Справа № 477/2342/15-ц
Провадження № 2/477/1071/15
16 грудня 2015 року м.Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої - судді Саукової А.А.,
при секретарі - Варламовій Т.О.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши в м.Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду Миколївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дружини та стягнення аліментів на утримання дитини -
02 жовтня 2015 року позивач звернулася до суду із позовною заявою, в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить розірвати шлюб з відповідачем; стягнути з нього аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн., щомісячно, починаючи з 01 вересня 2015 року до досягнення дитиною повноліття; стягнути аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн., щомісячно, починаючи з 01 вересня 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 19 травня 2002 року вона перебувала в фактичних шлюбних відносинах з відповідачем ОСОБА_3, а 02 вересня 2005 року зареєструвала з ним шлюб. Від сумісного проживання сторони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя з відповідачем не склалося через постійні сварки на протязі 10 років з застосуванням фізичної сили з боку відповідача, через що вона стала інвалідом. 10 жовтня 2014 року Миколаївським обласним центром медико-соціальної експертизи їй була встановлена третя група інвалідності. Позивач неодноразово зверталася до правоохоронних органів з проханням запобігти насиллю в сім'ї над нею та дітьми, але все виявилося безрезультатним. Більше трьох років тому сторони припинили шлюбні стосунки. На теперішній час відповідач проживає з іншою жінкою та має намір влаштувати своє особисте життя. Позивач прийшла до впевненості, що їх сім'я з відповідачем розпалася, примирення між ними неможливе, в зв'язку з чим просить розірвати шлюб.
Додатково вказала, що отримувана нею пенсія є нижчою за прожитковий мінімум, а відповідач з часу встановлення дружині інвалідності постійної матеріальної допомоги, коштів на її лікування не надавав, були лише разові допомоги на лікування, хоча вона потребує постійного лікування. Крім того, позивач зазначила, що з нею проживають діти та перебувають на її утриманні, сумісна з відповідачем дитина часто хворіє, перебуває на обліку в дитячій полікліниці. З 26 червня 2013 року вона звільнена з Мішково-Погорілівської школи-інтернату з посади санітарки, на сьогоднішній день не працює, оскільки згідно висновку МСЕК їй протипоказана тяжка фізична праця та праця на висоті, а дозволену роботу чергової або адміністратора поки що не знайшла, в зв'язку з чим вона перебуває в скрутному матеріальному становищі. Відповідач працює заготівельником м'яса без укладення трудової угоди, має солідні прибутки, на обліку в центрі зайнятості ніколи не перебував. З урахуванням вказаних обставин позивач звернулася із позовом та просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно та на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала повністю та додатково пояснила, що на примирення не погоджується. Просила залишити їй прізвище після розірвання шлюбу, обране нею під час реєстрації шлюбу, - “Борщова”. Матеріальної допомоги на її утримання та утримання дитини відповідач не надає. Додатково пояснила, що отримує допомогу від держави, також має у власності земельну ділянку, яку передала в оренду та отримує орендну плату в розмірі 2900 грн., а в поточному році отримала орендну плату в сумі 4000 грн. Однак, зазначених доходів їй не вистачає на ліки. Позивач повідомила, що відповідач надав деяку суму коштів, в зв'язку з чим вона уточнила позовні вимоги та просила стягнути аліменти на її утримання та утримання сина не з січня 2015 року та з квітня 2015 року відповідно, а з 01 вересня 2015 року.
Представник позивача позов підтримала, просила задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні визнав позов в частині розірвання шлюбу, зазначивши про неможливість примирення, та не заперечував проти стягнення аліментів на утримання дитини. В частині стягнення аліментів на утримання дружини пояснив, що офіційно не працевлаштований, доходів не має, в центрі зайнятості на обліку не перебуває. Має нерегулярні доходи, оскільки надає послуги з автоперевезення без офіційного оформлення трудових відносин, тому не має можливості сплачувати аліменти на дружину.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог з урахуванням заяви про їх зменшення та на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого М-Погорілівською сільською радою Жовтневого району Миколаївської області, шлюб зареєстрований 02 вересня 2005 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів було зроблено актовий запис за №13. Під час державної реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на “Борщова” (а.с.9).
Сторони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.18).
Відповідно до довідки виконавчого комітету М-Погорілівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області за №2326 від 14.09.2015 року позивач проживає разом з синами: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.19). Син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на утриманні матері ОСОБА_1, що підтверджується даними довідки виконавчого комітету М-Погорілівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області за №2327 від 14.09.2015 року (а.с.20). Разом з тим, на підставі довідки М-Погорілівської санаторної школи-інтернату за №182 від 08.09.2015 року ОСОБА_4 навчається в 4 класі М-Погорілівської санаторної школи-інтернату і не перебуває на повному державному забезпеченні (а.с.21).
Зі змісту довідки Жовтневого районного медичного центру первинної медико-санитарної допомоги слідує, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на диспансерному лікуванні з приводу захворювання верхніх дихальних шляхів (часто хворіюча дитина), хронічного панкреатиту, захворювання серця (а.с.15).
Суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, оскільки встановлено, що сторони не підтримують подружніх стосунків, сумісне господарство не ведуть, проживають окремо, батько не надає регулярної матеріальної допомоги дитині, яка проживає разом з позивачем та страждає низкою захворювань.
Згідно зі ст.112 Сімейного кодексу України суд, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст.110, 112 Сімейного Кодексу України, суд вважає встановленим, що збереження сім'ї неможливе, шлюб сторін існує формально і може бути розірваний.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп.
Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.
Положення ч.3 ст.181 та ч.1 ст.183 СК України передбачають, що за рішенням суду кошти (аліменти) на утримання дитини присуджуються в частині від доходу її батька або у твердій грошовій сумі. Розмір частки заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.1 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
В той же час, враховуючи обов'язок батька утримувати свою дитину до її повноліття, передбачений ст.180 СК України, вимоги ст.182 СК України, в тому числі матеріальне становище дитини, стан її здоров'я та стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів, який не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі, зазначеному у позові, суд прийшов до висновку, що відповідач зобов'язаний та має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини у твердій грошові сумі в розмірі 2000 грн. щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.
За правилами ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно зі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 487 гривні 20 копійок.
Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини судом встановлено наступне.
Згідно даних трудової книжки, 26 червня 2013 року ОСОБА_1 звільнена з Мішково-Погорілівської школи-інтернату з посади молодшої медичної сестри (а.с.13-14).
На підставі висновків МСЕК ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, встановлена третя група інвалідності за загальним захворюванням з 10 жовтня 2014 року по 01 жовтня 2016 року, їй протипоказана важка фізична праця та праця на висоті, доступна праця чергової або адміністратора, з черговим переоглядому вересні 2016 року (а.с.22-23).
Відповідно до відомостей довідки ПФУ у Жовтневому районі за №757 від 22.09.2015 року ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання інвалідам ІІІ (а.с.24).
Відповідно до ч.2 ст.75 СК України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу, тобто, передумовою призначення аліментів є наявні зазначені обставини у сукупності. При цьому, відповідно до ч.3 ст.75 СК України непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи, згідно ч.4 ст.75 СК України один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Враховуючи, що позивач отримує пенсію по інвалідності, яка відповідає розміру мінімального прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб згідно Закону Укрїни “Про Державний бюджет України на 2015 рік”, крім того, за поясненнями позивача, наданими в судовому засіданні, вона отримує додатковий дохід у вигляді орендної плати за землю, а відповідач зазначає про відсутність можливості сплачувати аліменти на утримання дружини, з урахуванням його обов'язку сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 2000 грн. щомісячно, суд приходить до висновку про відмову в позові в частині стягнення аліментів на дружину.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 130, 209, 212-215, ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дружини та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, зареєстрований 02 вересня 2005 року М-Погорілівською сільською радою Жовтневого району Миколаївської області, актовий запис № 13 - розірвати.
Залишити ОСОБА_1 прізвище, яке було обрано нею під час державної реєстрації шлюбу - «Борщова».
Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі, в розмірі 2 (дві) тисячі грн. щомісячно, починаючи з 02 жовтня 2015 року до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні позову в частині стягнення аліментів на дружину - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20коп.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя А.А. Саукова