22 грудня 2015 року Справа № 803/3745/15
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Валюха В.М.,
розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» (далі - ТзОВ «Кроноспан УА», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ ОВП у м. Львові, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.06.2015 року № 0000174200/7642.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що СДПІ ОВП у м. Львові було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Кроноспан УА» з питань достовірності нарахування суми від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статі 200-1 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за лютий 2015 року та суми залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 01.02.2015 року, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку. За результатами даної перевірки було складено акт № 132/28-06-42/33273907 від 20.05.2015 року, у якому вказано, що в порушення вимог пунктів 200.1, 200.4. статті 200 Податкового кодексу України (ПК України) підприємство завищило суму податку на додану вартість (далі - ПДВ), заявлену до відшкодування на розрахунковий рахунок в банку за звітні (податкові періоди) до 01.02.2015 року (р. 30 декларації з ПДВ) на 1608169,26 грн. в результаті невірно перенесених сум до таблиці 1 додатку 2 поданої декларації за лютий 2015 року.
На підставі вказаного акту перевірки СДПІ ОВП у м. Львові 04.06.2015 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000174200/7642, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 1608169,26 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 402042,32 грн.
Не погодившись із висновками акту перевірки та вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем була подана скарга до Міжрегіонального головного управління ДФС Центральний офіс з обслуговування великих платників за вих. № 789/06 від 19.06.2015 року, що була залишена без задоволення згідно з рішенням про результати розгляду скарги від 18.08.2015 року вих. № 20324/10/28-10-10-4-33 (отриманого 26.08.2015 року). Підприємство подало повторну скаргу до органу вищого рівня - Державної фіскальної служби України (ДФС) за вих. № 1116/09 від 02.09.2015 року, що також була залишена без задоволення згідно з рішенням про результати розгляду скарги за вих. № 23366/6/99-93-10-01-04-25 від 03.11.2015 року (отриманого 09.11 2015 року).
Позивач не погоджується із висновками акту перевірки та вказаним податковим повідомленням-рішенням з таких підстав.
19.03.2015 року ТзОВ «Кроноспан УА» подало до СДПІ ОВП у м. Львові податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року, якою заявило суму залишку від'ємного значення звітних (податкових) періодів до 01.02.2015 року, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 9559466,00 грн. В результаті проведеної позапланової виїзної перевірки фіскальний орган підтвердив залишок заявленого від'ємного значення в розмірі 7951297,00 грн. та встановив завищення суми ПДВ заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок в банку за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015 року (р. 30 декларації з ПДВ) в розмірі 1608169,26 грн.
Так, при складенні додатку 2 «Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх додаткових періодів до 01.02.2015 року (Д 2) за лютий 2015 року позивач у таблиці 1 додатку 2 відобразив:
у графі 2 - від'ємне значення, що підлягає зарахуванню до податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2 декларації за січень 2015 року/ІV квартал 2014 року) в розмірі 436471,00 грн.;
у графі 5 - залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01.02.2015 року у розмірі 2267787,00 грн.;
у графі 12 - сума частини залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, фактично сплачена постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України в розмірі 9559466,00 грн.;
у графі 13 - сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 таблиці 2) в розмірі 9559466,00 грн.
В той же час, за даними перевірки позивач мав відобразити: у графі 4 - суми задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які лишилися непогашеними станом на 01.02.2015 року в розмірі 7951297,00 грн.; у графі 12 - сума частини залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, у фактично сплачена постачальникам товарів/послуг або до державного бюджету України в розмірі 7951297,00 грн. Відхилення становить 1608169,26 грн.
У висновку акту перевірки, у зв'язку з виявленим порушенням, фіскальний орган вимагає від ТзОВ «Кроноспан УА» «привести у відповідність значення сум, вказаних в графах 2-5 таблиці 1 додатка 2 (Д 2) до декларації за лютий 2015 року шляхом відображення результатів перевірки контролюючого органу у графі 10 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації та/або за рахунок показників уточнюючих розрахунків, в яких коригуються залишки від'ємного значення, задекларовані до (01.02.2015 року, про що вказується у графі 11 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації».
При цьому, як на порушення, відповідач в акті перевірки вказує на наступне: «отже, в результаті невірно перенесених сум до таблиці 1 додаток 2 поданої декларації за лютий 2015 року платником завищено суму ПДВ заявлену до відшкодування на розрахунковий рахунок в банку». З даного вбачається, що фіскальний орган виявив саме неправильне заповнення додатку 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року, а точніше невірне перенесення сум до таблиці 1 додатку 2 (Д2).
Позивач вказує, що непогашені залишки сум податку що були заявлені позивачем до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015 року) були відображені підприємством на підставі наступного:
а) графа 2 - від'ємне значення, що підлягає зарахуванню до податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2 Декларації за січень 2015 року) у розмірі 436471,00 гривень було задеклароване позивачем на підставі попередньо поданих:
уточнюючого розрахунку за вересень 2014 року, поданий за реєстраційним номером НОМЕР_1 20.02.2015 року згідно податкових накладних в паперовому вигляді підприємство відобразило в рядку 20.2. (зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду в сумі 617,00 грн. та відповідно отриманої податкової накладної;
уточнюючого розрахунку за листопад 2014 року, поданий за реєстраційним номером НОМЕР_2 20.02.2015 року згідно податкових накладних в паперовому вигляді підприємство відобразило в рядку 20.2. (зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду в сумі 56626,00 грн. та відповідно отриманих податкових накладних;
уточнюючого розрахунку за грудень 2014 року, поданий за реєстраційним номером НОМЕР_3 20.02.2015 року згідно податкових накладних в паперовому вигляді підприємство відобразило в рядку 20.2. (зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду в сумі 379228,00 грн. та відповідно отриманих податкових накладних.
Результатом надання уточнюючого розрахунку за грудень 2014 року є те, що суми від'ємного значення підлягають зарахуванню до податкового кредиту наступного звітного періоду, тобто січня 2015 року та відображення їх у рядку 20.2 декларації за лютий 2015 року.
б) графа 5 додатку 2 декларації з ПДВ за лютий 2015 року до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які лишилися непогашеними станом на 01.02.2015 року в розмірі 1152998,26 грн. була відображена згідно даних бухгалтерського обліку на підставі наступного: дана сума залишилась непогашеною станом на 01.02.2015 року та рахується як переплата на інтегрований особовій карточці платника податку в сумі 1152998,26 грн. і підтверджується актом звірки з Нововолинською ОДПІ станом на 06.01.2015 року. Так, згідно з актом звірки № 2545-20 від 06.01.2015 року позитивне сальдо розрахунків становило 2267787,26 грн. Дана сума була повністю відображена позивачем в графі 5, однак відповідач підтвердив лише частину цієї суми в розмірі 1114789,00 грн., в іншій частині, не обґрунтовуючи свою позицію, в акті перевірки безпідставно відмовив. Позивач вважає, що оскільки фіскальний орган підтвердив дану переплату в акті звірки, то відповідно підтвердив правомірність її формування. Відповідачем не надано жодних доказів щодо неможливості віднесення даних сум до непогашених залишків від'ємного значення за звітні ( податкові) періоди до 01.02.2015 року.
в) графі 12 «збільшено/зменшено залишок від'ємного значення на підставі уточнюючих розрахунків, поданих до декларацій за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015 року» було задекларовано залишок від'ємного значення згідно наступних уточнюючих розрахунків:
уточнюючого розрахунку за червень 2014 року, поданий за реєстраційним номером НОМЕР_4 20.02.2015 року згідно податкових накладних в паперовому вигляді підприємство відобразило в рядку 25.1. (зменшення сплати до загального/спеціального фонду державного бюджету) в сумі 741,00 грн. та відповідно отриманих податкових накладних;
уточнюючого розрахунку за жовтень 2014 року, поданий за реєстраційним номером НОМЕР_5 20.02.2015 року згідно податкових накладних в паперовому вигляді підприємство відобразило в рядку 25.1. (зменшення сплати до загального/спеціального фонду державного бюджету) в сумі 17959,00 грн. та відповідно отриманих податкових накладних.
Позивач вказує, що під час перевірки відповідачу були надані, а останнім перевірені декларації з ПДВ з додатками, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань, договори, банківські виписки, первинні документи тощо. Зі змісту акту перевірки вбачається, що фіскальним органом не ставиться під сумнів та не заперечується правомірність формування позивачем податкового кредиту та правомірність виникнення та підстав формування податкових зобов'язань за проведеними операціями. Всупереч нормам чинного законодавства, зазначений акт не містить визначених фактів виявлених порушень податкового законодавства із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.
