарзі позивача підстави щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом не заслуговують на увагу, оскільки позивачем не обґрунтовано поважність причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Суд зазначив, що посилання позивача на тривалий розгляд справи про оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження не може бути розцінено в якості поважної причини пропуску строку для звернення до суду з цим позовом, оскільки про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися ще в 2012 року після отримання пенсії в іншому розмірі ніж раніше і з цього часу мав право звернутись до суду з позовом за захистом своїх прав.
Зокрема, колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
З наведеного визначення вбачається, що пенсія це періодична виплата, а отже про порушення свого права позивач повинен був дізнатися з моменту першочергово отримання пенсійної виплати.
В свою чергу наведені позивачем порушення при виконанні постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2011 року не можуть стати підставою для визнання пропуску встановленого для звернення із цим позовом поважними.
З урахуванням наведеного, судом першої інстанції позовні вимоги правомірно залишено без розгляду.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2015 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2015року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 22.12.2015 року.
.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.