21 грудня 2015 року 810/5388/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до ТОВ БДП "Явір" про застосування заходів реагування.
13 листопада 2015 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач) з позовом до ТОВ БДП "Явір" (далі - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації території та роботи приміщень відповідача за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Щолківська, 2.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем господарська діяльність з виробництва меблів за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Щолківська, 2 здійснюється з порушенням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.
Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що на підприємстві згідно з дозвільними документами проводиться реконструкція, що об'єктивно унеможливлює на даному етапі відповідність функціонування підприємства вимогам правил та норм пожежної та техногенної безпеки. Крім того, стверджував, що акт перевірки підписаний неуповноваженою особою, яка не є його працівником.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.
У період з 19 по 28 жовтня 2015 р. позивачем було проведено планову перевірку приміщень та території будівель відповідача за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Щолкінська, 2 на якому здійснює господарську діяльність відповідач, з питань додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.
Дану перевірку проведено на підставі наказу Броварського районного управління Головного управління ДСНС України у Київській області від 21 вересня 2015 р. № 14 про проведення перевірок та посвідчення від 8 жовтня 2015 р. № 406 про проведення перевірки (а.с. 24-25, 26 відповідно).
28 жовтня 2015 р., за результатами перевірки, позивачем було складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту № 322 (далі - акт перевірки № 322).
У даному акті було зафіксовано порушення правил техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей (а.с. 28-36).
З метою застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) позивач звернувся до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини врегульовані Кодексом цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 р. N 5403-VI (далі - КЦЗ України), Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 5 квітня 2007 р. N 877-V (далі - Закон України № 877-V).
Як убачається зі ст. 1 Закону України «№ 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону України № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за принципами: рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав суб'єкту господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими необгрунтованими заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Закону України № 877-V державний нагляд здійснюється за місцем провадження господарської діяльності господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 КЦЗ України забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно з вимогами ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Як убачається із вимог п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з вимогами ч. 2. ст. 68 КЦЗ України та ст. 7 Закону України № 877-V у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку встановленому законом.
Відповідно до п.п. 1, 4, 10 ч. 1 ст. 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Як вбачається з п. 6.2, 6.4 Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 21 жовтня 2004 р. № 130, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 08 листопада 2004 р. за № 1416/10015 (далі - Інструкція № 130), цією нормою визначено порядок виконання постанови про застосування запобіжних заходів та шляхи її виконання.
Згідно з вимогами п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим Указом Президента України від 16 січня 2013 р. №20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України та входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Наявні матеріали справи свідчать про таке.
Як вже зазначалося, у період з 19 по 28 жовтня 2015 р. позивачем було проведено планову перевірку відповідача з питань додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за результатами якої 28 жовтня 2015 р. позивачем було складено акт перевірки № 322 (а.с. 28-36).
В акті перевірки позивач зазначив наступні порушення:
- виробничі та складські приміщення не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією та системою оповіщення людей на випадок пожежі;
- виробничу будівлю, фарбувальну дільницю, цех збірки не обладнано автоматичною системою пожежогасіння та оповіщення людей на випадок пожежі;
- не заключено договір на обслуговування автоматичної пожежної сигналізації.
