Справа: № 754/10855/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Мальченко О. В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
10 грудня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії
Позивач - ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання неправомірним рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Список №2; - зобов'язання зарахувати до пільгового стажу період роботи на Державному підприємстві «Радіовимірювач» з 01.03.1982 року по 29.05.1995 року за професією випробувача деталей та приладів електронної техніки Списку №2; - зобов'язання призначити пенсію за віком по Списку №2 з 04.07.2015року.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва.
22 чернвя 2015 року ОСОБА_3 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
Листом від 23 липня 2015 року № 4658/09/3-449 відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії та зазначено про те, що Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва було проведено зустрічну перевірку та рекомендовано ДП «Радіовимірювач» , на якому працювала позивач, переоформити пільгову довідку № 16/38 від 06.06.2013 року з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки достовірність видачі зазначеної довідки не була підтверджена певними документами в ході перевірки.
З встановлених по справі обставин вбачається, що позивач з 02.09.1980 року по 29.05.1995 року працювала на Київському заводі «Радіовимірювач» (ДП «Радіовимірювач» на час розгляду справи) на посаді випробувача деталей та приладів електронної техніки відділу випробувань, виконувала роботи по перевірці виробів із використанням випромінюючих обладнань і генераторів міліметрового та дециметрового діапазонів хвиль при інтенсивності опромінення до 200 мк ВТ ч/см кв., була зайнята на установках СВЧ, випромінювання, яких вимагає обов'язкового застосування засобів індивідуального захисту від випромінювання. Користувалася відпусткою 27 робочих днів.
Посада випробувача деталей та приладів електронної техніки відділу випробувань передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Загальний стаж роботи позивача складає 33 роки 10 місяців.
В ході проведення зустрічної перевірки на підприємстві ДП «Раіовимірювач» відповідачем було рекомендовано зазначеному підприємству переоформити пільгову довідку № 16/38 від 06.06.2013 року про підтвердження наявного трудового стажу позивача для призначення пенсії з дотриманням вимог чинного законодавства, а саме: зазначити у довідці, - чи отримувала позивач доплату за шкідливі умови праці, чи користувалася додатковою відпусткою, засобами індивідуального захисту, зробити посилання на Постанову РМ СРСР № 10 від 26.01.1991 року, Постанову КМ України № 162 від 11.03.1994 року, тощо.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії протиправними, позивач звернулась з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 62 Закону України « Про пенсійне забезпечення», основним документом , що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України .
Даній нормі відповідає пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», яким визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відомостями трудової книжки, як основного документа, який підтверджує пільговий стаж роботи позивача з шкідливими і важкими умовами праці, підтверджується обставини, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, зокрема записами на сторінках 2-5.
Відповідно до пункту 3 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005року № 383 «Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Отже, підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, в тому числі, наявність професії (посади) та виробництва у відповідному Списку № 1 та 2 та зайнятість позивача на цих роботах протягом повного робочого дня, установленого для працівників цього виробництва.
З огляду на зазначене, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інтанції про те, що позивач має право на державну пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, рішення відповідача, як суб'єкта владних повноважень, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 є неправомірним, та таким, що порушує права позивача щодо пенсійного забезпечення.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.
Повний текст ухвали виготовлено 15.12.2015 року
.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.