Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
30 вересня 2015 року Справа № П/811/2190/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області
до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення коштів за податковим боргом.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулася Новоукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом по єдиному податку в загальному розмірі 842,63 грн.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року по справі було відкрито скорочене провадження.
Зазначену ухвалу відповідач отримав 12 вересня 2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с.25).
Однак, дотепер заперечення на адміністративний позов відповідачем не подано.
Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Зокрема, статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).
09 листопада 2010 року ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та з того часу перебуває на обліку в Новоукраїнській об'єднаній державній податковій інспекції як платник податків, зокрема, перебуває платником єдиного податку (а.с.4-5,8-11).
Пунктом 291.3 статті 291 глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Статтею 293 Податкового кодексу України встановлені ставки єдиного податку, а саме:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Так, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування та обрав І групу платників єдиного податку та ставку у 10 % розмірі мінімальної заробітної плати (а.с.9-10).
Однак, у період з 20 грудня 2014 року по 20 червня 2015 року відповідач в установлений законом строк не виконував своїх самостійно узгоджених податкових зобов'язань та не сплачував єдиного податку на загальну суму 842,63 грн.
Згідно з частиною 2 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої - четвертої груп є календарний квартал. Пунктами 295.1, 295.2, 295.4 статті 295 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до пункту 295.5 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Інших виключень для звільнення від сплати ставки єдиного податку дана норма не містить.
Статтею 300 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку.
Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, судом встановлено, що Новоукраїнською ОДПІ у відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України 15 квітня 2015 року було направлено відповідачеві податкову вимогу форми "Ф" (а.с.7).
Таким чином, податковий борг відповідача - тобто сума грошового зобов'язання, не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк - вважається узгодженим та становить наразі 842,63 грн.
Відповідно підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами, є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотримання якого покладається на органи державної податкової служби.
Пунктом 41.5 статті 41 Кодексу визначено, що органами стягнення є виключно органи доходів і зборів, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.
Згідно пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що відповідач у встановлені законодавством строки суму податкової заборгованості у розмірі 842,63 грн. не сплатив суд дійшов висновку, що податковий борг відповідача підлягає стягненню у судовому порядку.
Керуючись статтями 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 842,63 грн (вісімсот сорок дві гривні, шістдесят три копійки) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на користь бюджету в особі Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_2