Таким чином, за наявності права на податковий кредит на підставі підтвердних документів та за наявної переплати з ПДВ позивач правомірно відобразив в додатку 2 (Д2) непогашені залишки сум ПДВ до бюджетного відшкодування за період до 01.02.2015 року згідно попередньо поданих уточнюючих розрахунків та згідно наявного акту звірки розрахунків позивача з Державним бюджетом по ПДВ.
Крім того, оскільки новий порядок адміністрування ПДВ вводиться з 01.02.2015 року, то на цю дату і зафіксовано від'ємне значення попередніх звітних періодів, саме тому в додатку Д2 податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року платнику податків слід було однократно визначити цей залишок.
Позивач вказує, що жодних порушень щодо невірного чи безпідставного декларування підприємством сум кредиту та податкових зобов'язань під час перевірки не виявлено.
Крім того, позивачу було надіслано податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 5 про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ (форма «В1»), у тому числі. якщо заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки відшкодовані платнику податку. В той же час, згідно з чинним законодавством у випадках завищення бюджетного відшкодування відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення (в тому числі): за формою згідно з додатком 5 про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма «В1»), у тому числі, якщо заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки відшкодовані платнику податку; за формою згідно з додатком 8 про зменшення від'ємного значення суми ПДВ платника (форма «В4»). При цьому, згідно загальної судової практики податкове повідомлення-рішення форми «В1» складаються у випадках: коли заявлені суми вже відшкодовані платнику, коли не підтверджені первинними документами та коли встановлено нереальність господарських операцій тощо, тобто, коли суми, що заявляються до бюджетного відшкодування, взагалі не підлягають бюджетному відшкодуванню. В розглядуваному випадку господарські операції відбулися, податкові накладні наявні, що підтверджується актом перевірки. Отже, форма оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не відповідає висновкам акту перевірки, на підставі якого воно було прийнято.
Позивач також вважає, що відповідачем необґрунтовано нараховано до сплати штраф у розмірі 402042,32 грн. за відсутності передбаченої за це відповідальності ПК України та за відсутності недоплати до державного бюджету України. Всі суми податкових зобов'язань та всі суми податкового кредиту відображені підприємством в декларації ПДВ за лютий 2015 року є підтвердженими первинними документами, задекларованими в відповідних додатках 5 до декларації з ПДВ та зареєстрованими податковими накладними як самим підприємством (щодо податкових зобов'язань), так його контрагентами (щодо податкового кредиту).
Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ ОВП у м. Львові від 04.06.2015 року № 0000174200/7642.
В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 18.12.2015 року № 6525/10-010/404 (т. 2, а. с. 197-200) відповідач адміністративний позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що за результатами проведеної перевірки виявлено, що в результаті невірно перенесених сум до табл. 1 дод. 2 поданої декларації за лютий 2015 року позивачем завищено суму ПДВ, заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок в банку за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015 року (р. 30 декларації) на 1608169,26 грн., чим порушено вимоги пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, платник невірно відобразив суми залишки від'ємного значення ПДВ у розрізі періодів, у якому вони виникли, у зв'язку із чим відповідачем за встановленою формою правомірно винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким також правильно застосовані штрафні санкції у розмірі 25 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування.
В судовому засіданні, яке відбулося 09.12.2015 року, представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, в подальшому до судового засідання, призначеного на 10:00 22.12.2015 року, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності (т. 2, а. с. 193).
Представник відповідача у судове засідання не прибув повторно з невідомих суду причин, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судових розглядів у даній справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (т. 2, а. с. 103, 108).
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, хоча сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, при цьому, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, суд приходить висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ «Кроноспан УА» зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в СДПІ ОВС у м. Львові, що підтверджується рішенням ДФС України від 05.12.2014 року № 8171/6/99-99-20-04-02-15-ВПП (т. 2, а. с. 191), є платником ПДВ, про що видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 02608899 (т. 2, а. с. 190).
Як слідує із матеріалів справи, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС) була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Кроноспан УА» з питань достовірності нарахування суми від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статі 200-1 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за лютий 2015 року та суми залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 01.02.2015 року, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, про що складено акт № 132/28-06-42/33273907 від 20.05.2015 року (т. 1, а. с. 15-54).
Перевіркою підтверджено відображену ТзОВ «Кроноспан УА» суму від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України (р. 23.2 декларації) на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за лютий 2015 року в розмірі 71395411,00 грн. та суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 01.02.2015 року, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 30 декларації) в сумі 7951297,00 грн., та перевіркою також встановлено, що в результаті невірно перенесених сум до табл. 1 дод. 2 поданої декларації за лютий 2015 року платником завищено суму ПДВ, заявлену до відшкодування на розрахунковий рахунок в банку за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015 року (р. 30 декларації) на 1608169,26 грн., чим порушено вимоги пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України.
