16 грудня 2015 року м.Житомир справа № 806/5181/15
категорія 10.3.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чернової Г.В.,
секретар судового засідання Халімончук С.С.,
за участю: представника позивача ,
представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Житомирської обласної державної адміністрації в якому просить:
- визнати протиправними дії Житомирської обласної державної адміністрації щодо відмови в оформленні позивачу посвідчення особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 1.
- зобов"язати Житомирську обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідно до вимог чинного законодавства має право на отримання статутсу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 із числа осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовільнити з підстав зазначених в позові.
Представник відповідача позов не визнала. Вважає дії Житомирської обласної адміністрації правомірними, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактични обставини справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
20.02.2006року ОСОБА_1 видане посвідчення серії В-П № 666399 громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (а.с.3).
Згідно експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 1702 від 03.04.2015 ОСОБА_1 встановлено діагноз та зроблений висновок, що захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС ( а.с.12).
Відповідно до довідки обласної МСЕК-1 серії 12ААА № 213002 ОСОБА_1 з 24.04.2015року встановлено першу групу інвалідності безтерміново, яка настала внаслідок захворювання пов"язаного з впливом аварії на ЧАЕС (а.с.13).
У зв'язку з наведеним позивач звернувся до Житомирської обласної державної адміністрації з проханням видати йому посвідчення особи, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, перша категорія та надав пакет документів.
На свої звернення позивач отримав відповідь з Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації за № 13 П-741 від 25.06.2015 в якому зазначено про відсутність підстав для визначення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ( з числа потерпілих ) категорії 1 (а.с.16).
Вказана відмова мотивована тим, що у зв"язку з прийняттям закону України від 28.12.2014 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" статтю 2 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - виключено, водночас внесені зміни, зокрема до Закону України " Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно яких абзац п'ятий частини другої статті 2 виключено - із зон радіоактивного забруднення виключено зону посиленого радіоекологічного контролю. Як наслідок на момент огляду медико-соціальною експертною комісією (24.04.2015) посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії втратило чинність, а тому підстав для оформлення посвідчення особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії А згідно з чинним законодавстіом немає.
Основні положення, щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Питання віднесення осіб до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи визначені нормами статей 11,14 вказаного Закону.
До четвертої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи відносяться особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
У відповідності до Закону та Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997року №51, посвідчення категорія 1 серії А видається інвалідам з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
Статтею 12 Закону передбачено, що причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим ( незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Отже з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що однією з підстав для отримання посвідчення категорії 1 серії А є встановлення уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я причинного зв'язку інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Згідно з пунктом 1 частини1 ст. 14 Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи ( ст.ст.10,11, ч.3 ст.12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - категорія 1.
Порядок видачі посвідчень встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997року № 51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Положеннями абзацу першого пункту 3 Порядку № 51 встановлено, що інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобилькій АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення синього кольору, серія А.
Абзацом дев'ятим пункту 10 Порядку №51 закріплено, що посвідчення видаються потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Отже, з наведених норм вбачається, що у даному випадку позивачу для отримання посвідчення особи, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 законодавством визначено дві умови:
1. особа повинна мати статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи;
2. повинен бути встановлений причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня (тобто на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи) або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Суд звертає увагу, що будь-яких інших вимог, зокрема наявності статусу особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю для отримання посвідчення категорії 1 серії А, законодавець не визначає, єдиною умовою є лише відповідний висновок медичної установи.
Крім того, статтею 14 Закону чітко визначено, щодо категорії 1, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відносяться інваліди з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Як встановлено судом, та не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні, позивач 24.04.2015 отримав довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 213002 у якій зазначено, що ОСОБА_1 з 24.04.2015 має першу групу інвалідності та захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС.
З огляду на зазначене, судом визнається наявність у позивача право на отримання посвідчення категорії 1 серії А, оскільки він є інвалідом з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи та причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою встановлено відповідною медичною установою.
В свою чергу суд звертає увагу, що посилання відповідача на відсутність у позивача статусу особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, як на підставу для відмови їй у встановленні статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, є безпідставним.
Суд зауважує, що відповідно до норм чинного законодавства визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема 1 та 4 жодним чином не пов'язані між собою.
