копія
24 листопада 2015 р. Справа № 804/15161/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
представника позивача представника відповідача-1 ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до відповідача-1: Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта банк" ОСОБА_6, відповідача-2: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
20 жовтня 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до відповідача-1: уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - ОСОБА_6, відповідача-2: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому, з урахуванням уточнень до позову, просить:
визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - ОСОБА_6 щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №001-03726-240215 «Найкращий від Миколая» від 24.02.2015 р. укладеного між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), оформлені листом Вих. № 8821/290 від 23.09.2015 р.;
зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - ОСОБА_6 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу (депозиту) №001-03726-240215 «Найкращий від Миколая» від 24.02.2015 р.;
зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 136 976,38 грн. за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу (депозиту) №001-03726-240215 «Найкращий від Миколая» від 24.02.2015 р., укладеного між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_5.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 24.02.2015 р. між ОСОБА_5 та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір № 001-03726-240215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США.
На виконання умов договору позивачу було відкрито вкладний (депозитний) рахунок №26301113035304.
Також було визначено, що зарахування вкладу на рахунок може бути здійснено шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента.
24.02.2015 р. на рахунок позивача було перераховано суму вкладу у розмірі 5 100,00 доларів США.
25.05.2015 року позивач звернувся до банку з вимогою повернути кошти у зв'язку із закінченням строку дії договору.
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб.
Однак, на початку жовтня 2015 року позивач отримав від Тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банку» лист, яким позивача повідомлено, що згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Договір № 001-03726-240215 від 24.02.2015 р. є нікчемним.
Позивач стверджує, що безпідставне та необґрунтоване визнання договору нікчемним автоматично призводить до не включення позивача до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що порушує право на отримання гарантованої суми вкладу позивачем.
Висновки відповідача щодо нікчемності укладеного правочину позивач вважає необґрунтованими, оскільки для визнання нікчемним договору, укладеного між позивачем та банком, не має підстав. Докази, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави - відсутні.
В силу положень ч.3 ст. 228 ЦК України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
В обґрунтування позивач наголосив на тому, що жодного відповідного судового рішення про визнання недійсним договору не має. Отже відсутні підстави для не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача, просив відмовити у їх задоволенні та пояснив, що 02 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України за № 150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року за № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» призначено ОСОБА_6.
ОСОБА_7 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №71 від 08.04.2015 року тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк» запроваджено на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно.
ОСОБА_7 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03.08.2015 року строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» продовжено по 02 жовтня 2015 року включно.
Постановою НБУ №664 від 02.10.2015 року відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ «Дельта Банк».
ОСОБА_7 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №181 від 02.10.2015 року розпочата процедура ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк» було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною 3 статті 38 Закону.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Перевірка здійснювалася на виконання Наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» № 408 від 29.05.2015 року, та на виконання рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 174/15 від 27.07.2015 року.
Перевірці підлягали договори (правочини) за вкладними операціями, передані на розгляд Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк» Комісією з перевірки вкладів фізичних осіб АТ «Дельта Банк», відповідно до протоколу від 14.09.2015 року.
За результатами перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та фізичними особами-клієнтами банку після 16.01.2015 року включно.
Так, дії певних фізичних осіб щодо перерахування з власних поточних рахунків коштів на вкладні (депозитні) рахунки інших фізичних осіб, відкриті в ПАТ «Дельта Банк», були зумовлені тим, що сума грошових коштів на рахунках клієнтів - ініціаторів операцій на момент здійснення операції перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом, та відповідно, з огляду на незадовільний стан платіжної дисципліни ПАТ «Дельта Банк», для таких клієнтів існували ризики щодо незадоволення кредиторських вимог в результаті ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та реалізації його майна.
З огляду на це вказані фізичні особи - платники ініціювали перерахування з власних поточних та вкладних рахунків на вклади (депозити) певної кількості інших фізичних осіб грошових коштів у розмірі, що є необхідним для подальшого відшкодування коштів Фондом ініціатору переказу та/або отримувачу переказу.
При цьому клієнти - ініціатори перерахування коштів, з огляду на наявність на власних рахунках залишків коштів, були кредиторами банку за відповідними договорами банківських вкладів та/або договорами банківських рахунків.
Зазначені операції із перерахування грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб, відкриті в банку, були здійснені в період дії Постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних». Відповідно до зазначеної Постанови було прийнято рішення про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
При цьому, як зазначено в Рішенні Виконавчої дирекції Фонду, керівників структурних підрозділів банку було повідомлено про обмеження на здійснення певних операцій, встановлені вказаної Постановою, лише 15.01.2015 р. а отже, факт надання переваги банком кредиторам може бути доведений виключно щодо договорів банківського вкладу, укладених після 16.01.2015 року включно.
