Вирок від 22.12.2015 по справі 477/2290/15-к

Справа № 477/2290/15-к

Провадження № 1-кп/477/188/15

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015150230000766 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Воскресенськ Жовтневого району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2015 року, приблизно о 14:00год. ОСОБА_3 , знаходячись на перехресті вулиць Риночної та Горького в смт. Воскресенськ Жовтневого району Миколаївської області, в ході раптово виниклого умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна, наздогнав потерпілого ОСОБА_5 та наніс останньому два удари руками в область обличчя, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, від яких потерпілий впав на спину. Після цього ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, відкрито викрав з правої кишені шортів потерпілого належне йому майно, а саме: 100грн. та мобільний телефон марки «Samsung Duos», вартістю 200 грн. З викраденим з місця події зник, розпорядившись на свій розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 300грн.

Відповідальність за дії, вчинені обвинуваченим, передбачена ч.2 ст. 186 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у вчиненому визнав повністю та пояснив, що 26 серпня 2015 року, приблизно о 14-00 год., в смт. Воскресенськ Жовтневого району Миколаївської області, під час вживання з потерпілим спиртних напоїв, у нього виник намір вдарити потерпілого та забрати у нього мобільний телефон, як компенсацію свого телефону, який зник у нього рік тому, та він підозрював, що це потерпілий забрав його телефон, хоча до органів міліції з цього приводу не звертався. Після вживання спиртних напоїв, коли потерпілий пішов додому, він наздогнав його на перехресті вулиць Риночної та Горького та наніс два удари рукою в область голови, від чого потерпілий впав на землю. Після цього він з правої кишені шортів потерпілого забрав мобільний телефон «Samsung» та гроші в сумі 100грн. Потерпілий був у свідомості та заперечував проти його дій. Забравши телефон та гроші, він пішов додому. В подальшому цей мобільний телефон він видав працівникам міліції та відшкодував потерпілому 100грн. У вчиненому розкаюється.

Потерпілий в судове засідання не з'явився, направивши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та зазначив про відсутність претензій до обвинуваченого.

Окрім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його провина у вчиненому підтверджується також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

заявою потерпілого про вчинений злочин та витягом з кримінального провадження № 12015150230000766 від 01.09.2015 року ( а.с. 26,27);

заявою обвинуваченого про видачу мобільного телефону «Samsung Duos» ( а.с.33);

даними протоколу огляду предмету від 01.09.2015 року, згідно якого оглянутий мобільний телефон «Samsung Duos», з фототаблицею ( а.с. 34-36);

даними протоколу проведення слідчого експерименту від 02.09.2015 року за участю обвинуваченого, під час якого він на місці показав та розповів про обставини вчиненого, з фототаблицею ( а.с. 39-44);

висновком експерта № 203 від 15.09.2015 року за результатом судово-медичної експертизи, відповідно до якого у потерпілого виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на віях лівого ока, дані тілесні ушкодження могли утворитись в результаті дії тупого твердого предмету, можливо, у строк та при обставинах, зазначених потерпілим, за ступенем тяжкості тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, їх утворення під час падіння з положення стоячи малоймовірно, в момент спричинення вони не буле небезпечні для життя, потерпілому було спричинено не менше, ніж один удар ( а.с. 46-47);

Аналізуючи досліджені по справі докази, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_3 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаним з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 186 КК України.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, судом враховується, що він вчинив злочин, який за ступенем тяжкості відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, характеризується позитивно, вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся, на обліку у лікаря-нарколога або лікаря-психіатра не перебуває, відповідно до заяви потерпілого, наявної в матеріалах справи, відшкодував йому спричинену шкоду, у зв'язку з чим останній претензій до обвинуваченого не має ( а.с. 50), та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, у мінімальних межах санкції частини 2 статі 186 КК України.

Обставинами, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обставиною, яка пом'якшує покарання, судом визнається повне визнання вини, щире каяття, відшкодування шкоди.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого та обставини вчиненого злочину, а також повернення потерпілому викраденого, враховуючи позицію потерпілого про відсутність претензій до обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання на підставі положень ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

На підставі ст. 100 КПК України суд вважає за необхідне речові докази по справі, а саме: мобільний телефон марки «Samsung Duos», передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 під розписку - залишити останньому за належністю.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст. ст. 366, 367-369, 374 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири ) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, поклавши на нього у відповідності до п.п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця поживання або роботи, періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 не обиралась.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Samsung Duos», передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 під розписку - залишити останньому за належністю.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
54546811
Наступний документ
54546813
Інформація про рішення:
№ рішення: 54546812
№ справи: 477/2290/15-к
Дата рішення: 22.12.2015
Дата публікації: 22.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вітовський районний суд Миколаївської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності