про повернення заяви про вжиття запобіжних заходів
"22" грудня 2015 р.№ 916/5004/15
Суддя Малярчук І.А., розглянувши матеріали заяви вх.№4-18/15 від 18.12.2015р. Приватного підприємства „Скат Транс”
до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фарконт Транспорт Солюшн”
про вжиття запобіжних заходів
ПП „Скат Транс” звернулось до суду із заявою про вжиття запобіжних заходів щодо ТОВ „Фарконт Транспорт Солюшн” у вигляді накладення арешту на кошти ТОВ „Фарконт Транспорт Солюшн” в межах суми 278443грн.
Відповідно до ч.1 ст.43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття, передбачених статтею 432 цього Кодексу, запобіжних заходів до подання позову.
Згідно п.п.4, 5 ч.1 ст.43-3 ГПК України заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити: обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Положення ч.3 ст.43-4 ГПК України визначають, що господарський суд має право вимагати від заявника додати до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав.
Відповідно до ч.1 ст.43-5 ГПК України суддя, встановивши, що заяву про вжиття запобіжних заходів подано без додержання вимог, викладених у статті 433 цього Кодексу, або не оплачено судовим збором, виносить ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для виправлення недоліків.
Так, в порушення ч.1 ст.43-1 ГПК України, матеріали заяви не містять доказів порушення або загрози порушення прав заявника з боку ТОВ „Фарконт Транспорт Солюшн” у разі невжиття запобіжних заходів, а саме, підстав вважати імовірною загрозу зникнення з рахунків ТОВ „Фарконт Транспорт Солюшн” грошових коштів у сумі, що складає спірну суму вимог заявника до товариства, з огляду на те, що із поданих заявником банківських виписок вбачається, що товариство аж до жовтня 2015р. оплачувало поставлені заявником товари, тобто, вживало заходів для розрахунку з постачальником, крім того, відсутні докази уникнення товариства від виконання зобов'язань, зокрема, зустрічей та телефонних розмов, відсутності товариства за юридичною адресою.
З врахуванням викладеного, Господарський суд Одеської області ухвалою від 21.12.2015р. залишив без руху заяву ПП „Скат Транс” (вх.№4-18/15 від 18.12.2015р.) про вжиття запобіжних заходів, зобов'язав ПП „Скат Транс” в строк до 22.12.2015р. надати суду пояснення, обґрунтування, докази порушення або загрози порушення прав заявника з боку ТОВ „Фарконт Транспорт Солюшн” у разі невжиття запобіжних заходів; обґрунтування імовірної загрози зникнення зникнення з рахунків ТОВ „Фарконт Транспорт Солюшн” грошових коштів у сумі, що складає спірну суму вимог заявника до товариства; докази уникнення ТОВ „Фарконт Транспорт Солюшн” від виконання зобов'язань, зокрема, зустрічей та телефонних розмов із ПП „Скат Транс”, відсутності ТОВ „Фарконт Транспорт Солюшн” за юридичною адресою.
Про залишення заяви без руху та необхідність надання витребуваних судом документів секретарем судового засідання 21.12.2015р. о 16год.25хв. було передано, а директором ПП „Скат Транс” ОСОБА_1 прийнято телефонограму, зміст якої складав факт залишення заяви підприємства без руху у строк до 22.12.2015р. та інформацію щодо необхідності надання витребуваних судом документів (із наведенням переліку таких) у визначений судом термін.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 6 ст.43-4 ГПК України заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше двох днів з дня її подання господарським судом, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з повідомленням заінтересованих осіб. Однак неявка їх не перешкоджає розглядові заяви. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про вжиття запобіжних заходів розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи. У разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
За правилами господарського судочинства (ст.4-2 ГПК України) сторони судового процесу є рівними перед законом і судом, тому, приймаючи рішення про вжиття запобіжних заходів, господарський суд має захищати права не тільки позивача, а й відповідача.
Суд враховує, що після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи ді ють як заходи забезпечення позову (ч.3 ст.43-3 ГПК України), позаяк, можуть бути тривалими у часі, та за умови їх необгрунтованого застосування носитимуть характер втручання у господарську діяльність юридичної особи, щодо якої вжито такі заходи. Отже, подання заяви про вжиття запобіжних заходів має супроводжуватись належним обґрунтуванням та доказовим підгрунттям наявних у заявника припущень, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент подання позову або виконання рішення.
Обґрунтовуючи заяву про вжиття запобіжних заходів, ПП „Скат Транс” послався на уникнення ТОВ „Фарконт Транспорт Солюшн” від виконання обов'язків за договором №14/1 від 01.12.2014р., за яким підприємство вважає наявною заборгованість товариства в сумі 278443грн., уникнення від врегулювання спірних питань за взаємною домовленістю, незнаходженням керівника товариства за юридичною адресою підприємства.
Необхідно відзначити, що у п.8.1. договору №14/1 від 01.12.2014р. сторони дійшли згоди про первісне вирішення спорів саме шляхом домовленостей між ними, а у випадку недосягнення одностайності - звернення до суду із відповідним позовом про захист порушеного права.
Враховуючи викладене, заява підприємства мала б бути підтверджена доказами, що беззаперечно вказують на уникнення товариства від виконання обов'язку за договором №14/1 від 01.12.2014р., в т.ч. уникнення від врегулювання спірних питань за взаємною домовленістю, незнаходженням керівника товариства за юридичною адресою підприємства. Однак, ані до заяви про вжиття запобіжних заходів, ані на вимогу суду, такі докази ПП „Скат Транс” надані не були.
Відповідно до ч.2 ст.43-5 ГПК України коли заявник відповідно до вказівок судді у встановлений строк не виконає всі перелічені у статті 43-3 цього Кодексу вимоги та не сплатить судовий збір, заява вважається неподаною і повертається заявнику, про що суддя виносить мотивовану ухвалу.
Таким чином, за умови залишення судом заяви ПП „Скат Транс” про вжиття запобіжних заходів без руху, невиконання заявником вимог ухвали суду від 21.12.2015р., заява ПП „Скат Транс” за вх.№4-18/15 від 18.12.2015р. вважається не поданою та повертається заявнику.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України „Про судовий збір”, судовий збір, сплачений заявником за подання заяви про вжиття запобіжних заходів згідно квитанції №38 від 18.12.2015р. в сумі 689грн. підлягає поверненню платнику з Державного бюджету України.
Керуючись ст. 43-1, 43-4, 86 ГПК України, суд, -
1. Повернути ПП „Скат Транс” заяву (вх.№4-18/15 від 18.12.2015р.) про вжиття запобіжних заходів у відношенні ТОВ „Фарконт Транспорт Солюшн” у вигляді накладення арешту на кошти товариства.
2. Повернути Приватному підприємству „Скат Транс” (65042, м. Одеса, вул. 8-го Березня, 77-Б, код 36611840) з державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (65009, м. Одеса, вул.Черняховського, буд.6, код 38016923) судовий збір, сплачений згідно квитанції №38 від 18.12.2015р. в сумі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн.
Суддя