19 листопада 2015 р. Справа № 804/6205/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс»,
до відповідачів:
ОСОБА_1 відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції,
Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області,
ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3,
про визнання протиправними та скасування постанов.
Обставини спарви: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про визнання протиправними та скасування постанов, якими накладено арешт, а саме:
- арешт на все нерухоме майно на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП 21650297 від 10.08.2010р. ОСОБА_1 ВДВС Дніпропетровського МУЮ;
- арешт на квартиру на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження №25465718 від 19.08.2011р. ОСОБА_1 ВДВС Дніпропетровського МУЮ;
- арешт на все нерухоме майно на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП 27891887 від 23.08.2011р. Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області;
- арешт на все нерухоме майно на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП 35714869 від 17.12.2012р. ОСОБА_2 ВДВС Дніпропетровського МУЮ;
- арешт на все нерухоме майно на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП 42532584 від 19.03.2014р. ОСОБА_1 ВДВС Дніпропетровського МУЮ;
- арешт на все нерухоме майно на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП 43060522 від 05.05.2014р. ОСОБА_1 ВДВС Дніпропетровського МУЮ;
- арешт на все нерухоме майно на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП 12996943 від 22.05.2013р. ОСОБА_1 ВДВС Дніпропетровського МУЮ,
в частині накладення арешту на нерухоме майно: квартира загальною площею 44,1 кв.м, 27 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є кредитором ОСОБА_3 за кредитним договором №0301/0308/88-028 від 20.03.2008р., відповідно до умов договору факторингу №15 від 12.12.2011 року укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», а також іпотекодержателем нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, на підставі договору відступлення прав за іпотечним договором укладеного 28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс». 13.03.2015р. позивачу при зверненні до нотаріуса стало відомо, що на майно третьої особи, у тому числі нерухоме майно, накладені арешти, які порушують права позивача, оскільки позивач має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок заставного майна. Також в адміністративному позові зазначив про розгляд справи в порядку письмового провадження у разі відсутності представника позивача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2015р. до участі у справі залучено ОСОБА_2 ВДВС Дніпропетровського МУЮ як другого відповідача.
Відповідачі та третя особа в судове засідання не з'явилися, про дату, час місце розгляду справи повідомлялися судовими повістками, заперечень на адміністративний позов не надали.
Відповідач ОСОБА_1 ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції надав суду клопотання про розгляд справи без участі його представника. Крім того, зазначив, що не може надати завірені копії виконавчого провадження №21650297 у зв'язку із знищенням його у 2014р. Виконавчі провадження №25465718, 35714869, 42532581, 12996943 не має можливості надати, оскільки у відділі не перебували та не перебувають провадження за вказаними номерами. Також надав копію виконавчого провадження №43060522 та копію розпорядження №2 від 23.01.2015р. на знищення виконавчих проваджень за 2011р.
Відповідач ОСОБА_2 ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд -
20.03.2008р. між ПАТ «Сведбанк» (банк) та ОСОБА_3 (позичальник) укладений кредитний договір №0301/0308/88-028, згідно умов якого банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 56600,00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти з користування кредитом та виконати свої зобов'язання в повному обсязі, у строки, передбачені цим договором.
Розділом 2 вказаного кредитного договору визначено, що у забезпеченням виступає іпотека: АДРЕСА_3.
В забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором №0301/0308/88-028 від 20.03.2008р., між ПАТ «Сведбанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (іпотекодавець) укладено іпотечний договір №0301/0308/88-028-Z-1 від 20.03.2008р., за яким іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.
28.11.2012р. між ПАТ «Сведбанк» (банк) та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (фактор) укладено договір факторингу №15, за яким банк відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначеними в реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить банку на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги банку набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає банку за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну.
ОСОБА_4 п.2.2 вказаного договору, одночасно з відступленням права вимоги заборгованості, банк відступає фактору права за договором забезпечення, на підставі договорів про відступлення права вимоги.
Відповідно до вказаного, 28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк» (первісний іпотекодержатель) та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (новий іпотекодержатель) укладено договір відступлення прав за іпотечними договорами, згідно якого, первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю права за іпотечними договорами, перелік яких наведено у Додатку №1.