На підставі вказаного акту перевірки СДПІ ОВП у м. Львові 04.06.2015 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000174200/7642, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 1608169,26 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 402042,32 грн. (т. 1, а. с. 56).
Позивач, не погодившись із висновками акту перевірки та вказаним податковим повідомленням-рішенням, подав скаргу до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників за вих. № 789/06 від 19.06.2015 року (т. 1, а. с. 57-62), яка була залишена без задоволення згідно з рішенням про результати розгляду скарги від 18.08.2015 року № 20324/10/28-10-10-4-33 (т. 1, а. с. 63-66). Позивач подав повторну скаргу до органу вищого рівня - ДФС за вих. № 1116/09 від 02.09.2015 року (т. 1, а. с. 67-72), що також була залишена без задоволення згідно з рішенням про результати розгляду скарги від 03.11.2015 року № 23366/6/99-93-10-01-04-25 (т. 1, а. с. 73-76).
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Згідно із частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.
Пунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Згідно із пунктами 200.1, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Як передбачено пунктом 33 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року: а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку; б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.
Податкову звітність з ПДВ, починаючи з лютого 2015 року, платники податків подають відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 13) (далі - Порядок № 966).
Як передбачено пунктом 1 розділу ІХ «Облік непогашених залишків сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року; задекларованих до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів; від'ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу; залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларованого платниками податку за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року» такий облік здійснюється платниками податку на додану вартість, які мають: суми від'ємного значення, що підлягають зарахуванню до податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2 декларації за січень 2015 року / IV квартал 2014 року); суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації за січень 2015 року / IV квартал 2014 року); суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року; залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року (далі - суми залишків від'ємного значення податку попередніх податкових періодів).
Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу за рішенням платника такі суми від'ємного значення податку попередніх податкових періодів можуть:
або збільшити розмір суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу, із одночасним збільшенням суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому було здійснено таке збільшення;
або бути повернені такому платнику на рахунок у банку (у розмірі значення рядка 3 таблиці 2 (Д2) (додаток 2)).
Відповідне рішення платник податку відображає в заяві в (Д2) (додаток 2).
Згідно із пунктом 2 розділу ІХ Порядку № 966 суми залишку від'ємного значення податку попередніх податкових періодів обліковуються у таблиці 1 (Д2) (додаток 2) у розрізі звітних (податкових) періодів, у яких такі суми виникли.
Пунктом 5 розділу ІХ цього ж Порядку, зокрема, визначено, що у таблиці 1 (Д2) (додаток 2) зазначаються:
у графі 1 - звітний (податковий) період, у якому виникла сума від'ємного значення;
у графах 2 - 6 - суми залишку від'ємного значення податку попередніх податкових періодів станом на початок поточного звітного періоду в розрізі виду такого від'ємного значення.
У графах 2 - 6 (Д2) (додаток 2) за лютий 2015 року (I квартал 2015 року) зазначаються суми від'ємного значення, що підлягають зарахуванню до звітного (податкового) кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2 декларації за січень 2015 року / IV квартал 2014 року); суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації за січень 2015 року / IV квартал 2014 року); суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року; залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року.
Пунктом 7 Порядку № 966 передбачено, що сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року, задекларована у рядку 30 декларації (рядку 3 таблиці 2 (Д2) (додаток 2)), відображається в інформаційній системі органів Державної фіскальної служби аналогічно показнику рядка 23.2. Платники податку, які прийняли рішення про повернення такої суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку, подають до контролюючого органу (Д4) (додаток 4).
Як слідує із матеріалів справи, 19.03.2015 року за № НОМЕР_6 ТзОВ «Кроноспан УА» подало до СДПІ ОВП у м. Львові податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року, якою заявило суму залишку від'ємного значення звітних (податкових) періодів до 01.02.2015 року, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 9559466,00 грн. (т. 2, а. с. 111-115).
В результаті проведеної позапланової виїзної перевірки фіскальний орган підтвердив залишок заявленого від'ємного значення в розмірі 7951297,00 грн. та встановив завищення суми ПДВ заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок в банку за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015 року (р. 30 декларації з ПДВ) в розмірі 1608169,26 грн. (т. 1, а. с. 53).
