Справа: № 712/9512/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Кончина О.І. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
10 грудня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Гром Л.М.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання перерахування та виплати недоплачених сум пенсії,-
Позивач - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання відмови в проведенні донарахування раніше призначеної пенсії з урахуванням інших виплат та подальшої її виплати визнати противною;- зобов'язання здійснити перерахування та донарахування раніше призначеної пенсії з урахуванням інших виплат за період з 01 серпня 2009 року по 31 липня 2014 року з часу первинного звернення та подальшої її виплати, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. № 3723 як державному службовцю в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, позивач - Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 є інвалідом 2 групи загального захворювання, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області.
З 24 вересня 2014 року позивачеві призначена пенсія по інвалідності як державному службовцю в сумі 3367,48 грн. з розрахунку 70% від заробітної плати.
08 липня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням інших виплат, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», як державному службовцю в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати.
Листом від 10 липня 2015 року року № 434/К-10 відповідач відмовив ОСОБА_3 у проведенні вищевказаного перерахунку пенсії.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ст. 2 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР, структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Статтею 33 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
З вищенаведеного слідує, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.
За змістом статті 37 Закону N 3723-XII (у в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII передбачено види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсії.
Так, згідно ч.1 ст. 66 вищевказаного Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Крім того, статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом, були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 липня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області із заявою про перерахунок пенсії, з врахуванням інших виплат, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», як державному службовцю в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що отримувані застрахованою особою суми виплат з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суми виплат з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області - залишити без задоволення.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 жовтня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.
Повний текст ухвали виготовлено 15.12.2015 року
.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.