ОСОБА_4 про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація змін) №39104475 від 03.12.2012р. до реєстраційного запису Державного реєстру іпотек 6830564 контрольна сума А991ДВ5Б7Б внесені наступні зміни: вилучено потекодержателя - ВАТ «Сведбанк» та додано іпотекодержателя - ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс».
За приписами ч.2 ст.1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
ОСОБА_4 ст.16 Закону України «Про заставу» право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.
Відповідно до ч.1 ст.589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
З матеріалів справи вбачається, а саме з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо фізичної особи ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), вбачаються наступні типи обтяження:
- арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 1605492, спеціальний розділ), зареєстровано: 11.07.2013р. реєстратором: ОСОБА_5, Реєстраційна служба Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області, підстава виникнення обтяження: постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 12996943, виданий 22.05.2013р., обтяжувач: ОСОБА_1 ВДВС Дніпропетровського МУЮ; опис предмета обтяження нежиле приміщення, загальною площею 151,50 кв.м., адреса: Дніпропетровська області, м.Дніпропетровськ, проспект Кірова, б.58, приміщення 1;
- арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 5094975, спеціальний розділ), зареєстровано: 25.03.2014р. реєстратором: ОСОБА_6, Реєстраційна служба Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області, підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: В15 №42532584, виданий 19.03.2014р., обтяжувач: ОСОБА_1 ВДВС Дніпропетровського МУЮ; опис предмета обтяження все нерухоме майно;
- арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 5597573, спеціальний розділ), зареєстровано: 08.05.2014р. реєстратором: ОСОБА_6, Реєстраційна служба Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області, підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: В15 №43060522, виданий 05.05.2014р., обтяжувач: ОСОБА_1 ВДВС Дніпропетровського МУЮ; опис предмета обтяження все нерухоме майно;
- заборона на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 5683034), зареєстровано: 18.09.2007р. реєстратором: Приватний нотаріус ОСОБА_7 підстава обтяження: договір іпотеки, 4695-001/07Ф, 18.09.2007р., Приватний нотаріус ОСОБА_7, реєстровий номер 1568; об'єкт обтяження нежиле приміщення, загальною площею 151,5 кв.м., за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Кірова, б.58, приміщення 1, номер РПВН: 19912321, заявник АКБ «Правекс-банк»;
- заборона на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 6821179), зареєстровано: 19.03.2008р. реєстратором: Приватний нотаріус ОСОБА_8, підстава обтяження: договір про внесення змін і доповнень до договору іпотеки №4695-001/07Ф, 3236, 19.03.2008р., ПН ДМНО ОСОБА_8, об'єкт обтяження нежиле приміщення, загальною площею 151,5 кв.м., за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Кірова, б.58, приміщення 1;
- заборона на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 6830861), зареєстровано: 20.03.2008р. реєстратором: Приватний нотаріус ОСОБА_9, підстава обтяження: договір іпотеки №0301/0308/88-028-Z-1, 20.03.2008р., об'єкт обтяження квартира, загальною площею 44,1 кв.м., адреса: АДРЕСА_5.
- арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 10331607), зареєстровано: 06.10.2010р. реєстратором: Дніпропетровська філія ДП «Інформаційний центр» МЮУ, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП №21650297, 10.08.2010р., ОСОБА_1 ВДВС Дніпропетровського МУЮ; об'єкт обтяження невизначене майно боржника у межах суми стягнення 14505,17 грн.;
- арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 11520868), зареєстровано: 19.08.2011р. реєстратором: Дніпропетровська філія ДП «Інформаційний центр» МЮУ, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.08.2011р., 25465718, 19.08.2011р., ОСОБА_1 ВДВС Дніпропетровського МУЮ, державний виконавець О.С.Кім, об'єкт обтяження квартира, адреса: АДРЕСА_6.
- арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 11532975), зареєстровано: 23.08.2011р. реєстратором: Дніпропетровська філія ДП «Інформаційний центр» МЮУ, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП №27891887, 23.08.2011р., Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, державний виконавець Осельський Є.С., об'єкт обтяження невизначене майно, все нерухоме майно (в межах суми стягнення).
- арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 13395578), зареєстровано: 17.12.2012р. реєстратором: Дніпропетровська філія ДП «Інформаційний центр» МЮУ, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №357148696, 17.12.2012р., ОСОБА_2 ВДВС Дніпропетровського МУЮ, державний виконавець Корчемкіна М.В., об'єкт обтяження невизначене майно, все нерухоме майно.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про іпотеку» у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Пунктом 1 частини 1 статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходом примусового виконання судових рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
ОСОБА_4 частини 1 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт на майно боржника може накладатись державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.
При цьому, згідно частини 8 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
За положеннями статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що іпотека як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов'язання, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору - іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності в боржника заборгованості перед кредитором.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).
За змістом частини 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до частини 7 статті 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Таким чином, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача -іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.
Водночас, частина 3 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто лише у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів, а також якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
З вищенаведеного вбачається, що існує чіткий перелік підстав, коли на заставлене майно боржника може бути звернено стягнення особою, яка не є заставодержателем.
Верховний Суд України у постанові від 9 квітня 2014 року у справі №6-13цс14 зазначив, що з урахуванням положень частини восьмої статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» та частини шостої статті 3 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання здійснюється за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, який має пріоритет перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки, на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.
Положеннями частини 1 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Відтак, накладення арешту постановами від 19.03.2014р. В15 №42532584, від 05.05.2014р. В15 №43060522, від 10.08.2010р. ВП №21650297, від 23.08.2011р. ВП №27891887 та від 17.12.2012р. ВП №357148696 є елементом процедури стягнення на майно боржника на користь інших стягувачів, які не є заставодержателем спірного майна, тому відповідачі, накладаючи арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 повинні були керуватися приписами частини 3 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» та положеннями Закону України «Про іпотеку».
Положеннями частини 2 статті 3 Закону України «Про іпотеку» закріплено, що взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Отже, право застави у даному випадку виникає з моменту реєстрації Іпотечних договорів.
Крім того, як вбачається з витягу з реєстру заборгованостей боржників №1-Б від 28.11.2012р. заборгованість ОСОБА_3, що відступається, станом на 28 листопада 2012 року становить 103818,26 дол. США, а вартість предмету іпотеки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до договору іпотеки від 20 березня 2008 року №0301/0308/88-028-Z-1, становить 381150.00 грн. (за згодою сторін).
Відтак, вартість предмета іпотеки не перевищує розмір заборгованості боржника іпотекодержателю.
Аналізуючи норми частини 3 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» суд акцентує увагу, що задоволення вимог на заставлене майно, тобто предмет іпотеки, може бути здійснено лише за виконання двох умов: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; вартість предмета застави повинна перевищувати розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Таким чином, умови, встановлені приписами статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів у виконавчих провадженнях В15 №42532584, В15 №43060522, ВП №21650297, ВП №27891887 та ВП №357148696, які не є заставодержателями на заставлене майно, у даному випадку відсутні.
При цьому, суд враховує, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що відповідачі в порядку, визначеному частиною 4 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» повідомили позивача як іпотекодержателя про накладення арешту на заставне майно та роз'яснили йому право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Разом з тим статтею 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону
За змістом частини 1 статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Наведеним приписам чинного законодавства кореспондують положення пункту 12.3 договору іпотеки від 20 березня 2008 року №0301/0308/88-028-Z-1.
Зокрема, підпунктом 12.3.1 пункту 12.3 названого договору передбачено, що задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» у випадку задоволення вимог іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої у цьому підпункті пункту 12.3 договору, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. Сторони погодили, що право іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки на підставі положень підпункту 12.3.1 пункту 12.3 є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій іпотекодавця.
Натомість накладені та не зняті арешти на майно іпотекодавця (третьої особи) виключає можливість реєстрації права власності на предмет іпотеки позивачем на підставі положень статті 37 Закону України «Про іпотеку» та підпункту 12.3.1 пункту 12.3 договору іпотеки від 20 березня 2008 року №0301/0308/88-028-Z-1.