При складенні додатку 2 «Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх додаткових періодів до 01.02.2015 року (Д 2) за лютий 2015 року позивач у таблиці 1 додатку 2 відобразив:
у графі 2 - від'ємне значення, що підлягає зарахуванню до податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2 декларації за січень 2015 року/ІV квартал 2014 року) в розмірі 436471,00 грн.;
у графі 5 - залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01.02.2015 року у розмірі 2267787,00 грн.;
у графі 12 - сума частини залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, фактично сплачена постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України в розмірі 9559466,00 грн.;
у графі 13 - сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 таблиці 2) в розмірі 9559466,00 грн. (т. 2, а. с. 127-128).
В той же час, за даними перевірки, позивач мав відобразити: у графі 4 - суми задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які лишилися непогашеними станом на 01.02.2015 року в розмірі 7951297,00 грн.; у графі 12 - сума частини залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, у фактично сплачена постачальникам товарів/послуг або до державного бюджету України в розмірі 7951297,00 грн. Відхилення становить 1608169,26 грн. (т. 1, а. с. 50-51).
Згідно із бухгалтерською довідкою ТзОВ «Кроноспан УА» від 17.11.2015 року № 1350/11 (т. 1, а. с. 77-82) непогашені залишки сум податку, що були заявлені позивачем до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015 року) були відображені підприємством на підставі наступного:
а) графа 2 - від'ємне значення, що підлягає зарахуванню до податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2 Декларації за січень 2015 року) у розмірі 436471,00 гривень було задеклароване позивачем на підставі попередньо поданих:
уточнюючого розрахунку за вересень 2014 року, поданого за реєстраційним номером НОМЕР_1 20.02.2015 року, згідно податкових накладних в паперовому вигляді підприємство відобразило в рядку 20.2 (зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду в сумі 617,00 грн. та відповідно до отриманої податкової накладної (т. 2, а. с. 146-149),
уточнюючого розрахунку за листопад 2014 року, поданого за реєстраційним номером НОМЕР_2 20.02.2015 року, згідно податкових накладних в паперовому вигляді підприємство відобразило в рядку 20.2 (зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду в сумі 56626,00 грн. та відповідно отриманих податкових накладних (т. 2, а. с. 152-157),
уточнюючого розрахунку за грудень 2014 року, поданого за реєстраційним номером НОМЕР_3 20.02.2015 року, згідно податкових накладних в паперовому вигляді підприємство відобразило в рядку 20.2 (зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду в сумі 379228,00 грн. та відповідно отриманих податкових накладних (т. 2, а. с. 163-168).
При цьому, платник виходив з того, що результатом надання уточнюючого розрахунку за грудень 2014 року є те, що суми від'ємного значення підлягають зарахуванню до податкового кредиту наступного звітного періоду, тобто січня 2015 року та відображення їх у рядку 20.2 декларації за лютий 2015 року.
б) графа 5 додатку 2 декларації з ПДВ за лютий 2015 року до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які лишилися непогашеними станом на 01.02.2015 року в розмірі 1152998,26 грн. була відображена згідно даних бухгалтерського обліку на підставі наступного: дана сума залишилась непогашеною станом на 01.02.2015 року та рахується як переплата на інтегрований особовій карточці платника податку в сумі 1152998,26 грн. і підтверджується актом звірки з Нововолинською ОДПІ станом на 06.01.2015 року (т. 1, а. с. 55). Так, згідно з актом звірки № 2545-20 від 06.01.2015 року позитивне сальдо розрахунків становило 2267787,26 грн. Дана сума була повністю відображена позивачем в графі 5, однак відповідач підтвердив лише частину цієї суми в розмірі 1114789,00 грн.
в) графі 12 «збільшено/зменшено залишок від'ємного значення на підставі уточнюючих розрахунків, поданих до декларацій за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015 року» було задекларовано залишок від'ємного значення згідно наступних уточнюючих розрахунків:
уточнюючого розрахунку за червень 2014 року, поданого за реєстраційним номером НОМЕР_4 20.02.2015 року, згідно податкових накладних в паперовому вигляді підприємство відобразило в рядку 25.1 (зменшення сплати до загального/спеціального фонду державного бюджету) в сумі 741,00 грн. та відповідно отриманих податкових накладних (т. 2, а. с. 181-186),
уточнюючого розрахунку за жовтень 2014 року, поданого за реєстраційним номером НОМЕР_5 20.02.2015 року згідно податкових накладних в паперовому вигляді підприємство відобразило в рядку 25.1 (зменшення сплати до загального/спеціального фонду державного бюджету) в сумі 17959,00 грн. та відповідно отриманих податкових накладних (т. 2, а. с. 172-177).