Статус потерпілого визначається не наявністю або відсутністю у особи посвідчення певної категорії, а законом. При цьому внесення змін Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» шляхом виключення із Закону України №79б-ХІ1 пільг для громадян віднесених до 4 категорії не свідчить про те, що особа вже не є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, а лише про те, що вона більше не має пільг встановлених для 4 категорії.
Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, шо втратили чинність, деяких законодавчих актів України» виключено також абзац п'ятий частини 2 (визначення зони посиленого радіоекологічного контролю) Закону України від 27 лютого 1991 року №791-ХІІ «Про правовий режим території, шо зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», що спричинило невизначеність поняття «зони посиленого радіоекологічного контролю», наведеного у пункті 4 частини 1 статті 11 Закону України №796-ХІІ.
Однак, Додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року №106 визначено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи.
Невизначеність поняття «зони посиленого радіоекологічного контролю» не є підставою для відмови у видачі посвідчення категорії 1 та невизнання особи такою, що не потерпіла від Чорнобильської катастрофи, оскільки залишається чинною постанова Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року №106 яка визначає перелік населених пунктів віднесених до цієї зони.
Крім того, суд наголошує, що у межах спірних правовідносин позивач не звертався до відповідача з жодними заявами про видачу йому посвідчення 4 категорії.
При цьому, як вже було зазначено судом, право особи на отримання посвідчення постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС в порядку пункту 1 частини 1 статті 14 Закону №796-ХІІ виникає у зв'язку зі встановленням інвалідності через захворювання, пов'язане з Чорнобильською катастрофою, а не в залежності від місця її проживання або роботи, як стверджує відповідач.
Відтак, посилання відповідача на те, що територія, на якій проживає позивач з 01.01.2015 не є зоною радіоактивного забруднення, взагалі не стосуються спірного права особи на отримання посвідчення постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС категорії 1.
Слід також наголосити, що попри виключення Законом України від 28.12.2014 № 76-УІІІ з числа територій, що зазнали радіоактивного забруднення зони посиленого радіоекологічного контролю осіб, які вже мають відповідні посвідчення 4 категорії статусу постраждалих від Чорнобильської катастрофи не позбавлено, відповідну категорію осіб з статті 11 Закону №796-ХІІ не виключено, посвідчення недійсними чи відкликаними не визнавались.
Суд виходить з того, що наявність висновку МСЕК про причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою безумовно свідчить про те, що ОСОБА1 є постраждалою від Чорнобильської катастрофи в розумінні статті 9 Закону №796-ХІТ.
Статтею 13 Закону №796-ХІІ встановлено, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На державу покладаються також зобов'язання щодо своєчасного медичного обстеження, лікування і визначення доз опромінення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до статті 1 Закону №796-ХІІ державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципі пріоритету життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи; соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відтак, суд переконаний, що позбавлення особи, якій встановлено інвалідність, зв'язок якої з Чорнобильською катастрофою підтверджений відповідною довідкою МСЕК, статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи, є протиправним.
Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача про протиправність дій відповідача в частині встановлення відсутності підстав для визначення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (з числа потерпілих) категорії 1, а тому такі дії визнаються судом протиправним.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача видати позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 суд зазначає про таке.
Приписами статті 65 Закону № 796 встановлено, що видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Таким чином, визначення статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та видача відповідного посвідчення є виключно дискреційними повноваженнями відповідних адміністрацій.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин
Разом з тим, завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого розгляду адміністративних справ.
Отже, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що для повного захисту прав позивача слід зобов'язати Житомирську обласну державну адміністрацію розглянути питання щодо видачі ОСОБА_1 відповідного посвідчення.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Зважаючи на вищевикладене та виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд визнає викладені в позовній заяві вимоги позивача частково обгрунтованими та відповідно такими, шо підлягають задоволенню в певній частині.
Керуючись ст.ст.158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовільнити частково.
Визнати протиправними дії Житомирської обласної державної адміністрації.
Зобов'язати Житомирську обласну державну адміністрацію розглянути питання щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Г.В. Чернова
Повний текст постанови виготовлено: 22 грудня 2015 р.