- сигнали від приймально-контрольних приладів систем протипожежної автоматики не виведено на пульт цілодобового пожежного спостереження;
- виробничі та складські будівлі не обладнано внутрішнім протипожежним водопроводом;
- не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність існуючих пожежних кранів, шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування та складанням акта;
- об'єкт не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням для цілей пожежогасіння;
- не проведено випробування зовнішнього протипожежного водопроводу на тиск та витрату води за участю представників державного пожежного нагляду;
- на видному місці не вивішено покажчик місця розташування пожежного гідранту (об'ємний зі світильником або плоский з застосуванням світло відбивних покриттів);
- пожежні щити недоукомплектовано первинними засобами пожежогасіння та немеханізованим ручним протипожежним інвентарем згідно норм належності;
- будівлі та приміщення не забезпечено нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння згідно норм належності;
- не проведено технічне обслуговування (перезарядку) існуючих первинних засобів пожежогасіння;
- не проведено замір опору ізоляції електромережі будівель та приміщень;
- вентилятори та витяжні системи фарбувальної дільниці не виконано у вибухозахищеному виконанні;
- з 2-го поверху адміністративно-побутового блоку не влаштовано другий евакуаційний вихід;
- двері виходу з виробничого цеху в адміністративно-побутовий блок не виконано протипожежними;
- вікна в протипожежних перешкодах (перегородках), які відділяють побутові приміщення від виробничого цеху не виконано протипожежними;
- ворота, які відділяють цех зборки від виробничого цеху не виконано протипожежними;
- сполучення фарбувального цеху з суміжними приміщеннями не виконано через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з постійним підпором повітря;
- двері виходу з компресорної до виробничого цеху не виконано протипожежними;
- приміщення котельні не відділено протипожежною перешкодою (стіною) від виробничого приміщення обойного цеху;
- ремонтний цех не відділено протипожежною перешкодою (стіною) від цеху розкрою деревини;
- для приміщень складського призначення не визначено категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою з позначенням на вхідних дверях;
- не організовано проходження та перевірку знань з питань пожежної безпеки посадовими особами, відповідальними за пожежну безпеку з отриманням відповідних посвідчень;
- не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкту;
- працюючий персонал не забезпечено відповідними промисловими засобами захисту органів дихання. При забезпеченні персоналу засобами захисту органів дихання звернути увагу на наявність сертифікату відповідності на весь строк придатності 313;
- не обладнано сучасний куточок у сфері цивільного захисту, де розмістити відповідні інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій персоналу у разі виникнення аварійної ситуації (аварії) (а.с. 33-34).
У цей же день зазначений акт було вручено під розписку особі на ім'я ОСОБА_1, а в акті перевірки зазначено, що він обіймає посаду головного інженера.
Згідно з вимогами п. 11 ст. 4 Закону України № 877-V плановий або позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Відповідно до вимог п. 6 ст. 7 Закону України № 877-V в останній день перевірки два примірника акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Як убачається з наказу директора відповідача від 30 червня 2015 р. № 26 К, ОСОБА_1 було звільнено з посади головного інженера за власним бажанням з 30 червня 2015 р. (а.с. 57).
Дана обставина також підтверджується наказом від 1 жовтня 2015 р. № 34-АК про внесення змін до штатного розпису та штатним розписом відповідача, в якому зазначено, що ОСОБА_1 на дату проведення перевірки не перебував у його штаті (а.с. 55-56, 58).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що акт перевірки № 322 підписано неуповноваженою особою, що є порушенням п. 6 ст. 7 Закону України № 877-V.
Крім того, судом також враховано, що згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт від 16 грудня 2013 р. № КС 083133501162 у відповідача за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Щолкінська, 2 проводиться реконструкція даного комплексу (а.с. 53-54).
Проте, даний факт жодним чином не відображено в акті перевірки № 322.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 57 КЦЗ України виробничі, жилі, інші будівлі та споруди, обладнання, транспортні засоби, що вводяться в дію чи експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції або технічного переоснащення, а також технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з пожежної безпеки.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 р. № 3038-VI (далі - Закон України № 3038-VI) проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотримання вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України № 3038-VI право на виконання будівельних робіт виникає з моменту реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорії складності.
Як убачається з декларації відповідача про початок виконання будівельних робіт від 16 грудня 2013 р. № КС 083133501162, об'єкт реконструкції належить до ІІІ категорії складності (а.с. 53 на звороті).
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 34 Закону України № 3038-VI зазначені у ч. 1 цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Водночас, відповідно до вимог ч. 1 ст. 39 Закону України № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти днів з дня реєстрації заяви.
Наведене свідчить, що лише після завершення будівництва, реконструкції або технічного переоснащення, виробничі, жилі, інші будівлі та споруди, обладнання, транспортні засоби, а також, технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.
Враховуючи, що позивачем до суду не було подано жодного доказу на підтвердження завершення процесу реконструкції, суд вважає, що висновки акта перевірки було зроблено без урахування того, що відповідачем здійснюється реконструкція комплексу.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та переконливих доказів на підтвердження порушення відповідачем законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.
Враховуючи те, що позивач має право застосовувати до відповідача встановлену законом відповідальність за порушення у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту лише після завершення його реконструкції, а також, те, що акт перевірки № 322 підписаний неуповноваженою особою, суд дійшов висновку, що у позивача відсутні законні підстави для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації території та роботи приміщень відповідача за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Щолківська, 2.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, що і було зроблено відповідачем.
Враховуючи те, що наведені позивачем твердження та подані докази не спростовують доводів відповідача, суд вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 1832, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Виноградова О.І.