При цьому, до матеріалів справи позивачем також були долучені реєстр податкових накладних та їх копії, по яких формувалися показники податкової звітності (т. 1, а. с. 83-245, т. 2, а. с. 1-79).
Як слідує із акту перевірки № 132/28-06-42/33273907 від 20.05.2015 року, відповідачем виявлено порушення у вигляді завищення суми ПДВ, заявлену до відшкодування на розрахунковий рахунок в банку за звітні (податкові періоди) до 01.02.2015 року (р. 30 декларації з ПДВ) на 1608169,26 грн., саме в результаті невірно перенесених сум до таблиці 1 додатку 2 поданої декларації з ПДВ за лютий 2015 року.
Разом з тим, фіскальний орган не ставить під сумнів та не заперечує правомірність формування позивачем податкового кредиту та правомірність виникнення та підстав формування податкових зобов'язань за проведеними операціями, а в акті перевірки відсутні будь-які дані про те, що господарські операції, по яких позивач формував показники податкової звітності з ПДВ, носили фіктивний характер.
На думку суду, за наявності права на податковий кредит на підставі підтвердних документів та за наявної переплати з ПДВ позивач правомірно відобразив в додатку 2 (Д2) непогашені залишки сум ПДВ до бюджетного відшкодування за період до 01.02.2015 року згідно попередньо поданих уточнюючих розрахунків та згідно наявного акту звірки розрахунків позивача з Державним бюджетом по ПДВ.
Крім того, суд погоджується із доводами позивача про те, що оскільки новий порядок адміністрування ПДВ вводиться з 01.02.2015 року, то на цю дату і зафіксовано від'ємне значення попередніх звітних періодів, саме тому в додатку Д2 податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року платнику податків слід було однократно визначити цей залишок.
Суд також вважає, що у даному випадку допущені позивачем при формуванні таблиці 1 додатку 2 поданої декларації з ПДВ за лютий 2015 року помилки, за умови недоведення податковим органом фактичного нездійснення господарських операцій не є визначеною законодавством підставою для позбавлення права позивача на бюджетне відшкодування.
Крім того, суд погоджується із доводами позивача про те, що форма оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не відповідає висновкам акту перевірки, на підставі якого воно було прийнято. За приписами пункту 2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 року № 1236 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 року за № 2135/22447) у випадках завищення бюджетного відшкодування відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення, зокрема: за формою згідно з додатком 5 про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма «В1»), у тому числі, якщо заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки відшкодовані платнику податку; за формою згідно з додатком 8 про зменшення від'ємного значення суми ПДВ платника (форма «В4»). При цьому, на думку суду, податкове повідомлення-рішення форми «В1» може складатися, зокрема, у випадках, коли заявлені суми вже відшкодовані платнику, коли не підтверджені первинними документами, коли встановлено нереальність господарських операцій тощо, тобто тоді, коли суми, що заявляються до бюджетного відшкодування, взагалі не підлягають бюджетному відшкодуванню, а податкове повідомлення-рішення форми «В4» надає право платнику відобразити суми бюджетного відшкодування у наступних періодах. Разом з тим, податковий орган не надав доказів того, що господарські операції, по яких позивач формував податковий кредит та заявляв до відшкодування суми ПДВ, не відбулися. Пропонуючи в акті перевірки платнику привести у відповідність показники податкової звітності, відповідач, прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення саме за формою «В1», фактично унеможливив для позивача відобразити відповідні суми до бюджетного відшкодування у наступних періодах.
Відтак, з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ ОВП у м. Львові від 04.06.2015 року № 0000174200/7642.
Згідно із частиною першою статті 94 КАС України (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015 року) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача слід присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 30153,17 грн., сплачений платіжними дорученнями № 21709 від 16.11.2015 року (т. 1, а. с. 2), № 21999 від 23.11.2015 року (т. 2, а. с. 86), та який був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується виписками (т. 2, а. с. 195-196).
Керуючись статтями 41, 94, 122, 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 04 червня 2015 року № 0000174200/7642.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС судовий збір в розмірі 30153 гривні 17 копійок (тридцять тисяч сто п'ятдесят три гривні сімнадцять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М.Валюх