20 листопада 2015 р. Справа № 804/13274/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Криворізький міський центр зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 6 892,26 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 з 04.03.2014 року перебував на обліку в Криворізькому міському центрі зайнятості, наказом від 04.03.1014 року відповідачу призначена допомога по безробіттю. Проте, в період перебування на обліку в центрі зайнятості відповідач приховав факт вступу до навчального закладу. У зв'язку з чим не мав права на виплату йому допомоги з безробіття в сумі 6 892,26. Станом на дату розгляду адміністративного позову заборгованість ОСОБА_1 складає 6 892,26 грн. На підставі вищевикладеного, просить суд стягнути з відповідача заборгованість.
Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України позов прийнято до розгляду в скороченому провадженні та ухвалою суду відповідачу запропоновано у 10-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття надати до суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.
Відповідач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та отримав вищезазначену ухвалу 31 жовтня 2015 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що 27 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Криворізького міського центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітнього. Криворізьким міським центром зайнятості наказом від 04.03.2014 року №НТ140304 було надано відповідачу статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.
Згідно наказу від 01.04.2015 року № НТ150401 вирішено повернути кошти у встановленому порядку відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Мінпраці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307.
Згідно даних Криворізького міського центру зайнятості, за період з 01.09.2014 року по 31.12.2014 року ОСОБА_1 було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 4 481,31 грн.
Окрім того, 24 жовтня 2014 року між Криворізьким міським центром зайнятості та ОСОБА_1 було укладено договір №047014102400004 про професійне навчання за професією монтажник санітарно-технічних систем і устаткування на період з 27.10.2014 року по 02.01.2015 року.
Криворізьким міським центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, яким встановлено, що на момент перебування на обліку в Криворізькому міському центрі зайнятості ОСОБА_1 був зарахований до складу учнів ДНЗ «Криворізький центр професійної освіти металургії та машинобудування», про що 01.04.2015 року був складений акт №275 розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Станом на день звернення заборгованість ОСОБА_1 складає 6 892,26 грн. (4 481,31 грн. (виплачена допомога по безробіттю) +2 410,95 грн. (вартість навчання).
Неповернення коштів відповідачем у добровільному порядку стало причиною звернення позивача до суду для їх стягнення у судовому порядку.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходив з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000р. N 1533-III, Закону України “Про зайнятість населення” від 05.07.2012р. N 5067-VI.
Статтею 1 Закону України від 02.03.2000 №1533-ІІІ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (далі - Закон №1533-ІІІ) визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до п.п.25 п.4 Положення про Державну службу зайнятості України, затвердженого указом Президента України від 16 січня 2013 року №19/2013, Державна служба зайнятості України виконує функції виконавчої дирекції Фонду, забезпечує організацію діяльності правління Фонду.
Частиною 1 ст.22 Закону №1533-ІІІ передбачено, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Стаття 31 Закону №1533-III містить вичерпний перелік обставин, за яких виплати з безробіття мають бути припинені. Зокрема, виплата допомоги з безробіття припиняється у разі приховання відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу або здійснення іншої діяльності за винагороду за період одержання допомоги з безробіття.
Підпункт 1 п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307, встановлено, що виплата допомоги з безробіття припиняється у разі вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва (з дня зарахування до навчального закладу).
Частиною 1 ст.4 Закону України “Про зайнятість населення” від 05.07.2012 №5067-VI передбачено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
Отже, не можуть бути безробітними особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
Відповідно до ч.2 ст.36 Закону №1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з ч.3 ст.36 Закону №1533-III сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Абз.5 ч.1 ст.34 Закону №1533-III встановлено право Фонду стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, який вступив до навчального закладу на денну форму навчання було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 4 481,31 грн та витрачено грошові кошти у розмірі 2 410,95 грн на його навчання.
Отже, вступ ОСОБА_1 на денну форму навчання до Державного навчального закладу «Криворізький центр професійної освіти металургії та машинобудування» виключає можливість отримання ним допомоги по безробіттю за вказаний період.
Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Криворізького міського центру зайнятості обґрунтований, підтверджений належними доказами та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Криворізького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Криворізького міського центру зайнятості кошти у сумі 6 892,26 грн.
Постанова підлягає негайному виконанню в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_2