Провадження № 1-кп/470/59/15
Справа № 470/749/15-к
23 грудня 2015 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурорів прокуратури Березнегуватського району Миколаївської області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12015150160000326, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 липня 2015 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Калуга Березнегуватського району Миколаївської області, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, не заміжньої, офіційно не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживаючої по АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, в тому, що судовим розглядом
17 липня 2015 року близько 15 год. ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , таємно викрала із гаманця, що знаходився в жіночій сумці на веранді будинку, грошові кошти в розмірі 600 грн., якими розпорядилася на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, не визнала. Суду показала, що крадіжку цих коштів не вчиняла, а на досудовому слідстві себе обмовила.
Проте її вина у вчиненні цього злочину повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, 20.07.2015 року ОСОБА_6 звернулася до Березнегуватського РВ УМВС України із письмовою заявою про вчинення крадіжки її грошових коштів в сумі 600 грн. ( а. п. 44 ).
Будучи допитаною в судовому засіданні в якості потерпілої вона показала, що 17 липня 2015 року в обідню пору приїхала з чоловіком до ОСОБА_8 , де вже знаходились ОСОБА_9 та ОСОБА_7 . Вона дала чоловіку 100 грн. на пиво, яке всі разом вживали в літній кухні. Опісля вона пішла в будинок вкладати спати дитину, а сумку залишила на вікні у веранді, через яку декілька разів проходила ОСОБА_7 , яка заходила в будинок без наявних причин. Потім вона побачила, що біля сумки лежить гаманець, з якого зникли належні їй 600 грн. номіналом по двісті, про що вона написала заяву. Вважає, що крадіжку могла вчинити обвинувачена.
Її покази повністю узгоджуються із показами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 .
Так, свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що з дружиною приїхав до ОСОБА_8 , де знаходились ОСОБА_9 та його співмешканка ОСОБА_7 , у яких коштів при собі не було, оскільки пиво для всіх придбавав він. Вживали пиво в літній кухні, а його дружина, яка знаходилась в будинку, через деякий час повідомила, що з її гаманця пропали 600 грн. Він обшукав ОСОБА_7 , яка знаходилася в будинку і могла їх взяти, але коштів при ній не знайшов.
Допитана в якості свідка ОСОБА_8 підтвердила, що в той день із сумочки ОСОБА_6 пропали 600 грн. Кошти на придбання пива вона також давала, оскільки в ОСОБА_9 та ОСОБА_7 грошей при собі не було, а остання відлучалася додому.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що працює в селі продавцем продуктового магазину. В липні поточного року ОСОБА_7 придбала в магазині продукти харчування, за які розрахувалася купюрою номіналом в 200 грн., а наступного дня вона дізналася про крадіжку грошей у потерпілої.
Ці факти та обставини в їх сукупності свідчать про те, що дану крадіжку вчинила саме ОСОБА_7 , в якої вбачається корисливий мотив, відсутність коштів перед злочином та їх поява після крадіжки, а також її перебування в місці події.
Покази її співмешканця ОСОБА_9 в частині того, що витрачені в магазині 200 грн. - це кошти його брата, якими він розрахувався за проданий мотоцикл, судом до уваги не приймаються, оскільки вони ( покази ) фактично ґрунтуються на поясненнях іншої особи, про допит якої обвинувачена під час судового провадження клопотань не заявляла.
Таким чином, вину ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй злочину суд вважає встановленою.
Проте, оскільки в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження така кваліфікуюча ознака крадіжки як «повторність», суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_7 із ч.2 на ч.1 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка ).
Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_7 встановлено, що вона раніше не судима, про що свідчить вимога на а. п. 61, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває ( а. п. 66-68 ), за місцем реєстрації характеризується посередньо, а за місцем проживання негативно, як особа, яка не працює і працювати не бажає ( а. п. 63, 64 ).
Призначаючи покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до злочину середньої тяжкості, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченої.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченій судом не встановлено.
Враховуючи позицію потерпілої та молодий вік обвинуваченої, суд вважає за можливе призначити їй покарання у виді мінімального строку громадських робіт, що передбачений санкцією ч.1 ст.185 КК, що є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст.368, 370, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_12 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, призначивши їй покарання у виді 80 ( вісімдесяти ) годин громадських робіт.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченою у той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1