справа № 815/7116/15
23 грудня 2015 року місто Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стеценко О.О., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -
До ОСОБА_2 окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ОСОБА_2 міської ради про визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_2 міської ради № 6257 від 21.01.2015 року «Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку».
Відповідно до ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертається з позовними вимогами до ОСОБА_2 міської ради про визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_2 міської ради.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 2 ст. 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селиш, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 ст. 18 КАС України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України, адміністративні справи у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Відповідно до ст. 140 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - до органів місцевого самоврядування віднесено: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх органи.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами.
Отже, позивач заявляє позовні вимоги до ОСОБА_2 міської ради, яка є органом місцевого самоврядування, тому, розгляд та вирішення даної справи, де відповідачем є орган місцевого самоврядування, відноситься до компетенції місцевого загального суду як адміністративного, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем знаходження відповідача.
Відтак суддя зазначає, що оскільки Відповідач - Одеська міська рада, є органом місцевого самоврядування та Відповідач - Департамент комунальної власності ОСОБА_2 міської ради є Виконавчим органом органу місцевого самоврядування, то дана справа не підсудна ОСОБА_2 окружному адміністративному суду та підлягає поверненню позивачеві.
Разом з тим, суддя вважає необхідним звернути увагу Позивача на те, що відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 3 ст. 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність до правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж Закону Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 року зазначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право на захист судом прав юридичних та фізичних осіб, встановлює юридичні гарантії його реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-яким, не забороненим законом способом. Кожна особа має право вільно обрати не заборонений законом спосіб захисту прав, у тому числі і судовий захист. Суб'єкти правовідносин мають право на звернення до суду для захисту своїх прав та інтересів. Право на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 р. "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.
Враховуючи викладене, суддя вважає необхідним роз'яснити Позивачу його право звернутися з зазначеними позовними вимогами до відповідного місцевого суду загальної юрисдикції, вибраному позивачем згідно зі ст. 19 КАС України, оформивши позовну заяву відповідно до ст. 106 КАС України.
Крім того, вирішуючи питання щодо повернення позивачу суми сплаченого судового збору, встановлено, що позивачем судовий збір сплачений за невірними реквізитами, а тому вирішити питання щодо повернення судового збору вважається неможливим.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 18, п. 6 ч. 3 ст.108, ст. 160, 165 КАС України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачеві, роз'яснивши, що для вирішення цього спору він має право звернутися до місцевого загального суду, як адміністративного.
Ухвала може бути оскаржена до ОСОБА_2 апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_2 окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Стеценко О.О.