Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
31 січня 2012 р. № 2а- 528/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чудних С.О.,
при секретарі судового засідання -Авраменко О.В.,
за участі представників сторін:
представника позивача -ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дзержинського РВ ГУМВС України в Харківській області до громадянина республіки Таджикістан ОСОБА_2 про видворення у примусовому порядку за межі України,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд видворити громадянина республіки Таджикістан ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України в примусовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд видворити відповідача за межі України в примусовому порядку.
Відповідач у судовому засіданні проти позову не заперечував, та визнав заявлені до нього позовні вимоги.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши представлені докази, судом встановлено наступне.
Громадянин республіки Таджикістан ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспортний документ Т 700782, виданий 09.08.2010 року, терміном дії до 09.08.2015 року, прибув в Україну 05.12.2011 р. через КПП «Коза Лопань»у приватних справах.
Після закінчення терміну дії реєстрації з території України не виїхав, до правоохоронних органів з питань реєстрації місця проживання не звертався, чим порушив правила проживання іноземних громадян на території України.
УГІРФО ГУМВС України в Харківській області 27.12.2011 р. прийнято рішення про видворення громадянина республіки Таджикістан ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України з забороною в'їзду на 5 років із зобов'язанням покинути територію України до 04.01.2012 р.
З рішенням про видворення за межі України, а також з вимогами ст.32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб громадянства”, щодо видворення у примусовому порядку в разі ухилення від виїзду за межі України у визначений термін, відповідач був ознайомлений 05.01.2012 року, але у встановлений строк території України так і не залишив.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова 16.01.2012 р. відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено стягнення у вигляді попередження.
У встановлений термін відповідач територію України не покинув, що свідчить про ухилення від виїзду з території України після прийняття рішення про видворення з території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. При цьому, в силу ч. 5 ст. 2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»на іноземців, а отже і на відповідача, покладено обов'язок поважати та дотримувати Конституції і законів України.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»правила в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію встановлюються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
Приписи Правил в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, як частина національного законодавства України, мають бути неухильно дотриманні кожним іноземцем і саме в цьому полягає правовий порядок, до створення та забезпечення якого має безпосередній інтерес Держава Україна в особі компетентних органів.
Відповідач до кримінальної відповідальності не притягувався, в розшуку не перебуває.
З питання отримання статусу біженця до відділу національностей та міграції Харківської обласної адміністрації не звертався, про що свідчить довідка з Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області від 23.01.2012 р. № 17/01-14-3В, яка міститься в матеріалах справи.
Частиною 1 ст.26 Конституції України зазначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Оскільки, як встановлено судом і підтверджено матеріалами справи, у відповідача законна підстава для знаходження на території України відсутня, внаслідок власної недобросовісної правової поведінки жодних дій на набуття такої підстави відповідач не вчинив, наміру дотримуватись вимог національного законодавства України і залишати територію України не має, то він підлягає примусовому видворенню з України.
Згідно до п. 44 Постанови Кабінету Міністрів України «Про правила в'їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію»№ 1074 від 29.12.1995 р. та ч. 3 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»№ 3929-ХІІ від 04.02.1994 р., іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення.
Пунктом 14 ст. 10 Закону України «Про міліцію»визначено, що однією з основних функцій міліції є контролювання додержання громадянами та службовими особами встановлених законодавством правил паспортної системи, в'їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземних громадян та осіб без громадянства.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»№ 3929-ХІІ від 04.02.1994 р., іноземець та особа без громадянства, які вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України.
Відповідно до ч.5 ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду.
Суд зазначає, що відповідачем було визнано позовні вимоги.
Частиною 1 ст. 136 КАС України передбачено, що позивач може відмовитись від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 112, 136, 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов Дзержинського РВ ГУ МВС України в Харківській області до громадянина республіки Таджикістан ОСОБА_2 про видворення у примусовому порядку за межі України - задовольнити у повному обсязі.
Видворити громадянина республіки Таджикістан ОСОБА_2 (ERGASHEV SHARIFZHON), 30/06/ІНФОРМАЦІЯ_2, за межі України в примусовому порядку.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Чудних С.О.