"21" грудня 2015 р. Справа № 903/90/15
Розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Поларт-Інвест” про визнання неправомірними дій державного виконавця, скасування постанови про арешт коштів боржника, зобов'язати державного виконавця повідомити фінустанови про зняття арешту у справі № 903/90/15
за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест"
про звернення стягнення на предмет застави згідно договорів застави від 18.02.2009р. №2-5 та р.№122
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Луцьккондитер"
Орган виконання судових рішень: Перший відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції
за участю представників сторін:
від боржника (скаржника): ОСОБА_2, дов. б/н від 01.12.2015 року
від стягувача: н/з
від третьої особи: н/з
від ДВС: н/з
Суть: Рішенням господарського суду від 23.03.2015 року було задоволено позов публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про звернення стягнення на предмет застави згідно договорів застави від 18.02.2009р. №2-5 та р.№122 з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Луцьккондитер".
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 року було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" на рішення господарського суду Волинської області від 23.03.15 р. у справі № 903/90/15, скасоване рішення господарського суду від 23.03.2015 року в позові банку відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.09.2015 року була скасована Постанова апеляційної інстанції, рішення господарського суду Волинської області залишено без змін.
На виконання даного рішення та Постанови Вищого господарського суду України було видано накази №903/90/15-1 від 01.10.2015 року та №903/90/15-2 від 01.10.2015 року.
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Поларт-Інвест” 27.10.2015 року звернулося до суду зі скаргою в якій просить визнати дії старшого державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_3 про арешт коштів боржника від 16.10.2015 року неправомірними, скасувати Постанову про арешт коштів боржника від 16.10.2015 року, а також зобов'язати старшого державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_3 повідомити фінансові установи про зняття арешту з коштів боржника по справі №903/90/15.
В скарзі зазначається що 05.10.2015 року старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_3 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 48924247 про примусове виконання наказу господарського суду Волинської області № 930/90/15-1 від 01.10.2015 року та постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою було накладено арешт на все рухоме майно, перелічене у виконавчому документі.
Постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику було надано 7 днів для добровільного виконання рішення суду. Постанова отримана боржником поштою 13.10.2015 року, тобто після спливу строку, встановленого державним виконавцем.
16.10.2015 року винесено постанову про арешт коштів боржника, якою державним виконавцем було накладено арешт на кошти на рахунках боржника в межах суми 2 835 953,51 грн., виконавчого збору в сумі 283 595,35 грн. та витрат на проведення виконавчих дій 200,00 грн.
Арешт накладено державним виконавцем на рахунки боржника у шести банках, що повністю блокує роботу підприємства.
З даною постановою боржник ознайомився 22.10.2015 року.
При цьому вказує, що виконавчим документом у виконавчому провадженні № 48924247 є наказ господарського суду Волинської області № 903/90/15-1 від 01.10.2015 року про звернення стягнення на рухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Луцьккондитер" перед публічним акціонерним товариством "акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" шляхом продажу предмету застави на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ "Про виконавче провадження".
Тобто, виконавчим документом було чітко визначено спосіб виконання рішення суду, а саме продаж майна боржника на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ "Про виконавче провадження".
П. 1 ч. 2 ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачає, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Державний виконавець у разі примусового звернення стягнення на предмет застави зобов'язаний здійснювати таке стягнення з урахуванням положень ЗУ "Про заставу".
Ст. 20 ЗУ "Про заставу" встановлює, що реалізація заставленого майна, на яке звернуто стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим законом чи договором.
У даних спірних відносинах скаржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест", яке є боржником у виконавчому провадженні № 48924247, в розумінні вказаного закону не виступає заставодавцем. Боржником в розумінні ЗУ "Про заставу" у спірних правовідносинах є товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Луцьккондитер", і саме вказане товариство має право до дня продажу предмета застави виконати вимогу за основним зобов'язанням, яке відповідно до наказу господарського суду № 903/90/15-1 становить 2 835 953,51 грн., тоді як товариство з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" було лише власником майна.
Стягувач, який виступає заставодержателем,обрав спосіб задоволення своїх вимог: звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу на прилюдних торгах, про що було винесено судом відповідне рішення. Зазначене виключає можливість задоволення боржником вимог стягувача у інший спосіб ніж той, що обрано самим стягувачем і встановлений рішенням суду. На думку скаржника є неможливим добровільне виконання рішення суду в даній справі боржником, оскільки згідно п. 5.12 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року, реалізація арештованого майна здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній основі, на підставі договорів між державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.
Оскільки рішенням суду за позовом стягувача звернуто стягнення саме на предмет застави за визначеною суб'єктом оціночної діяльності вартістю, то виконання цього рішення суду повинно бути здійснене саме за рахунок цього майна у спосіб, визначений в рішенні суду, тобто шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах в порядку, передбаченому діючим законодавством. Водночас, враховуючи те, що зазначеного майна в боржника не має, виконавче провадження має бути закінчене, а виконавчий документ повернутий стягувачеві без виконання згідно ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження".
Наказ господарського суду Волинської області № 903/90/15-1 виданий 01.10.2015 року не є рішенням про стягнення коштів або передачу майна, а передбачає стягнення на предмет застави шляхом прилюдних торгів, що за своєю природою унеможливлює в добровільному порядку його виконання, так як лише державний виконавець може вчинити дії щодо звернення стягнення на майно боржника шляхом проведення прилюдних торгів.
Відповідно до ч.1 ст. 6 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Ухвалою суду від 19.11.2015 року розгляд справи призначено на 01.12.2015 року, ухвалою від 01.12.2015 року відкладено на 21.12.2015 року та повторно зобов'язано ВДВС, стягувача та третю особу надати пояснення по суті зазначеного в скарзі боржника.
Однак, вимоги ухвали суду сторони не виконали, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення представників сторін про час та місце розгляду скарги.
Представником скаржника заявлено клопотання про продовження строку розгляду скарги.
З метою належного повідомлення ВДВС, стягувача, третьої особи про розгляд скарги та надання їх можливості надати пояснення на скаргу боржника, керуючись статтями 38, 77 ГПК України, -
1. Продовжити строк розгляду скарги до 12.01.2016 року та відкласти її розгляд на 11.01.2016 року на 10:30 год.
2. ВДВС, стягувачу, третій особі надати пояснення по суті зазначеного в скарзі боржника.
Суддя С. В. Костюк