Тобто, за таких умов, укладання між банком та фізичними особами після 16.01.2014 року договорів банківського вкладу, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є кредиторами банку, та які не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду з огляду на перевищення залишків на рахунках граничної суми відшкодування, мало наслідком надання банком кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами. При цьому така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб.
Переважна більшість укладених договорів банківського вкладу (депозиту) містить умову, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку. Відповідно до пункту 5.11. Правил банківського обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», затверджених ОСОБА_7 директорів АТ «Дельта Банк» Протоколом № 14 від 20 березня 2013 року (з відповідними змінами) зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається. Фактично ж кошти вносилися третіми особами, що є порушенням умов Договору та Правил.
На підставі вищевикладеного, Комісія дійшла висновку, що умови договорів банківських вкладів (перелік яких наведено в Додатку № 1 до цього Протоколу), укладені між банком та фізичними особами після 16.01.2015 року включно, за якими здійснювалися перерахування коштів на вкладні рахунки з рахунків фізичних осіб, що є одночасно кредиторами банку, надають кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами, а отже - такі договори банківського вкладу є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону.
Отже, з метою недопущення безпідставного отримання коштів вкладниками за договорами банківського вкладу, що є нікчемними відповідно до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також на виконання приписів статті 37 та 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», комісія вирішила:
визначити, що за 1 424 операціям на загальну суму 197 530 212,90 грн. по перерахуванню коштів на вкладні рахунки за договорами банківського вкладу, які є нікчемними відповідно до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є підстави для обмеження виплат коштів вкладникам - отримувачам за такими операціями, на час ліквідації банку, за рахунками, перелік яких міститься в Додатку № 2 до цього Протоколу.
Рекомендувати Уповноваженій особі Фонду після запровадження процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» видати відповідний наказ щодо обмеження на час ліквідації банку виплат коштів вкладникам - отримувачам коштів, за рахунками, перелік яких міститься в Додатку № 2 до цього Протоколу.
Надати на затвердження Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» даний протокол засідання з перевірки вкладів фізичних осіб ПАТ «Дельта Банк».
Таким чином, наголосив представник відповідача-1 Уповноважена особа діяла та діє у межах повноважень наданих, зокрема, ст. ст. 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів», з дотриманням встановленого принципу щодо найменших збитків для вкладників, та мала усі законні підстави щодо тимчасового обмеження (під час здійснення тимчасової адміністрації) операцій щодо виплат суми відшкодування позивачеві за договором банківського вкладу (депозиту) та банківського рахунку.
Представник відповідача-2 в судове засідання не прибув, про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином. Заперечень проти позову на адресу суду не надіслав.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача-1, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступні обставини.
Між позивачем та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» 24.02.2015 р. було укладено договір № 001-03726-240215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США.
На виконання умов пп. 1.6. договору позивачу було відкрито вкладний (депозитний) рахунок №26301113035304.
Згідно пп. 1.2. договору сума вкладу становила - 5 100,00 доларів США.
У відповідності до пп. 1.8. договору зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого у банку, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами договору.
Згідно додаткової угоди №1 до договору №001-03726-240215 від 24 лютого 2015 р. пункт 1.8 договору викладено у наступній редакції: зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору.
24.02.2015 р. на рахунок позивача було перераховано суму вкладу у розмірі 5 100,00 (п'ять тисяч сто доларів США 00 центів), що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності №46363930.
Відповідно до пп. 1.3. договору вклад залучався на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок по 25.05.2015 р., тобто, строком на три календарних місяця.
У пп. 1.10. договору визначено, що у разі закінчення строку залучення вкладу, зазначеного у пп. 1.3. договору, або в разі дострокового припинення дії цього договору, вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок відкритий на ім'я вкладника в установі банку.
25.05.2015 р. закінчився строк дії договору, через що позивач звернувся до банку з вимогою повернути йому грошові кошти, що були ним розміщені у банку згідно умов договору.
02.03.2015 р. на підставі постанови Правління Національного банку України від №150 «Про віднесення Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 р. прийнято рішення № 51 про запровадження з 03.03.2015 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк», код: 34047020, МФО: 380236, місцезнаходження: вул. Щорса, 36- Б, м. Київ, 01133.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_6.
Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» було запроваджено строком на 3 місяці з 03.03.2015 р. до 02.06.2015 р.
02.10.2015 р. Постановою Правління Національного банку України № 664 вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Дельта Банк».
Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб та призначено ОСОБА_6 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку строком на 2 календарних роки, а саме з 05.10.2015 р. до 04.10.2017 р. включно.
На початку жовтня 2015 року позивач отримав від Тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» лист №8821/290 від 23.09.2015 р. в якому зазначено, що згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», договір № 001-03726-240215 від 24.02.2015 р. є нікчемним. Також було наголошено, що відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Кошти в сумі 5 100,00 (п'ять тисяч сто доларів США 00 центів) надійшли на депозитний рахунок, шляхом безготівкового перерахування коштів з поточного рахунку однієї фізичної особи - резидента на рахунок іншої фізичної особи - резидента вкладника, відкриті в одному банку ПАТ «Дельта Банк».
Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до ст. 633 ЦК України договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.
До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Згідно ч. 2 ст. 1059 ЦК України у разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.
Відповідно до ст. 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.
Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.
Згідно ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом
Згідно ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Згідно п. 18 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вбачається, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, що виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Отже, для застосування санкцій, передбачених ст. 228 ЦК України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо порушує конституційні права і свободи людини і громадянина та суперечить інтересам держави і суспільства.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-III від 05.04.2001 р. для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі.
Види безготівкових розрахунків визначаються законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України.
Відповідно до п. 7.1. ст. 7 Закону № 2346-III банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки.
Згідно пп. 7.1.1. ст. 7 Закону № 2346-III вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору.
Згідно пп.7.1.5. ст. 7 Закону № 2346-III зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженої Постановою правління Національного банку України від 21.01.2014 р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976 (надалі - Інструкція), учасники безготівкових розрахунків - банки та їх філії, підприємства, фізичні особи та інші клієнти банку, з рахунків яких списуються або на рахунки яких зараховуються кошти; платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
Відповідно до п. 1.6 Інструкції банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, іншим нормативно-правовим актам. Однак, не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.
Відповідно п. 1.7 Інструкції, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів, згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
Пунктом 1.8. Інструкції визначено, що платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.
Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках.
Відповідно п. 7.13 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 р. за №1172/8493, вбачається, що з поточного рахунку в іноземній валюті за розпорядженням фізичної особи-резидента або за його дорученням проводяться операції, зокрема перерахування в межах України на рахунок іншої фізичної особи-резидента.
Нормативно-правові акти та спірний договір не містять заборони на відкриття депозитного вкладу шляхом безготівкового перерахування коштів з поточного рахунку однієї фізичної особи - резидента на рахунок іншої фізичної особи - резидента, відкриті в одному банку.
Доказів того, що укладений між позивачем та «Дельта Банк» договір №№001-03726-240215 посягає на суспільні, економічні та соціальні основи держави відповідачем-1 не надано, а тому вказаний правочин є дійсним і таким, що вчинений у відповідності до вимог чинного законодавства.
Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VI від 23.02.2012 р. (далі Закон № 4452-VI) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI вкладник це фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону № 4452-VI управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду.
Відповідно до ст. 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" , - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Згідно ч. 2-3 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" , - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Відповідно до ч.5 ст. 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно ч. 6 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до пунктів 3-5 розділу III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (далі - Положення) уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на СD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення Фонд складає лише на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи:
1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду у випадку відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру;
4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Окрім цього, порядок відшкодування Фондом вкладів фізичних осіб врегульований нормами "Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами" затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 р. № 14.
Відповідно до п. 4 розділу II Положення банк після отримання повідомлення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку повинен здійснити: нарахування відсотків та перерахування з рахунків з обліку нарахованих витрат податку з оподаткованого доходу; відображення операцій з використанням платіжних карток, а також усіх видаткових операцій, що відбулися після початку процедури виведення Фондом банку з ринку; консолідацію інформації про вкладників на рівні головного банку; звірку сум залишків за вкладами і нарахованими відсотками, зменшеними на суму податку, між базою даних та балансовими рахунками, на яких обліковуються вклади фізичних осіб і нараховані за ними відсотки. Результати звірки оформлюються у вигляді ОСОБА_4 звірки бази даних та балансових рахунків за формою, визначеною Правилами формування та ведення баз даних про вкладників, затвердженими рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.07.2012 року №3, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23.08.2012 року №1430/21742.
Враховуючи те, що позивач є вкладником ПАТ «Дельта Банк» в розумінні положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд приходить до висновку, що позивач має бути включений до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включає тих чи інших осіб, які мають право на отримання гарантованої суми, лише на підставі та відповідно до переліку складеного відповідачем-1.
Оскільки позивач не був включений відповідачем-1 до загального реєстру вкладників, суд вважає, що вимога позивача до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_5 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 136 976,38 грн. за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу (депозиту) №001-03726-240215, є передчасною.
В іншій частині, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити.
На підставі ст. 94 КАС України, враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача понесені судові витрати у сумі 974,40 грн.
Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта банк" ОСОБА_6 щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 001-03726-240215 "Найкращий від Миколая" від 24.02.2015 року, укладеного між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), оформлені листом Вих. № 8821/290 від 23.09.2015 року.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - ОСОБА_6 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити ОСОБА_5 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу (депозиту) № 001-03726-240215 "Найкращий від Миколая" від 24.02.2015 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити на користь ОСОБА_5 з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 974,40 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови складено 30 листопада 2015 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 30 листопада 2015 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1