16 грудня 2015 року Справа № 803/3676/15
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідача-1 ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача-2 ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі - ГУ ДКС у Волинській області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 жовтня 2015 року №0043311701, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10178 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, Луцькою ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок в банку за червень 2015 року, про що було складено акт №4047/17-03/НОМЕР_1 від 18.09.2015 року.
Згідно висновку Луцької ОДПІ фізична особа-підприємець ОСОБА_5 вчинив порушення п.198.4 ст.198, п.200.1, п.200.4 «б» ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищив суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у податковій декларації за травень 2015 року на суму 10178 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки Луцька ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 02 жовтня 2015 року №0043311701, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10178,00 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції на суму 5089,00 грн.
Позивач не погоджується з висновками акта перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням з наступних підстав.
Вважає, що висновок Луцької ОДПІ про те, що ним не підтверджено використання та списання у перевіряємому періоді пального, придбаного в Україні в кількості 3865 л., є абсолютно голослівним та не відповідає обставинам справи. Вказує на те, що перевіряючому були надані усі необхідні підтверджуючі документи про купівлю дизельного пального, в тому числі і тих 3865 л., про які згадано в акті перевірки. Також надані усі необхідні шляхові листи про використання пального, в тому числі і згаданого вище, а тому він не розуміє на підставі чого перевіряючий робить згаданий вище висновок про те, що вказана кількість пального була закуплена за кордоном, оскільки підтверджучих документів про це він перевіряючому не надавав.
На підставі наведеного просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 02 жовтня 2015 року №0043311701, а також стягнути суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10178 грн.
В поданих до суду письмових запереченнях проти позову представник відповідача 1 адміністративний позов не визнав та вважає його безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Вказує на те, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, визначених статтею 200 ПК України та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39. Так, відповідно до вимог зазначеного законодавства, відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами державної казначейської служби у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу відповідного висновку. Представник відповідача вважає, що за таких обставин рішення суду про задоволення позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість буде помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника податку на додану вартість. У зв'язку з цим просить відмовити у задоволенні цієї вимоги позивача.
Щодо висновків акта перевірки №4047/17-03/НОМЕР_1 від 18.09.2015 року представник відповідача 1 зазначає, що в ході проведення перевірки проведено детальний аналіз списання палива відповідно норм списання та у відповідності до марок автомобілів та шляхових листів. Перевіркою встановлено, що згідно податкової звітності з податку на додану вартість та наданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 документів, зокрема шляхових листів, товарно-транспортних накладних, CMR, актів виконаних робіт, залишків пального тощо, підприємцем завищено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2015 року на 10178 грн.
Згідно аналізу шляхових листів встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_5 у червні 2015 року використав 17184,24 л. пального, зокрема: придбаного в Україні - 13319,24 л. та придбаного за межами території України - 3865 л., що підтверджено перевіркою. За таких умов платником не підтверджено використання та списання у перевіряємому періоді пального, придбаного в Україні в кількості 3865 л., у зв'язку з чим позивачем завищено податковий кредит за червень 2015 року на суму 10178 грн. (3865 л*15,8/6), де 15,8 грн. - вартість дизельного пального, придбаного в ТОВ “Синергія 1999” з ПДВ.
Фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума ПДВ складає 35583,00 грн., зокрема за червень 2015 року - 35583,00 грн., що відображено у додатку 1 до першого примірника акта перевірки.
На підставі наведеного просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідач 2 у письмовому поясненні в справі зазначив, що відповідно до норм чинного законодавства орган державної фіскальної служби надає висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету, на підставі якого орган казначейства перераховує платникові податку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку.
Згідно з інформацією, наданою листом Управління Державної казначейської служби України у м. Луцьку Волинської області (далі - Управління Казначейства) від 20.11.2015 року №02-03/2462, на підставі узагальненої інформації №38 ПК та висновку Луцької ОДПІ від 25.09.2015 №8846-20, Управлінням Казначейства 30.09.2015 року ОСОБА_5 було відшкодовано ПДВ у сумі 25405,00 грн. згідно декларації за червень 2015 року.
Крім того, Головне управління Казначейства зазначає, що повернення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість можливе в порядку безспірного списання коштів державного бюджету за рішенням суду про стягнення надходжень бюджету.
В судовому засіданні представник позивача подав клопотання позивача від 10.12.2015 року про зміну позовних вимоги, в якому фізична особа-підприємець ОСОБА_5 просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 02 жовтня 2015 року №0043311701 та зобов'язати Луцьку ОДПІ надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області висновок про відшкодування з Державного бюджету України в його користь податку на додану вартість в сумі 10178 грн.
Представники відповідачів в судовому засіданні адміністративний позов не визнали з підстав, викладених у письмовому запереченні проти позову та поясненні у справі, просили у його задоволенні відмовити повністю.
Судом встановлено, що з 10.09.2015 року по 16.09.2015 року Луцькою ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2015 року, що виникло за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалося в червні 2015 року, за результатами якої складено акт від 18 вересня 2015 року №4047/17-03/НОМЕР_1 (а.с.6-13).
Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.198.4 ст.198, п.200.1, п.200.4 «б» ст.200 ПК України, в результаті чого завищено ним суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у податковій декларації за травень 2015 року на суму 10178 грн.
До таких висновків контролюючий орган дійшов на підставі того, що платником податків не підтверджено використання та списання у перевіряємому періоді пального, придбаного в Україні в кількості 3865 л та завищено податковий кредит за червень 2015 року на суму 10178 грн. податку на додану вартість (3865 л х 15,8/6), де 15,8 грн. - вартість пального (дизельного пального), придбаного в ТОВ “Синергія 1999”.
За результатами акта перевірки від 18 вересня 2015 року №4047/17-03/НОМЕР_1 Луцька ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 02.10.2015 року №0043311701 (а.с.20), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10178,00 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції в сумі 5089,00 грн.
Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду відповідач 1 не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 02.10.2015 року №0043311701.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує на таке.
За визначенням Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу (пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.4 ст.200 ПК України).
Положеннями пунктів 200.5, 200.7, 200.8, 200.12, 200.13, 200.14, 200.15 ПК України встановлено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.
Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Пунктом 198.4 статті 198 ПК України визначено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Спірні правовідносини полягають в тому, що згідно податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року позивачем включено до складу податкового кредиту вартість придбаного дизельного палива на загальну суму 28687,18 грн.
В ході проведення перевірки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було надано шляхові листи, товарно-транспортні накладні, міжнародні товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, залишки товарно-матеріальних цінностей (пального), згідно яких контролюючий орган встановив, що станом на 01.06.2015 року залишки пального у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 становили 12931,01 л та станом на 30.06.2015 року - 6916,77 л.
В акті перевірки (а.с.12) вказано, що у перевіряємому періоді суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 було придбано пального в кількості 11170 л, суми по придбанню якого віднесені платником до податкового кредиту червня 2015 року. Згідно наданих для проведення перевірки документів у червні 2015 року платник податків списує на використання 17184,24 л, які відносить до податкового кредиту відповідного податкового періоду.
З аналізу шляхових листів Луцька ОДПІ зробила висновок, що фізична особа-підприємець ОСОБА_5 у червні 2015 року використав 17184,24 л пального, зокрема: придбаного в Україні - 13319,24 л та придбаного за межами території України - 3865 л. Тобто, контролюючий орган вважає, що позивачем підтверджено використання придбаного в Україні пального в кількості 13319,24 л, натомість вважає непідтвердженим використання пального в кількості 3865 л., а тому з урахуванням вартості пального 15,80 грн. за 1 л, придбаного в ТОВ “Синергія 1999”, платником податків завищено податковий кредит на суму 10178 грн. податку на додану вартість.
Суд не погоджується з таким висновком Луцької ОДПІ, оскільки позивачем включені до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість за придбане дизельне паливо в червні 2015 року в ТОВ “Синергія 1999”, ТзОВ “ВОГ Рітейл” та ПП “ВОГ Рітейл” на загальну суму 28687,18 грн. та 6895,82 грн. у складі сплаченого податку на додану вартість під час купівлі інших товарів (автозапчастин). Суми сплаченого позивачем податку на додану вартість за придбане пальне вказані у податкових накладних, копії яких долучені до матеріалів справи, а саме: №76 від 05.06.2015 року, №94 від 09.06.2015 року, №296 від 16.06.2015 року, №377 від 19.06.2015 року, №452 від 23.06.2015 року, №498 від 27.06.2015 року, №4183 від 30.06.2015 року, №55516 від 30.06.2015 року. Зазначене також підтверджується додатком 1 до акта перевірки №4047/17-03/НОМЕР_1 від 18.09.2015 року (а.с.14).
Щодо залишків пального у суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 станом на 01.06.2015 року та на 30.06.2015 року, на які посилається відповідач в акті перевірки, то суд зазначає, що відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що платник податків мав право включити суми сплаченого в червні 2015 року податку на додану вартість за придбане пальне незалежно від того, чи використовувалося воно у межах господарської діяльності протягом звітного періоду, та незалежно від кількості його залишків на кінець звітного періоду, а тому контролюючий орган безпідставно позбавив платника податків права на включення податкового кредиту на загальну суму 10178 грн. до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року. У зв'язку з цим прийняте Луцькою ОДПІ податкове повідомлення-рішення від 02.10.2015 року №0043311701 про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 10178 грн. та накладення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5089 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, у відповідності до пункту 200.15 ст.200 ПК України суд зобов'язує Луцьку ОДПІ надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області висновок про відшкодування з Державного бюджету України в користь ОСОБА_5 податку на додану вартість в сумі 10178 грн.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 974,40 грн.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 02 жовтня 2015 року №0043311701.
Зобов'язати Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області висновок про відшкодування з Державного бюджету України в користь ОСОБА_5 податку на додану вартість в сумі 10178 грн.
Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (43010, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір у розмірі 974,40 грн. (дев'ятсот сімдесят чотири) гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 21 грудня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Д. Ковальчук