Враховуючи наведене, позивач, як обтяжувач з вищим пріоритетом, встановленим Законом України «Про іпотеку», володіє переважним та першочерговим правом на отримання задоволення своїх вимог щодо одного й того ж нерухомого майна, а тому накладення відповідачами арештів на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці, обмежує забезпечене іпотекою право ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на першочергове право задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.
Положення частини 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язують державного виконавця у разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку подавати запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряти, чи не перебуває це майно під арештом.
Положення частини 2 статті 4 вказаного Закону надають право державному виконавцю під час виконання рішень на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти.
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, та як наслідок про необхідність задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов в частині накладення арешту на нерухоме майно: квартира загальною площею 44,1 кв.м, 27 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
- арешт на все нерухоме майно на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП 21650297 від 10.08.2010р. ОСОБА_1 ВДВС Дніпропетровського МУЮ;
- арешт на все нерухоме майно на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП 27891887 від 23.08.2011р. Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області;
- арешт на все нерухоме майно на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП 35714869 від 17.12.2012р. ОСОБА_2 ВДВС Дніпропетровського МУЮ;
- арешт на все нерухоме майно на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП 42532584 від 19.03.2014р. ОСОБА_1 ВДВС Дніпропетровського МУЮ;
- арешт на все нерухоме майно на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП 43060522 від 05.05.2014р. ОСОБА_1 ВДВС Дніпропетровського МУЮ;
Щодо решти позовних вимог про визнання протиправним та скасування постанов про арешт у виконавчих провадження ВП 12996943 та 25465718, суд залишає їх без задоволення з огляду на наступне.
Як зазначалося вище в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо фізичної особи ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), наявні відомості про арешт згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 12996943, виданий 22.05.2013р., обтяжувач: ОСОБА_1 ВДВС Дніпропетровського МУЮ; опис предмета обтяження нежиле приміщення, загальною площею 151,50 кв.м., адреса: Дніпропетровська області, м.Дніпропетровськ, проспект Кірова, б.58, приміщення 1, тобто на об'єкт нерухомості, який не є предметом іпотечного договору №0301/0308/88-028-Z-1 від 20.03.2008р.
ОСОБА_4 ухвали Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 29.04.2013р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/32080514) у справі №203/2688/13-ц задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про заміну сторони виконавчого провадження та замінено Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» у виконавчому провадженні про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, належну ОСОБА_2, відкритому за виконавчим написом №1297, учиненим 25 лютого 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс».
Вищезазначена ухвала обґрунтована тим, що 25 лютого 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було вчинено виконавчий напис №1297 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2. Зобов'язання останнього виникло за кредитним договором № 0301/0308/88-028 від 20.03.2008 р.
21 березня 2011 року на підставі вказаного виконавчого напису ОСОБА_1 відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження. 28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» було укладено договір факторингу №15, за яким ПАТ «Сведбанк» відступило ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» право вимоги за кредитним договором №0301/0308/88-028 від 20.03.2008р.
Отже, арешт на квартиру на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 19.08.2011р. у виконавчому провадженні №25465718, накладений державним виконавцем Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя ПАТ «Сведбанк» (правонаступник - ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс»).
Керуючись ст.ст.160-163, 167 КАС України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ОСОБА_1 ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 10.08.2010р. (ВП 21650297) в частині накладення арешту на нерухоме майно: квартира загальною площею 44,1 кв.м, 27 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області від 23.08.2011р. (ВП 27891887) в частині накладення арешту на нерухоме майно: квартира загальною площею 44,1 кв.м, 27 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ОСОБА_2 ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 17.12.2012р. (ВП 35714869) в частині накладення арешту на нерухоме майно: квартира загальною площею 44,1 кв.м, 27 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ОСОБА_1 ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 19.03.2014р. (ВП 42532584) в частині накладення арешту на нерухоме майно: квартира загальною площею 44,1 кв.м, 27 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ОСОБА_1 ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 05.05.2014р. (ВП 43060522) в частині накладення арешту на нерухоме майно: квартира загальною площею 44,1 кв.м, 27 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя ОСОБА_10