м. Вінниця
21 грудня 2015 р. Справа № 802/4044/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Могиль Т.О.
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: ОСОБА_3
третьої особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про закриття рпровадження у справі
за позовом: ОСОБА_1
до: Калинівської районної державної адміністрації, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4
про: визнання протиправним та скасування розпорядження
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Калинівської районної державної адміністрації, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування розпорядження.
Перед початком судового розгляду судом з власної ініціативи поставлено на розгляд питання про закриття провадження у справі, оскільки на стадії відкриття провадження не можна було встановити, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Позивач та його представник заперечували щодо поставленого на розгляд питання. Суду пояснили, що предметом оскарження є розпорядження Калинівської районної державної адміністрації, тобто рішення суб'єкта владних повноважень, а відтак спір слід розглядати з правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник відповідача та третя особа з приводу поставленого на розгляд питання поклались на розсуд суду.
Суд, надавши оцінку мотивам адміністративного позову та наданим у справу доказам, прийшов до висновку про закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, предметом оскарження в даній адміністративній справі є розпорядження Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області від 02 серпня 2012 року №333 (далі - Розпорядження) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ОСОБА_4 на території Писарівської сільської ради для ведення фермерського господарства.
Оцінивши надані у справу докази судом встановлено, що п.1 Розпорядження затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ОСОБА_4 на території Писарівської сільської ради з визначеною площею 20,000 га для ведення фермерського господарства, розроблений Вінницькою регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру». Водночас, відповідно до п.2 цього розпорядження, дана земельна ділянка надана в оренду ОСОБА_4 площею 20,000 га із земель запасу Писарівської сільської ради за межами населеного пункту с.Писарівка терміном на двадцять років для ведення фермерського господарства.
На виконання вимог даного розпорядження 27 грудня 2012 року між Калинівською РДА та ОСОБА_5 укладений договір оренди землі №239/12. В рамках дії правочину, 27 грудня 2012 року між громадянином ОСОБА_4 (третя особа) та Калинівською РДА підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки.
Зазначений вище договір зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 17 червня 2014 року, витяг про реєстрацію якого надано третьою особою.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
В розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові від 20.05.2013р. № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» роз'яснив, що законодавство не містить визначення терміна "публічно-правовий спір". Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.
Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій. Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії.
Відтак, вирішальним фактором для визначення юрисдикційної підсудності спору є наявність рішення суб'єкта владних повноважень про передачу земельної ділянки у власність чи оренду, на підставі якого у фізичної чи юридичної особи стосовно такої земельної ділянки виникає відповідне право.
Як зазначено вище, на виконання розпорядження суб'єкта владних повноважень, який носить одноразовий характер, що є предметом спору у даній справі, укладений договір між Калинівською РДА та громадянином ОСОБА_6 про оренду земельної ділянки, у зв'язку із чим, дана земельна ділянка передана в оренду останньому.
У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
Аналогічна позиція неодноразово була висловлена Колегією суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України у своїх рішеннях (№21-493а14, №21-551а14, № 21-34а15) і суд бере її до уваги.
Прийняте відповідачем (як суб'єктом владних повноважень) рішення про передачу в оренду земельної ділянки є ненормативним актом, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.
Згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а отже вона не відноситься до юрисдикції адміністративного суду, у зв'язку із чим провадження у ній підлягає закриттю.
Закриваючи провадження у даній адміністративній справі, суд вважає за необхідне роз'яснити, що даний спір має вирішуватись у порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 157, 165, 186, 254 КАС України, суд -
Провадження у справі №802/4044/15-а за позовом ОСОБА_1 до Калинівської районної державної адміністрації, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування розпорядження - закрити.
Роз"яснити позивачу, що дана категорія спорів має вирішуватись в порядку цивільної юрисдикції.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна